Дата документу 06.12.2025Справа № 554/17377/25
Провадження № 1-кс/554/14397/2025
06 грудня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене заступником керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лутовинівка Кременчуцького району Полтавської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого охоронцем ДП «38 відділ інженерно-технічних частин», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п. п 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170000000881 від 05.12.2025 р.,
Слідча звернулася до суду з клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 . Із поданого клопотання слідує, що у провадженні слідчого управління Головного управляння Національної поліції в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного 05.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170000000881 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, за таких обставин.
Встановлено, що 05.12.2025 в ранковий час, ОСОБА_5 знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де вживав алкогольні напої.
Маючи на меті навідатись до своєї дружини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою сумісно не проживає та має неприязні відносини, ОСОБА_5 , взявши предмет схожий на гранату, на автомобілі ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , направився за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_8 .
Близько 09 год 50 хв, ОСОБА_5 прибув до місця проживання дружини ОСОБА_8 , де помітив її разом з донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на проїжджій частині АДРЕСА_3 .
В цей час у ОСОБА_5 на ґрунті ревнощів до ОСОБА_8 , виникла сварка, в ході якої у підозрюваного виник умисел, спрямований на вчинення вбивства двох і більше осіб, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що вибуховий пристрій, схожий на гранату, становить реальну загрозу життю людини, від'єднав запал гранати та кинув її в сторону ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у подальшому граната здетонувала та стався вибух в результаті якого потерпілі отримали тілесні ушкодження.
Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 05.12.2025 у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: вогнепально-осколкового поранення лівого плеча, грудної клітки, лівого стегна, лівої гомілки та пошкодження внутрішніх органів.
Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 05.12.2025 у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: вогнепально-осколкового поранення лівого коліна та лівої гомілки.
ОСОБА_5 , розуміючи, що використання предмету типу граната, цільовим призначенням якого є загибель людей та спричинення тілесних ушкоджень і вчинення таких дій у місці загального користування, а саме на вулиці може створити загрозу життю не лише потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а і інших громадян, що перебувають поряд, вчинив закінчений замах на вбивство двох та більше осіб, який не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, із застосуванням способу небезпечного для життя багатьох осіб для досягнення мети у виді вбивства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Надалі, маючи на меті уникнення покарання, ОСОБА_5 на автомобілі ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , покинув місце злочину, однак був затриманий працівниками поліції.
06.12.2025 р. слідчим за погодженням з прокурором згідно вимог ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме у закінченому замаху на вбивство двох та більше осіб, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України, обґрунтовується такими зібраними на початковому етапі досудового розслідування доказами.
Слідчою зазначається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна і сторона обвинувачення вважає, що стосовно підозрюваного необхідно застосувати виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України без застосування вказаного запобіжного заходу підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , в аспекті кримінально-правової кваліфікації відноситься до категорії особливо тяжких, а санкція ч. 2 ст. 15 п.п. 1,5 ч. 2 ст. 115 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі. Отже, як ризики, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України, варто розцінювати ту обставину, що ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність покарання за скоєний злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування, суду. Поряд з цим, ОСОБА_5 , проживає сам, не має стабільного заробітку, що свідчить про слабкість його соціальних зв'язків. Таким чином, у разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_5 залишити місце проживання, що унеможливить виконання процесуальних рішень. Даний факт підтверджується тим, що після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 втікав за допомогою транспортного засобу, при чому не реагуючи на вимоги працівників поліції.
Перебуваючи на волі, підозрюваний може перешкодити встановленню істини у справі, впливати на свідків та потерпілих з метою спонукання останніх до зміни раніше наданих показань або до відмови від їх надання. Свідки є рідними обвинуваченого, місце їх проживання відомо ОСОБА_5 . При цьому, злочин, у якому підозрюється ОСОБА_5 вчинений із застосуванням насильства, особливо небезпечним способом по відношенню до потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Таким чином, у разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з тримання під вартою, підозрюваний зможе застосувати заходи фізичного або психічного впливу до свідків злочину та потерпілої з метою спонукання останніх до зміни раніше наданих показань або до відмови від їх надання, що унеможливить якісне проведення досудового розслідування.
Перебуваючи на свободі ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки вчинене ним кримінальне правопорушення свідчить про те, що підозрюваний схильний до агресивної поведінки, і здатний завдати фізичної шкоди життю та здоров'ю іншої людини. Окрім цього, вказаний ризик підтверджується тими обставинами, що інкримінований ОСОБА_5 злочин вчинений у стані алкогольного сп'яніння та із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи. Отже, під дією алкогольних напоїв підозрюваний схильний до агресивної, неадекватної поведінки, може завдати шкоди оточуючим.
Сторона обвинувачення вважає, що без застосування вказаного запобіжного заходу запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливо.
При цьому, більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою застосувати не можливо, з огляду на те, що: особисте зобов'язання - занадто м'який запобіжний захід, який не можна застосувати враховуючи особу підозрюваного, наявні ризики, та тяжкість вчиненого; особиста порука - не можливо застосувати, оскільки жодна особа не звернулась до органу досудового розслідування з метою поручитись за підозрюваного та такого прохання від нього самого не надходило; застава - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину який є особливо тяжким, поєднаний із застосуванням насильства, окрім того підозрюваний не має законних джерел доходів та заощаджень; домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин та підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків та нових злочинів.
Відтак, з метою безперешкодного завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та звернення до суду з обвинувальним актом у найкоротший строк, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, зокрема своєчасної явки за викликом до слідчого, прокурора і суду, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідча зазначила, що є необхідність застосувати щодо підозрюваного, найсуворіший запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб. Запитуваний строк дозволить забезпечити якнайшвидше завершення досудового розслідування, виходячи з необхідності встановлення та допиту як свідків очевидців вчинення злочину, проведення судових медичної, імунологічної та дактилоскопічної експертиз, слідчих експериментів, збору документів, що характеризують особу підозрюваного, відкриття матеріалів досудового розслідування, розгляду та, за наявності підстав, виконання клопотань сторони захисту.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та прохав задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеному у клопотанні.
Слідча клопотання підтримала, прохала його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку прокурора, слідчої, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.
Судом встановлено що у провадженні слідчого управління Головного управляння Національної поліції в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного 05.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170000000881 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, за таких обставин.
05.12.2025 року о 14 год. 20 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України.
06.12.025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п.1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим цим Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.
Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає, що в матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому злочини, висунута підозра є обґрунтованою. Констатуючи це, суд виходить з того, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Така позиція узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», в яких наголошено на тому, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
У матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому злочини, висунута підозра є обґрунтованою.
При цьому, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Так, надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п. п 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
Крім того, слідчий суддя вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, підозрюваний через усвідомлення втрати свободи на тривалий час, розуміючи невідворотність покарання за скоєний злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування, суду. Даний факт підтверджується тим, що після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 втікав за допомогою транспортного засобу.Перебуваючи на волі, підозрюваний може перешкодити встановленню істини у справі, впливати на свідків та потерпілих з метою спонукання останніх до зміни раніше наданих показань або до відмови від їх надання. Перебуваючи на волі ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, стан його здоров'я, наявність повідомлення про підозру, суспільно небезпечний характер вчиненого, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства.
У зв'язку з вище викладеним слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-
Клопотання слідчої - задовольнити.
Застосувати доОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави, помістивши підозрюваного до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» (36014, місто Полтава, вул. Юліана Матвійчука, будинок 91).
Строк тримання під вартою обчислювати з 14 год. 20 хв. 05 грудня 2025 року.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 14 год. 20 хв. 02 лютого 2026 року.
У хвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй колії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 08 грудня 2025 року .
Слідчий суддя ОСОБА_1