Справа № 644/9360/25
Номер провадження 2/194/1316/25
про передачу справи на розгляд іншому суду
08 грудня 2025 року суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Солодовник І.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_3 про визнання батьківства та встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, -
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 06.11.2025 р. цивільну справу за позовною заявою позивача до відповідача, третіх осіб про визнання батьківства та встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, передано за підсудністю до Тернівського міського суду Дніпропетровської області.
03.12.2025 р. справу передано на розгляд судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області Солодовник І.С..
Позивачем у позовній заяві зазначено, адреса місця проживання відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6332-5003176284 від 20.03.2024 р. доданої до позовної заяви, останнім зареєстрованим місцем проживання відповідача зазначається: АДРЕСА_2 , а фактичним місцем проживання/перебування відповідача з 20.03.2024 р.: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу № 2082788 від 03.12.2025 р. фактичною адресою проживання ОСОБА_2 як ВПО підтверджено: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 27. ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Винятком із вказаного загального правила є випадки підсудності за вибором позивача, виключна підсудність, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя, що передбачені нормами ст.ст. 26, 28-30 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 6, 9 ст. 187 ЦПК України визначено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.
Таким чином підсудність щодо фізичної особи встановлюється за зареєстрованим місцем проживання чи перебування фізичної особи відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні», а щодо юридичної особи визначається за її місцем знаходження відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Разом з тим, як убачається з висновку Верховного Суду у Постанові від 14.08.2024 р. у справі № 607/5535/22 особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону. У постанові від 29.07.2019 р. у справі № 409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно з ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
Суд також враховує, що правове значення довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визначається не лише її змістом, а й назвою нормативного акта. Так, ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» має назву «Реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи». Системний аналіз цієї назви та положень ч. 1 ст. 5 вказує на те, що довідка про взяття на облік ВПО юридично прирівнюється до документа, який засвідчує саме зареєстроване місце проживання особи на період дії воєнного стану. Відповідно, зазначена в довідці адреса: АДРЕСА_1 . є належним місцем проживання відповідача у розумінні ст. 27 ЦПК України, що підтверджує підсудність справи Індустріальному районному суду м. Харкова.
Аналогічні висновки щодо зареєстрованого місця перебування особи за місцем взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи наведені в постановах Верховного Суду від 01.05.2024 у справі № 297/2195/22 та від 14.08.2024 у справі № 607/5535/22.
Отже, останнім місцем проживання відповідача є адреса, яка територіально не підсудна Тернівському міському суду Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України передбачено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.
Тому, враховуючи вищевикладене, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З огляду на викладене, та враховуючи, що дана справа не підсудна Тернівському міському суду Дніпропетровської області, суд доходить висновку про наявність підстав для передачі справи за підсудністю на розгляд до Індустріального районного суду м. Харкова.
Керуючись ст.ст. 27, 31-32, 187, 259-261 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_3 про визнання батьківства та встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України передати на розгляд до Індустріального районного суду м. Харкова (адреса: 61007, м. Харків, проспект Архітектора Альошина, буд. 7).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І.С. Солодовник