П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1618/24
Перша інстанція: суддя Хом'якова В.В.,
повний текст судового рішення
складено 08.07.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення від 03.01.2024 р. №930050856307 ГУПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. №889.
Зобов'язано ГУПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.12.2023 р. про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу», про здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу», згідно довідок Мінекономіки від 11.12.2023 р. №2121-12/240, 2121-12/241, та прийняти рішення за результатами розгляду такої заяви.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ГУПФУ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024 р. апеляційну скаргу ГУПФУ залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року змінено.
Викладено абзац третій резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року в наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ “Про державну службу», починаючи з 28 грудня 2023 року».
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року залишено без змін.
Стягнуто з ПФУ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 908,40 грн..
26.02.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява в порядку ст.383 КАС України, в якому останній просить суд:
- визнати протиправними бездіяльність та рішення ГУПФУ від 09.12.2024 №930050856307, від 02.12.2024 №930050856307 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ та в обчисленні пенсії з урахування довідок Мінекономіки України від 11.12.2023 №2121-12/240, №2121-12/241 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця;
- визнати невиконанням абзацу третього резолютивної частини постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 року по справі №420/1618/24;
- зобов'язати ГУПФУ згідно з покладеними обов'язками виконати рішення Одеського окружного адміністративного суду та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду, яка набрала законної сили 12.09.2024 року по справі №420/1618/24, з урахуванням правової позиції висловленої судами по цій справі;
- встановити ГУПФУ п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали, для надання відповіді про результати розгляду окремої ухвали та інформації про вжиті заходи реагування.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року заяву позивача в порядку ст.383 КАС України по справі №420/1618/24 за позовом ОСОБА_1 до ПФУ про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто заявнику без розгляду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року скасовано, а справу №420/1618/24 направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 у порядку статті 383 КАС України залишено без задоволення.
Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти ухвалу, якою заяву задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійним органом виконано рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 року по справі №420/1618/24.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами 1, 2 статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами 2, 4 статті 372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.ч.1, 4 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до п.п.7, 8 ч.2 ст.383 КАС України у заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду зазначаються інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви (ч.5 ст.383 КАС України).
Згідно ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 з урахуванням змін, внесених постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024, було зобов'язано ПФУ перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ “Про державну службу», починаючи з 28 грудня 2023 року.
На виконання наведених вище судових рішень ПФУ було прийнято рішення від 02.12.2024 №930050856307 про перерахунок пенсії за рішенням суду ОСОБА_1 за Законом України "Про державну службу" з 28.12.2023 року без урахування довідок Мінекономіки про розмір заробітної плати на посаді, з якої позивач звільнився, станом на грудень 2023 року.
09.12.2024 ПФУ прийняло рішення №9300508563 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.12.2023 №2121-12/240, 2121-12/241, що видані Мінекономіки, оскільки Закон №889 не передбачає проведення перерахунку пенсії державним службовцям, а переведення за матеріалами пенсійної справи є недоцільним.
Надалі, ПФУ в м.Києві позивачу виплачено за січень-лютий 2025 року перераховану пенсію у розмірі меншому, ніж та, яку останній отримував до такого переведення.
Заявник вважає, що при обчисленні пенсії державного службовця на виконання судових рішень у ПФУ відсутні інші варіанти, як долучити довідки Мінекономіки від 11.12.2023 №2121-12/240, №2121-12/241 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Вважає відмову ПФУ здійснити переведення та обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п.12 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889 на умовах статті 37 Закону №3723, з урахування довідок Мінекономіки України від 11.12.2023 №2121-12/240, №2121-12/241 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виплату пенсії у розмірі меншому, ніж та, що він отримував до такого переведення за Законом України №1018, протиправними та невиконанням абзацу третього резолютивної частини постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 року по справі № 420/1618/24.
Разом з цим, із заперечень відповідача вбачається, що після набрання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 законної сили, 17.10.2024 було переведено ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону "Про державну службу", оскільки в результаті такого переведення розмір пенсії позивача зменшився, ОСОБА_1 була нарахована пенсії за віком, про що повідомлено листом від 31.10.2024 № 2600-0208-8/209573.
В подальшому рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 02.12.2024 №930050856307 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» з 28.12.2023 року, що призвело до зменшення розміру пенсії.
Крім того, в обґрунтування заяви в порядку ст.383 КАС України позивач вказує про порушення порядку здійснення перерахунку пенсії, оскільки на його думку, відповідний перерахунок повинен був би здійснений відповідачем на підставі збільшення заробітної плати у державних службовців, зокрема на підставі довідок Мінекономіки від 11.12.2023 №2121-12/240, 2121-12/241.
Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, ні Закон №889-ІІІ, ні Закон №1058-ІУ не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців. Не передбачає таких підстав і стаття 37 Закону №3723-ХІІ.
Відтак, законодавцем передбачено збереження права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723 виключно для осіб, які не змогли реалізувати таке своє право через внесені зміни до законодавства. Заробітна плата враховується станом на отримання пенсії державного службовця у 2011 році, коли ОСОБА_1 вперше була призначена пенсія як державному службовцю. Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889 визначено лише право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком відповідно до ст.37 закону №3723, а згідно п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213 з 01.06.2015 скасовано норми що давали можливість для перерахунку раніше призначених пенсій, тому для перерахунку, обчислення пенсії згідно окладу державного службовця на підставі довідки про складові заробітної плати не має законних підстав.
Тобто, з 1 червня 2015 пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про державну службу", раніше призначені, не перераховуються.
Відповідач вказує, що з 01.01.2024 змінилися умови оплати праці державних службовців. Для обчислення пенсії державного службовця необхідно мати довідки, які відповідають нормам чинного законодавства. Надані позивачем довідки про заробітну плату не відповідають вимогам Постанови КМ України №622 від 14.09.2016 та Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб (зі змінами від 12.07.2024 №823).
Отже, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 року в частині визнання протиправним та скасування рішення від 03.01.2024 року №930050856307 ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889 не підлягає примусовому виконанню.
Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 року у справі №420/1618/24 щодо зобов'язання ПФУ перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", починаючи з 28 грудня 2023 року відповідачем виконана.
Так, матеріалами справи підтверджено, що згідно довідки ПФУ в м.Києві від 08.01.2025 №2600-0208-8/4098 ОСОБА_1 отримано пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" з 28.12.2023 (а.с.6 т.2), рішенням ПФУ від 02.12.2024 ОСОБА_1 переведено з пенсії за віком відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу" (а.с.9 т.2).
Відповідно до довідки про доходи позивачу протягом липня 2024 - грудня 2024 рр. виплачувалась пенсії в розмірі 15501 грн. 63 коп., що відповідає розміру пенсії за віком відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та є більшою, ніж пенсія за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", отже права позивача не були порушені (а.с.30 т.2).
30.10.2024 Одеським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист по справі №420/1618/24 про зобов'язання ПФУ перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону “Про державну службу», починаючи з 28.12.2023. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 27.11.2024 року прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №76661474 з виконання виконавчого листа №420/1618/24 від 30.10.2024 року. Пунктом другим постанови визначено боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
При цьому, в межах іншої судової справи №420/2611/25, в якій ПФУ оскаржував постанову державного виконавця ВП №76661474 від 21.01.2025 про застосування штрафу за невиконання рішення суду у справі №420/1618/24, Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 04.03.2025, яке набрало законної сили, яким встановлено, що боржником ПФУ 02.12.2024 року фактично виконано постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 по справі №420/1618/24, а саме - переведено ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону "Про державну службу". Визнано протиправною та скасована постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.01.2025 року ВП №76661474 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Матеріалами справи також підтверджено, що за січень 2025 року позивачу було нараховано та виплачено 10439 грн. 93 коп. пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.10 т.2).
Посилання позивача на те, що при обчисленні пенсії відповідач мав використовувати відомості про заробітну плату згідно довідок Мінекономіки від 11.12.2023 No2121-12/240, 2121-12/241 є безпідставними, оскільки ані рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2024, ані постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 по справі №420/1618/24 на пенсійний орган не покладались обов'язки при обчисленні пенсії використовувати відомості про заробітну плату згідно довідок Мінекономіки від 11.12.2023 No2121-12/240, 2121-12/241.
Більш того, рішення ПФУ від 09.12.2024 № 43243/03-16 , яке було прийнято на заміну скасованого судом рішення від 03.01.2024 та яким відмовлено у врахуванні розміру пенсії довідок Мінекономіки України від 11.12.2023 №2121-12/240, №2121-12/241, є предметом оскарженні в суді в межах справи №420/2039/25, а тому при розгляді заяви в порядку ст.383 КАС України суд не надає оцінку його законності.
Як вірно наголошено судом першої інстанції, переведення з одного виду пенсії на інший може впливати на розмір пенсійних виплат, в тому числі і в сторону зменшення. Саме ця обставина була однією з підстав відмови у такому переведенні рішенням ПФУ від 03.01.2024 №930050856307.
Однак, в межах розгляду справи №420/1618/24 апеляційний суд визнав безпідставними доводи відповідача про недоцільність переведення позивача за його бажанням на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII та вказав, що факт отримання заяви ОСОБА_1 про перехід на пенсію за іншим законом зобов'язувало відповідача провести дії щодо переведення позивача на інший вид пенсії за наявності умов для отримання позивачем такого виду пенсії.
Тобто, перехід на інший вид пенсії відбувся за бажанням позивача.
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді зави ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що пенсійним органом виконано зобов'язальну частину рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 по справі №420/1618/24.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, відповідно до ст.316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.308, 311, 312, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді А.В. Бойко О.А. Шевчук