Справа № 535/946/25 Номер провадження 33/814/1057/25Головуючий у 1-й інстанції Шолудько А. В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
05 грудня 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Литовченка Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Литовченка Р.В., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Котелевського районного суду Полтавської області від 29 жовтня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, мешканку АДРЕСА_1 , не одруженої, має двоє неповнолітніх дітей, освіта професійно-технічна
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 гривень.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 27.09.2025 о 09 год 41 хв. по вул. Дігтяря, 41, у селищі Котельва Полтавської області, керувала моторолером Suzuki, з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість), відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у закладі охорони здоров'я, чим порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі адвокат Литовченко РВ. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про те, що матеріалами справи та відеозаписом не підтверджуються ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 .
Вказує про поважність причини відмови від проходження огляду ОСОБА_1 у зв'язку з перебуванням малолітніх дітей вдома без нагляду. Тому ОСОБА_1 вчинила правопорушення у стані крайньої необхідності.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвоката Литовченка Р.В. на підтримку апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №466390 від 27.09.2025; направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 27.09.2025 де вказано, що у ОСОБА_1 маються ознаки наркотичного сп'яніння, від проходження огляду в медичному закладі відмовилась; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
При цьому, на відеозапису долученого до матеріалів справи зафіксовані обставини зупинки транспортного засобу моторолером Suzuki під керуванням ОСОБА_1 , зафіксована пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння, на яку ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду у закладі охорони здоров'я, при цьому працівниками поліції роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, та в подальшому доведено до відома зміст складеного протоколу про адміністративне правопорушення, відмову ОСОБА_1 від підпису протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття.
Апеляційний суд не приймає до уваги посилання щодо невинуватості ОСОБА_1 , оскільки відмова від вимоги поліцейського пройти установленому порядку огляд на стан сп'яніння у медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані наркотичного сп'яніння, і пояснення щодо відсутності ознак наркотичного сп'яніння та не бажання проходити огляд на стан сп'яніння не є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності.
Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП.
Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів, які учасниками справи не спростовані, а дії поліцейських не суперечать вимогам ст. 266 КУпАП.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не оспорюється.
Перевіряючи доводи апелянта про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння в зв'язку з чим поліцейські не мали права направляти її для проходження вказаного огляду в заклад охорони здоров'я виходжу з того, що наявні у водія ознаки наркотичного сп'яніння, які виявлялись у виді розширених зіниць очей, могли й не проглядатись на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських, які бачили їх при безпосередньому спілкуванні з водієм та сприймали їх суб'єктивно, що відповідає вимогам відомчої Інструкції та КУпАП. Їх відсутність водій міг спростувати пройшовши огляд. Тому вважаю, що поліцейські діяли правомірно, виявивши у водія ознаки сп'яніння та направивши ОСОБА_1 у заклад охорони здоров'я для проходження огляду.
Твердження ОСОБА_1 про поважність причини відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я у зв'язку з перебування малолітніх дітей вдома без нагляду апеляційний суд оцінює критично, оскільки дана обставина жодним чином не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Що стосується доводів сторони захисту скарги про вимушену відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння через перебування малолітніх дітей вдома без нагляду, тим самим перебування у стані крайньої необхідності, на думку апеляційного суду, вони не підлягають до задоволення, оскільки апеляційний суд не розцінює наведені обставини зазначені адвокатом як крайню необхідність.
Обставини зазначені адвокатом не можуть бути визнані такими, що виключають протиправність дій ОСОБА_1 як вчинені в стані крайньої необхідності.
Зокрема, сам факт свідомого залишення малолітніх дітей вдома без нагляду не є достатніми підставами для порушення правил керування транспортним засобом.
Таким чином, аналіз ситуації, що мала місце свідчить про те, що дії ОСОБА_1 жодним чином не були зумовлені станом крайньої необхідності у розумінні статті 17 КУпАП, що виключає адміністративну відповідальність.
Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33,34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
Постанова судді суду першої інстанції відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката Литовченка Р.В., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Котелевського районного суду Полтавської області від 29 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко