08 грудня 2025 р.Справа № 520/29109/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2025, головуючий суддя I інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/29109/24
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування вимоги і рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просила суд:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС в Харківській області Форми “Ф» №0010178-1310-2040 від 09 жовтня 2024 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Харківській області №3841/20-40-24-03-06 від 08 серпня 2024 року про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області №3841/20-40-24-03-06 від 08 серпня 2024 року про виключення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057 ЄДРПОУ 43983495) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 2422 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 коп.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057 ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування вимоги і рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057 ЄДРПОУ 43983495) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС від 08.08.2024 № 3841/20-40-24-03-06, зобов'язання ГУ ДПС поновити реєстрацю ФО-П Кучинської Н.П., відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати оскаржуване рішення в цій частині та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 по справі № 520/29109/24 - залишено без змін.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач в суді апеляційної інстанції в розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що станом на дату подання цієї заяви вона понесла витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. Адвокатом належно надано правову допомогу, претензій чи оскаржень від позивача немає, що підтверджується актом. На підтвердження понесення витрат у такому розмірі та того, що адвокатом Овчаренко Я.О. було надано правову допомогу позивачу в обсязі, співмірному заявленій сумі, позивачем надано: копію Договору про надання правової допомоги б/н від 01.09.2024; копію Акта прийому-передачі наданої правової допомоги № 1 від 13.11.2025; Копію Рахунку від 13.11.2025 на оплату наданих послуг/робіт відповідно до Договору про надання правової допомоги б/н від 01.09.2024.
Відповідачем подано заяву про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу домогу, в якій останній зазначив про неспівмірність понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, вважає, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, не вирішення судом питання про судові витрати є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-4 ст.134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В той же час, відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Разом з тим, за приписами частини 3 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно ч. 5 ст. 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Отже, з аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов'язкову наявність у кожній справі.
За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.
Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).
Колегія суддів звертає увагу на те, що заявником не дотримано вимоги ч.7 ст.139 КАС України, а саме до закінчення судових дебатів у справі (до закінчення розгляду справи) не було подано, ані доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, ані заяви про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п'яти днів.
Обов'язок подання до закінчення судових дебатів (до закінчення розгляду справи) доказів на підтвердження розміру понесених стороною судових витрат, або заяви про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п'яти днів після закінчення розгляду справи, прямо визначений у ч.7 ст.139, ч.3 ст.143 КАС України.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеним Верховним Судом у постанові від 16.06.2022 у справі №380/3999/21, який підлягає врахуванню судом.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 520/8309/18 викладено правову позицію, відповідно до якої, враховуючи положення статей 134 та 139 КАС України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
Також законодавцем визначено процесуальний наслідок незаявлення до закінчення судових дебатів (до закінчення розгляду справи, у випадку її розгляду в порядку спрощеного або письмового провадження), що докази витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення, або подання доказів таких витрат із пропуском п'ятиденного строку з моменту винесення рішення у справі. У такому випадку суд залишає без розгляду заяву про ухвалення додаткового судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, заяву про відшкодування витрат пов'язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції представник Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 направив до Другого апеляційного адміністративного суду за допомогою системи «Електронний суд» 14.11.2025 (дата ухвалення постанови 10.11.2025).
Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у справі №340/2823/21 зауважив, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Проте, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 26 липня 2023 року у справі №160/16902/20.
Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем не було подано заяву про розподіл судових витрат. Колегія суддів також звертає увагу, що заяви про те, що докази розміру понесених судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п'яти днів до закінчення розгляду справи, позивачем також подано не було.
У відзиві на апеляційну скаргу також не заявлено клопотання про покладення на відповідача процесуальних витрат. До вказаного відзиву не було додано будь-яких доказів судових витрат та він не містить будь-яких заяв, що докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Як було зазначено вище, відповідно до позиції Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у справі №340/2823/21, саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.
Згідно з абз. 4 ч. 7 ст. 139 КАС України за відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про залишення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 243, 252, 311, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
Заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по цій справі залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.
Головуючий суддя Спаскін О.А.
Судді Любчич Л.В. Присяжнюк О.В.