Дата документу 04.12.2025Справа № 554/14658/25
Провадження № 1-кп/554/1106/2025
«04» грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження № 12025170000000726 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання обґрунтовано тим, що підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є та обставина, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, яке відноситься до тяжких кримінальних правопорушень, за його вчинення передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. Під час досудового розслідування до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався. Обґрунтованість подання саме такого клопотання визначається наявністю ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду, оскільки перебуваючи на волі, через усвідомлення тяжкості покарання, що йому загрожує, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, через втрату ним свободи на тривалий строк, може ухилятися від суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєний злочин. Також ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_5 повністю підтримав клопотання прокурора.
Обвинувачений просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м?який, оскільки ризики, вказані у клопотанні прокурора, відсутні, переховуватись від суду та впливати на свідків він не збирається. Вину визнає частково, не визнає лише, що перебував в стані сп?яніння. Крім того, просить врахувати, що вже тривалий час він перебуває під вартою.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м?який, зазначив, що обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, що свідчить про відсутність ризику переховування від суду. Крім того, обвинувачений має ряд хронічних захворювань, наявні довідки, виписки з лікарні, які підтверджують його стан здров?я. Також, обвинувачений на відшкодування шкоди перерахував потерпілій стороні 10 000 грн., однак потерпілий відмовився від вказаних коштів. Крім того, просить врахувати, що обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою. Просить визначити обвинуваченому цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслету.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 просила змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м?який, зазначила, що ризики, вказані у клопотанні прокурора формальні, вплив на свідків не підтверджений, заяв від свідків не надходило. Також просить врахувати стан здоров?я обвинуваченого, на підтвердження чого надані медичні документи, він має ряд хронічних захворювань, належного лікування в умовах СІЗО від таких хвороб немає, перебування його в умовах СІЗО погіршить його стан здоров?я. Також просить врахувати його особу, позитивні характеристики.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, думку представника потерпілого, захисників та обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі інші обставини, визначені у вказаній статті.
Так, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, визначених ч.5 ст. 194 КПК України. Обов?язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються (ч. ч. 1-5, 7 ст. 194 КПК України).
Порядок продовження тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.
З вимог ч.ч.4,5 ст. 199 КПК України вбачається, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з того, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких, такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.
Відносно обвинуваченого на досудовому розслідуванні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який було продовжено ухвалою Шевечнківського районного суду міста Полтави від 10.10.2025, строк дії ухвали спливає 08.12.2025 року.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких кримінальних правопорушень, за його вчинення передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, а тому є достатні підстави вважати, що останній з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду.
Суд також вважає, що існує ризик того, що обвинувачений може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни останніми своїх показів, оскільки судовий розгляд кримінального провадження по суті ще не розпочато, вказані особи судом не допитувались.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатися до відповідних дій.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись судом у контексті чинників, пов?язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв?язками та усіма видами зв?язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а відсутність постійного та законного джерела доходів може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Тому, суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 1 ст. 177 КПК України.
Водночас обвинувачений є раніше не судимою особою, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і місцем роботи, тому суд вважає, що прокурором належним чином не доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, підстав вважати, що вказаний ризик є ймовірним, у суду підстав немає.
Також прокурором не доведено і наявність ризиків, передбачених п.п. 2,4 ч.1 ст. 177 КПК України, а посилання на них в клопотанні є формальним.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим, особу обвинуваченого, фактичні обставини кримінального правопорушення, які інкримінуються обвинуваченому, а саме вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, яке спричинило смерть потерпілої, що свідчить про їх небезпечність для суспільства, а отже і про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п. п. п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України об'єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні.
Також слід зазначити, що зважаючи на ведення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії рф, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах, як то ухилення від суд, значно збільшується, а застосування більш м?якого запобіжного заходу, на переконання суду, не зможе перешкодити обвинуваченому вчинити спроби ухилення від суду.
З урахуванням вимог ст. 331 КПК України, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199 КПК України, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження ОСОБА_3 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінують, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, ризики чого є реальними та дійсними, з часом не зменшились та не змінились. Обрання більш м?якого запобіжного заходу, не пов?язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.
Застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, міцних соціальних зв?язків, відсутність судимостей та позитивні характеристики, суд не ігнорує, проте в даному конкретному випадку доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у кримінальному провадженні, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по кримінальному провадженню.
Підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який суд не знаходить, оскільки стороною захисту не доведено обставин, які б свідчили про зменшення або взагалі відсутність встановлених ризиків по кримінальному провадженню, які б могли вплинути на можливість застосування до обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу, який, на думку суду, не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо вплине на дотримання розумних строків судового розгляду.
Надані стороною захисту медичні документи на підтвердження наявності ряду хронічних захворювань у ОСОБА_3 , а саме довідки, виписки, УЗД-дослідження датовані періодом 2017, 2023-2024 років.
Усупереч доводам сторони захисту, об?єктивних і належних даних (зокрема, медичних висновків) щодо загрозливого стану для життя та здоров?я обвинуваченого, неможливості отримання необхідного й належного медичного обслуговування та лікування, фактів неналежного надання йому медичної допомоги, неможливості перебування обвинуваченого під вартою судом не встановлено й стороною захисту не доведено.
Отже, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам, визначеним у ч.1 вказаної статті, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід продовжити обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Також, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, враховуючи вимоги п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає необхідним не визначати розмір застави, оскільки вважає, що у цьому разі застава, як запобіжний захід, не зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 369-372 КПК України,
Клопотання процесуального прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 01 лютого 2026 року, включно, без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Визначити строк дії ухвали до 01 лютого 2026 року, включно.
Копію ухвали надіслати ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», до виконання, а учасникам кримінального провадження, до відома.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її проголошення.
У разі, якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Шевченківського районного суду
міста Полтави: ОСОБА_8