СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/7306/25
ун. № 759/27129/25
04 грудня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу захисника ОСОБА_4 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12025100000000029 від 10.01.2025,
12.11.2025 до слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва надійшла скарга захисника ОСОБА_4 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12025100000000029 від 10.01.2025.
В обґрунтування скарги захисника зазначає, що 27.08.2025 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, без додержання норм КПК України, оскільки дане повідомлення про підозру містить: помилкові відомості стосовно того, що голову ГО «Об'єднання позаштатних інспекторів архітектурно-будівельного контролю» ОСОБА_5 було залучено до вчинення даного кримінального правопорушення та помилково включено останнього до групи осіб, яка за попередньою змовою вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 364 КК України; помилкові відомості стосовно того, що голову ГО «Об'єднання позаштатних інспекторів архітектурно-будівельного контролю» ОСОБА_5 було залучено до вчинення даного кримінального правопорушення та помилково включено останнього до групи осіб, яка за попередньою змовою вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 364 КК України; повідомлення про підозру помилково визначає діяння ОСОБА_5 , що виразились в підписанні чек-листа розрахунку компенсації, що став підставою для затвердження незаконного рішення про надання компенсації у вигляді житлового сертифікату, що призвело до завдання матеріальної шкоди державному бюджету України у сумі 1 881 434 гривні 03 копійки, як суспільно небезпечне.
У зв'язку з чим, просить скасувати повідомлення про підозру від 27.08.2025 та зобов'язати уповноважену посадову особу Офісу Генерального прокурора вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні №12025100000000029 від 10.01.2025 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 вимоги скарги підтримав, просив задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти скарги, зазначив, що ОСОБА_5 належним чином повідомлено про підозру, в порядку, передбаченому КПК України.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування кримінальному провадженні № 12025100000000029 від 10.01.2025 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.2 ст.364, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.
27.08.2025 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025100000000029 від 10.01.2025.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26, параграфом 1, ст. 303-308 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
У частині 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що підлягають оскарженню на стадії досудового розслідування.
Зокрема, згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК, слідчому судді на досудовому провадженні підлягає оскарженню повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), на стадії досудового розслідування слідчий суддя може оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки, як допустимих.
Разом з тим, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Слідчим суддею встановлено, що на час повідомлення підозри існували факти та інформація, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого йому було повідомлено про підозру.
Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 27.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025100000000029 від 10.01.2025, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Під час вручення повідомлення про підозру було дотримано вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, які давали можливість дійти висновку про ймовірну причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Таким чином, відсутні підстави для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення.
Отже, доводи захисника фактично зведені до незгоди з повідомленою підозрою та стосуються питань доведення винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у кримінальному провадженні доказів.
Однак, з'ясування вказаних обставин не входить до повноважень слідчого судді при розгляді скарги на повідомлення про підозру відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування. Такі питання можуть бути перевірені та оцінені виключно під час безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом по суті, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчим суддею не встановлено, а захисником у судовому засіданні не доведено будь-яких порушень стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України, які б стали підставою для скасування повідомленої підозри ОСОБА_5 .
Під час вирішення питання щодо скасування повідомлення про підозру оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи недоведення винуватості особи та не з метою досягнення висновків, необхідних суду при ухваленні вироку, а виключно з метою встановлення обґрунтованості повідомленої підозри.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду кримінального провадження по суті.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даної скарги.
Керуючись, ст. ст. 276, 278, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1