08 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 160/8059/25
адміністративне провадження № К/990/45146/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №160/8059/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС+» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 03.11.2025 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №160/8059/25, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС+» відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам статей 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховний Суд ухвалою від 10.11.2025 подану контролюючим органом касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали заявити клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з доводами, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк, визначений процесуальним законом.
Окрім того, у зв'язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам частини четвертої статті 330 КАС України суд запропонував скаржнику, у визначений у цій же ухвалі строк, усунути недоліки касаційної скарги та надати документ про сплату судового збору в розмірі 48448,00грн за подання касаційної скарги у цій справі.
Залишаючи подану скаржником касаційну скаргу без руху, Верховний Суд зауважив, що відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.
За результатом аналізу вищенаведених положень закону вбачається, що учасник справи, який не отримав повного тексту рішення суду у день його проголошення або складення, не позбавлений права на касаційне оскарження, оскільки пропущений строк у такому випадку може бути поновлений, якщо касаційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту судового рішення.
При цьому, процесуальний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений судом лише за наявності відповідного клопотання скаржника, а також, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених скаржником у відповідному клопотанні підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Суд не наділений обов'язком поновлювати пропущений строк з власної ініціативи, оскільки таке право реалізується виключно за заявою учасника справи, який обґрунтовує поважність причин його пропуску та надає відповідні докази.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №160/8059/25 була прийнята у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін в режимі відеоконференції.
Ураховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 12.09.2025, у той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду скаржником подано 03.11.2025, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Натомість, питання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України не порушено; жодних доказів, які б засвідчували поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №160/8059/25 скаржником до суду касаційної інстанції також не надано.
А тому, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику, з-поміж іншого, необхідно надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025, ухваленої за результатом апеляційного перегляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №160/8059/25 із зазначенням підстав та долученням належних доказів, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.
У даному випадку, як вказав суд, належними доказами можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного рішення, оригінал поштового конверта в якому оскаржувану постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №160/8059/25 було направлено рекомендованим листом на адресу скаржника або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення/ненаправлення копії оскаржуваного судового рішення на адресу останнього тощо.
У зв'язку з наявністю у Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали від 10.11.2025 була направлена останньому в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду від 10.11.2025) доставлено в електронний кабінет Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 12.11.2025 о 12:47год.
Таким чином, останнім днем виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху (з урахуванням вихідних днів) був день із датою 24.11.2025.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ані на момент спливу строку, визначеного в ухвалі Верховного Суду від 10.11.2025 про залишення касаційної скарги без руху, ані на час постановлення цієї ухвали, скаржник не скористався своїм процесуальним правом та не звернувся до суду касаційної інстанції із заявою (клопотанням) про поновлення строку касаційного оскарження із наведенням обґрунтованих доводів, які б підтверджували об'єктивну неможливість своєчасного звернення до суду з касаційною скаргою у строк визначений статтею 329 КАС України. Жодних доказів, що підтверджували б поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду у цій справі, скаржником до суду також не подано.
Клопотання про продовження строку на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10.11.2025 станом на момент постановлення колегією суддів цієї ухвали скаржником також не заявлялося.
Ураховуючи викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за поданою у цій справі касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №160/8059/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС+» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова