Номер провадження 22-ц/821/2318/25 Справа № 697/2951/19
про залишення апеляційної скарги без руху
08 грудня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в особі судді Василенко Л. І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 жовтня 2022 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» про визначення наказу недійсним, перерахунок заробітної плати, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.10.2022 у задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 697/2951/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АТБ-маркет» про визнання наказу недійсним, перерахунок заробітної плати, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди відмовлено, а відповідне судове рішення залишено в силі.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 26.11.2025 ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі просить суд скасувати ухвалу від 18.10.2022, а справу направити до суду першої інстанції для про продовження розгляду.
З огляду на дату ухвалення судового рішення та дату подання скарги, апеляційний суд констатує, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.10.2022.
Клопотання про його поновлення в силу норм ч. 2 ст. 354 ЦПК України скаржник не ставить.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ч. ч. 3, 4, 6 ст. 357 ЦПК України, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених на апеляційне оскарження рішення суду, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, ухвалою судді-доповідача залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.
Таким чином, скаржнику необхідно подати обґрунтовану заяву/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.10.2022 та надати належні та допустимі докази на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, і з тих підстав, що в повній мірі не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Скаржник не сплатив судовий збір за подачу апеляційної скарги, посилаючись на те, що підстави та предмет позову у даній справі стосуються захисту прав скаржника , оскільки він захищає право на працю.
Водночас зазначає, звертаючись до апеляційного суду, скаржник намагається захистити своє право на справедливий судовий розгляд, що саме по собі має презюмуватися по відношенню до учасників бойових дій та ветеранів війни.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Великою Палатою Верховного Суду у постанові 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зроблений правовий висновок щодо питання стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, - для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказана справа не пов'язана з порушенням прав ОСОБА_1 , як учасника бойових дій і ніяк не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Дослідивши обґрунтованість заявленої вимоги про звільнення від сплати судового збору скаржника ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, врахувавши майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбачено законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору здійснюється на розсуд суду та не є його обов'язком.
ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору, проте, апеляційний суд звертає увагу, що доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору до апеляційної скарги не долучає.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою, справляється в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2022 року 2481,00 грн.
Заяву ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції 09.06.2022.
Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в сумі 496,20 грн (2481 грн*0,2), або надати суду відповідні докази для звільнення від сплати судового збору.
За правилами ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення її недоліків, а саме для надання клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 жовтня 2022 року та оплати судового збору в розмірі 496,20 грн, або надання доказів звільнення від сплати судового збору, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання скаржником копії ухвали суду.
Копію ухвали направити скаржнику для виконання.
Оригінал квитанції про сплату судового збору направити на адресу апеляційного суду в десятиденний термін з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити особі, що подає апеляційну скаргу, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін, апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Людмила ВАСИЛЕНКО