Справа № 532/885/25 Номер провадження 22-ц/814/3489/25Головуючий у 1-й інстанції Мороз Т. М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
02 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
розглянувши у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником - адвокатом Дігтярь Людмилою Анатоліївною,
на ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 червня 2025 року, постановлену суддею Мороз Т.М.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
21.04.2025 ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом, у якому просив розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_1 , зареєстрований 14.07.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кобеляцького районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис №36.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 22.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження на 09-15 год. 13.05.2025./а.с.17-18/
30.05.2025 ОСОБА_1 звернулася в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, у якому просила:
- визнати автомобіль MAN TGA 18.410, 2004 р.в., та причіп ОДАЗ, 1992 р.в. об'єктами права спільної сумісної власності набутими під час шлюбу подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію частини проданого автомобіля MAN TGA 18.410, 2004 р.в., та причіпу ОДАЗ, 1992 р.в., у загальній сумі 341 265,00 грн.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23.06.2025 відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про поділ майна.
Роз'яснено позивачу за зустрічним позовом право звернутися із указаним позовом у загальному порядку.
Зустрічну позовну заяву разом з доданими матеріалами повернуто ОСОБА_1 .
Ухвала районного суду вмотивована тим, що предмет зустрічного позову не взаємопов'язаний з вимогами первісного позову, а їх спільний розгляд може призвести до порушення строку розгляду справи про розірвання шлюбу, який підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дігтярь Л.А., оскаржила ухвалу районного суду в апеляційному порядку та посилаючись на порушення норм процесуального закону просила її скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводить взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів, наголошуючи на доцільності їх спільного розгляду.
Зазначає, що як первісний, так і зустрічний позови випливають з однакових за своєю правовою природою правовідносин, що виникли між тими самими сторонами.
Вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що спільний розгляд таких позовів може призвести до порушення строку розгляду справи про розірвання шлюбу, який підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Наголошує, що сторона відповідача має на меті якомога скоріше вирішити питання поділу майна подружжя, відчуженого одним із подружжя поза її волею.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25.07.2025 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного сулу від 28.07.2025.
18.11.2025 представник позивача - адвокат Сідько С.І. подала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, яку просила залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване. Розгляд справи просить проводити за відсутності позивача та його представника, про що 28.11.2025 подано відповідну заяву.
Вважає, що зустрічний позов подано відповідачем поза межами строку, визначеного частиною першою статті 193 ЦПК України, за відсутності вмотивованого клопотання про поновлення процесуального строку.
Посилаючись на позицію Верховного Суду, сформовану у справі №522/9011/19 від 29.09.2021 доводить недоцільність прийняття зустрічного позову до спільного розгляду, оскільки викладене призведе до зволікання з розлученням сторін.
02.12.2025 представник відповідача - адвокат Дігтярь Л.А. подала до апеляційного суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Доводи апеляційної скарги підтримує, просить її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Із матеріалів справи убачається, що 21.04.2025 ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом про розірвання шлюбу, укладеного між ним та ОСОБА_1 , зареєстрованого 14.07.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кобеляцького районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис №36./а.с.1-3/
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 22.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження на 09-15 год. 13.05.2025.
Роз'яснено відповідачці, що вона має право подати до суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження у 15-денний строк із дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Крім того роз'яснено, що відповідачка має право подати відзив на позов і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову 15-денний строк із дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, копія якого разом з доданими до нього документами повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відзиву у строк, встановлений судом, без поважних причин, суд вирішить справу за наявними матеріалами./а.с.17-18/
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13.05.2025 відкладено розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу до 11-30 год. 27.05.2025, про що повідомлено сторін./а.с.29/
27.05.2025 представник відповідача - адвокат Дігтярь Л.А. звернулася в суд із клопотанням про відкладення розгляду справи. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що за правилами частин першої, четвертої статті 193 ЦПК України відповідачка має право пред'явити зустрічний позов у 15-денний строк від дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, який спливає 30.05.2025. Відповідачка має намір реалізувати наведене право та подати зустрічний позов про поділ майна подружжя, у зв'язку із чим просить відкласти розгляд справи./а.с.37/
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27.05.2025 відкладено розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу до 09-30 год. 23.06.2025, про що повідомлено сторін./а.с.39/
30.05.2025 ОСОБА_1 звернулася в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, у якому просила: визнати автомобіль MAN TGA 18.410, 2004 р.в., та причіп ОДАЗ, 1992 р.в. об'єктами права спільної сумісної власності набутими під час шлюбу подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію частини проданого автомобіля MAN TGA 18.410, 2004 р.в., та причіпу ОДАЗ, 1992 р.в., у загальній сумі 341 265,00 грн./а.с.60-63/
Відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви, районний суд виходив із того, що перебування чоловіка та жінки в зареєстрованому шлюбі або розірвання шлюбу не впливає на їх право поділу майна, яке належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Натомість, прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом в даному випадку може призвести до порушення строку розгляду справи, який передбачений у спрощеному позовному провадженні та вирішення вимог позивача за первісним позовом про розірвання шлюбу, відтак позивач за первісним позовом буде позбавлений можливості вчасного вирішення судом його особистого права перебування у шлюбних відносинах.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується з таких підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1, 2 статті 2 ЦПК України).
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільної процесуальних правовідносин та їх гарантій.
За змістом статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно із роз'ясненнями, викладеними у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбу, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя» від 21.12.2007 №11 при вирішенні питання щодо можливості розгляду у процесі про розірвання шлюбу вимоги про поділ спільного майна подружжя судам слід мати на увазі, що у випадках, коли такий поділ зачіпає інтереси третіх осіб (наприклад, коли майно є власністю селянського (фермерського) господарства, іншого суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, до складу співзасновників яких, крім подружжя та їхніх неповнолітніх дітей, входять і інші особи, або власністю житлово-будівельного чи іншого кооперативу, член якого ще не повністю вніс свій пайовий внесок, у зв'язку з чим не набув права власності на відповідне майно, виділене йому кооперативом у користування), суду належить обговорити питання про виділення цієї вимоги у самостійне провадження в порядку статті 126 ЦПК України.
Із аналізу первісного позову про розірвання шлюбу та зустрічного позову про поділ майна подружжя убачається, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Сімейним Кодексом України, а їх спільний розгляд не матиме наслідком істотного розширення предмету доказування та не зумовлює виникнення необхідності залучення нових учасників процесу, що могло б призвести до затягування розгляду справи про розірвання шлюбу.
Відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального закону, а саме, при вирішення питання відкриття провадження у справі не роз'яснив відповідачці право на звернення в суд із зустрічними позовними вимогами. Натомість, посилаючись на саму лише доцільність дотримання строку розгляду справи за первісним позовом про розірвання шлюбу, залишив поза увагою, що судовий захист повинен бути повним і відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Наведене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої у справі №910/3009/18 від 22.09.2020 та від 02.02.2021 у справі №925/642/19.
Відтак, задля забезпечення ефективного способу захисту прав сторін, з метою забезпечення процесуальної економії, колегія суддів дійшла висновку про доцільність їх спільного розгляду та відсутність підстав для повернення зустрічного позову відповідачу.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Із огляду на викладене, апеляційний суд визнає помилковими висновки суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви особі, яка її подала, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, п.4 ст.379, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с та н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником - адвокатом Дігтярь Людмилою Анатоліївною, - задовольнити.
Ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 червня 2025 року - скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак