Провадження № 11-сс/803/2167/25 Справа № 201/13630/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ :
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 04 листопада 2025 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі-ЄРДР), -
29 жовтня 2025 року до Соборного районного суду міста Дніпра, в порядку ст.303 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК), надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 04 листопада 2025 року у задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення слідчого судді у зв'язку з незаконністю та неправомірністю.
В обгрунтування зазначає, що будь-які перевірки до слідчі до внесення відомостей до ЄРДР заборонені і незаконні, а тому дії суду при розгляді скарги також є незаконними.
Вказує, що положення ст.214 КПК містять беззаперечні дії про зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР.
З огляду на викладене заявник просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 04 листопада 2025 року.
В судове засідання апеляційного суду заявник ОСОБА_6 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомив, але його неявка, відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчим суддею дотримано зазначених вимог закону у повному обсязі.
Відповідно ст.55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК.
До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні (п.18 ч.1 ст.3 КПК), а згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, дізнавач, прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого, дізнавача або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 щодо бездіяльності Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчий суддя у своєму рішенні, посилаючись на положення ч.1 ст.2, ст.11, ч.1 ст.22, ст. 214 КПК зазначив, що до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч.5 ст. 214 КПК України.
Слідчий суддя дослідивши подану скаргу встановив, що у заяві про кримінальне правопорушення, поданій до Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 зазначив, що внесені відомості до ЄРДР 12016040650003955 за ст.296 КК вважає підробленими у зв'язку з тим, що заява подавалась за ст. 152 КК України, та просить порушити кримінальну справу за підробку слідством матеріалів кримінального провадження ЄРДР 12016040650003955.
При цьому, слідчий суддя визнав безпідставними твердження заявника про наявність «службової підробки» у зв'язку з невідповідністю правової кваліфікації, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 40 та ч. 5 ст. 214 КПК, визначення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення віднесено до повноважень слідчого (або дізнавача), який самостійно вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Ніхто не має права втручатися у процесуальну діяльність слідчого та зобов'язувати його вносити відомості саме за тією статтею КК України, яку вказує заявник, оскільки саме слідчий, проаналізувавши надані дані та обставини, самостійно визначає попередню правову кваліфікацію діяння. У подальшому, за результатами зібраних доказів, кваліфікація дій може бути змінена або уточнена в установленому законом порядку.
Також слідчий суддя зазначив, що зміст заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 23 жовтня 2025 року не містить конкретних фактичних даних щодо дій, які б свідчили про вчинення зазначеного можливого кримінального правопорушення. Натомість вказана заява містить припущення про ймовірне вчинення протиправної дії зазначеною особою, яке ґрунтується лише на суб'єктивному сприйнятті обставин, викладених у вказаній заяві, що позбавляє орган досудового розслідування провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності осіб складу кримінальних правопорушень.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновків, що доводів, наведених ОСОБА_6 у поданій ним заяві про вчинення кримінального правопорушення та скарзі, недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне провадження, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для безпідставного переслідування невизначеного кола осіб лише з огляду на суб'єктивні припущення заявника про вчинення ним протиправних дій.
З такими висновками слідчого судді погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК та п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають лише відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Як слідує зі змісту матеріалів судового провадження, в заяві від 21.10.2025 року поданої до Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 зазначав про підробку кримінальної справи ЄРДР 12016040650003955 за ст. 296 КК України, у зв'язку з тим, що заява подавалась за ст. 152 КК України зґвалтування, та просив порушити кримінальну справу за підробку слідством матеріалів кримінального провадження ЄРДР 12016040650003955 (а.с.11).
Згідно відповіді заступника начальника відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 04.11.2025 №09/4-6900вих-25 вбачається, що скарга ОСОБА_6 від 23.10.2025 року станом на 03.11.2025 року до обласної прокуратури не надходила (а.с.26).
Разом з тим, згідно відповідей заступника начальника відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 25.11.2025 №09/4-7339вих-25, №09/4-7351вих-25, наданих на запит Дніпровського апеляційного суду, вбачається, що скарга ОСОБА_6 від 23.10.2025 року станом на 24.11.2025 року до обласної прокуратури не надходила, у зв'язку з чим, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились (а.с.49,51).
Таким чином, матеріали скарги не містять будь-яких даних щодо бездіяльності прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури, оскільки заявником не долучено жодних документів, які б підтверджували факт невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по його заяві, а також не надано доказів, що вказана заява була отримана уповноваженими особами Дніпропетровської обласної прокуратури.
Відтак, на переконання апеляційного суду, висновки слідчого судді про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, належним чином мотивовані та обґрунтовані.
Інші доводи апеляційної скарги, на які посилається заявник, не впливають на правильність прийнятого місцевим судом рішення.
Отже, перевіркою матеріалів даного провадження, судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких порушень слідчим суддею вимог КПК щодо процесуального порядку судового розгляду скарги, які, згідно ст.412 КПК, слід було би визнати істотними та які б тягнули за собою скасування рішення суду першої інстанції.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційна скарга заявника ОСОБА_6 є безпідставною та задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 04 листопада 2025 року є законною, обґрунтованою, належним чином вмотивованою та відповідає вимогам ст.370 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 04 листопада 2025 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4