Справа № 159/4656/22
Провадження № 6/159/79/25
08 грудня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участю секретаря судового засідання Сабецької К.О., представника стягувача ОСОБА_1 , представника боржника Мельник В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву боржника про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення щомісячної винагороди та зобов'язання провести перерахунок по кредитному договору
24.06.2024р. ухвалено Рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення щомісячної винагороди та зобов'язання провести перерахунок по кредитному договору відмовлено повністю.
09.09.2025р. Волинський апеляційний суд скасував зазначене рішення та ухвалив нове, яким стягнув з АТ «КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 5427,23 доларів США сплаченої нею щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту за період з 28.06.2006 по 21.11.2014 по кредитному договору № VOKVGK00001001 від 28.07.2006.
25.06.2025р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду рішення апеляційного суду залишив без змін.
26.08.2025р. на примусове виконання рішення апеляційного суду ОСОБА_2 видано Ковельським міськрайонним судом Волинської області виконавчий лист.
Боржник 24.11.2025р. звернувся із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Оскільки ним добровільно виконано вказане зобов'язання та зараховане за зустрічним зобов'язанням ОСОБА_2 перед АТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 20649,80 доларів США з яких: 19342,73 доларів США - заборгованість за кредитом; 1307,07 доларів США - заборгованість за відсотками, а також 1704,92 грн заборгованості з пені та витрати по сплаті судового збору 3291,97 грн. у цивільній справі 159/1615/15-ц.
31.12.2024р. АТ «КБ «ПриватБанк» звернувся до ОСОБА_2 про зарахування зустрічної грошової вимоги за вищенаведеними рішеннями. Про що надав виписку про поштове відправлення №0505241153147 направлено на адресу ОСОБА_2 АДРЕСА_1 .
Випискою по рахунку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 боржник підтвердив, що 31.12.24р. надійшло зарахування в тіло кредиту суми сплаченої комісії за договором vokvgk00001001 від 28.07.2006. 8.07.2006 (IRLVOLIF06SF5) згідно рішення суду.
05.11.2025 державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито ВП 79502338 про стягнення з АТ «КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 5427,23 доларів США сплаченої нею щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту за період з 28.06.2006 по 21.11.2014 по кредитному договору №VОКVGК00001001 від 28.07.2006.
Постановою від 05.11.2025р. державний виконавець приєднав ВП 79502338 до зведеного виконавчого провадження №60933345, яке веде Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
13.11.2025р. АТ «КБ «ПриватБанк» звернувся до державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №79502338 від 05.11.2025р. у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі оскільки зараховано вищевказані зустрічні вимоги по цивільній справі 159/1615/15-ц.
До теперішнього часу реєстр ВП не містить рішень державного виконавця за клопотанням боржника.
Як зазначено в ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
ВС у Постанові від 08 вересня 2021 року, справа №761/33621/18 вказав, що зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії процесу, зокрема і на стадії виконання судового рішення. Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов'язань повністю або частково.
Згідно ч.2 ст.432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
В судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_1 заперечував проти задоволення заяви боржника, оскільки йому не відомо про факт зарахування вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Одже з наведеного суд встановив, що вимоги, які заявлено у зазначених цивільних справах є зустрічними та однорідними, строк виконання таких вимог настав. Тому божник обґрунтовано його зарахував, як добровільно виконаний божником АТ «КБ «ПриватБанк» перед стягувачом ОСОБА_2 на виконання рішення апеляційного суду у справі 159/4656/22.
За таких умов обов'язок боржника АТ «КБ «ПриватБанк» перед стягувачом ОСОБА_2 у цивільній справі 159/4656/22 відсутній, тому суд визнає виконавчий лист №159/4656/22 від 26.08.2025р. таким, що не підлягає виконанню повністю.
Керуючись ст.432 ЦПК України, -
Визнати виконавчий лист №159/4656/22 від 26.08.2025р. про стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 5427,23 доларів США сплаченої нею щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту за період з 28.06.2006 по 21.11.2014 по кредитному договору №VОКVGК00001001 від 28.07.2006 таким, що не підлягає виконанню повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
СуддяО. Г. Шишилін