Справа № 536/48/25 Номер провадження 22-ц/814/3089/25Головуючий у 1-й інстанції Клименко С. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
27 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог посилалися, що 16 вересня 2019 року між Акціонерним товариством «Альфа Банк» (далі - АТ «Альфа Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом прийняття пропозиції відповідачем на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 200000 грн та процентною ставкою 39,99 % річних.
20 грудня 2021 року між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №4, у відповідності до умов якого АТ «Альфа Банк» передав (відступив) ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» прийняв належні АТ «Альфа Банк» права вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача за кредитним договором від 16 вересня 2019 року.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань, станом на 20 грудня 2021 року, утворилась заборгованість у розмірі 30558,04 грн, що і просили з нього стягнути, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 3028 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9200 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 травня 2025 року відмовлено ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» в позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судове рішення мотивоване недоведеністю позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 травня 2025 року не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохає суд скасувати оскаржуване рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Позиція учасників справи
Узагальнені доводи, наведені в апеляційній скарзі
Апеляційна скарга мотивована тим, що заборгованість відповідача підтверджується наданими позивачем доказами в їх сукупності, а саме: виписками по рахунку та розрахунком заборгованості, що, в свою чергу, також підтверджує видачу кредиту.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову становить 30558,04 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7, статтю 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявна Оферта на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631250120 від 13 вересня 2019 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем та паспорт споживчого кредиту від 13 вересня 2019 року.
Крім того судом першої інстанції акцентовано увагу, що позивачем надано розрахунок заборгованості по кредитному договору від 16 вересня 2019 року, укладеному з позичальником ОСОБА_1 , відповідно до якого, станом на 20 листопада 2021 року, заборгованість становить 41098, 04 грн.
Також, з наданої виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 16 вересня 2019 року по 20 грудня 2021 року слідує, що станом на 20 грудня 2021 року сума заборгованості становить 34684,81 грн.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що 13 вересня 2019 року між АТ «Альфа банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) сторони уклали угоду про обслуговування кредитної лінії та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Банк прийняв пропозицію на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування (а.с.6).
13 вересня 2019 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту та завірив власним підписом сторінки паспорту та карту фізичної особи платника податків.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо наявного розміру заборгованості, позивач надав суду копію виписки по рахунку ОСОБА_1 з кредитною карткою World Debit Mastercard (а.с.17-21) та розрахунок заборгованості завірений печаткою директора ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» (а.с. 22).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку вказаним доказам колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на нижче наведене.
Наявна копія виписки по рахунку ОСОБА_1 з кредитною карткою World Debit Mastercard не містить назви ані банківської установи, ані іншої фінансової організації, яка мала б посвідчити, в передбаченому законом порядку, надані до суду копії документів.
На виписці, яка не завірена уповноваженою особою, маються печатки «копія» та «згідно з оригіналом». Вказана виписка стосується договору № 631250120 в той час, як розрахунок заборгованості стосується договору № CCNG-631250120.
Окрім того, договір між відповідачем та банком укладено 13 вересня 2019 року, натомість відлік часу у виписці розпочинається з 16 вересня 2019 року та не містить даних про суму наданого кредитного ліміту, який неможливо встановити також і з інших наданих суду документів.
Поряд з іншим, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять даних щодо випуску банківської карти, її реквізитів, що могло, б в такому випадку, свідчити про перерахунок коштів та, відповідно, їх використання позичальником.
Що стосується наданого позивачем розрахунку заборгованості то останній складено не банківською установою, а завірено лише директором ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», тобто новим кредитором, після укладення договору факторингу.
При цьому, суд апеляційної інстанції констатує, що розрахунок заборгованості крім номера договору та дати його укладення 16 вересня 2019 року не має більше жодних ідентифікуючих даних боржника.
Звертаючись з позовом товариство просило стягнути заборгованість в сумі 30558,04 грн, не зазначаючи при цьому з чого вона складається.
Встановити правову природу, як загального розміру заборгованості, так і складових її частин не представляється можливим з огляду на відсутність наданих стороною позивача доказів їх існування.
Крім того, місцевим судом встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором від 16 вересня 2019 року, однак не надав такий договір.
Відповідно, долучена копія кредитного договору від 13 вересня 2019 року не встановлює правовідносини за кредитним договором від 16 вересня 2019 року.
Отже, судова колегія приходить висновку що, оскільки долучена до матеріалів позовної заяви копія кредитного договору містить підпис сторін, що датована 13 вересня 2019 року (а.с. 6), а відповідно до виписки з додатку до договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року до позивача перейшло право вимог за договором від 16 вересня 2019 року № CCNG-631250120, який відрізняється від номеру договору оферти укладено між АТ «Альфа Банк» та відповідачем позивач взагалі не набув права вимоги до відповідача.
Посилання апелянта на те, що заборгованість відповідача доводиться наданими доказами, відхиляються колегією суддів як безпідставні, оскільки таке твердження не ґрунтується на матеріалах справи.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постанова Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнті є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Так, в частині другій та восьмій статті 83 ЦПК України закріплено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Заява про неможливість надання доказів первинних фінансових документів разом з позовною заявою та їх витребування до суду не надходила, тому суд розглянув справу за наявними в ній доказами.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надані належні докази за якими можливо встановити факт дійсного перерахування та отримання коштів відповідачем, а також впевнитись в дійсній сумі заборгованості.
Крім того, розрахунок заборгованості складений ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», однак такий розрахунок повинен бути складений первісним кредитором, тобто АТ «Альфа Банк» та долучений до додатків до договору факторингу.
Отже, що наданий позивачем розрахунок заборгованості складений не відповідною особою, він не підтверджує дату виникнення заборгованості, нарахування відсотків до дати виникнення заборгованості, після, порядок її нарахування, тому є неналежним доказом по справі.
Зважаючи на вказане вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Отже, апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» слід залишити без задоволення, а рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 травня 2025 року - без змін, як законне, обґрунтоване та вмотивоване.
Щодо судових витрат в частині судового збору
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат у тому числі: витрат в частині судового збору за подачу позову; в частині судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» - залишити без задоволення.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 листопада 2025 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко