Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання зміни способу і порядку виконання рішення суду
08 грудня 2025 року справа №520/11906/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши заяву від 19.11.2025р. про зміну способу виконання рішення по адміністративній справі №520/11906/24 за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про 1) визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за 140 діб не отриманої відпустки як учаснику бойових дій, та допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки з грошового забезпечення з використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018р; 2) зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити (з урахуванням проведених виплат) ОСОБА_1 грошову компенсацію за 140 діб не отриманої відпустки як учаснику бойових дій та допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки з урахуванням висновків викладених у рішеннях Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 року по справі № 520/4122/22, від 22.09.2023 року по справі № 520/12928/23, від 06.02.2024 року по справі № 520/22592/23, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44,
установив:
Позивач 19.11.2025р. подав до Харківського окружного адміністративного суду заяву, в якій просив суд змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 р. у справі № 520/11906/24 із зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення на стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь заявника кошти на суму 47.238,58 грн (сорок сім тисяч двісті тридцять вісім гривень 58 копійок) грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р.
Згаданий процесуальний документ умотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 було проведено нарахування виплат, про що видано довідку від 26.11.2025 № 2306/ВФЗ, відповідно до якої проведено перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. з урахуванням раніше проведених платежів, та визначено до виплати 47.238,58 грн, проте з 25.11.2024 по сьогоднішній час кошти не виплачені.
Ухвалою суду від 20.11.2025 прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання по адміністративній справі на 08.12.2025р. о 10:15 год.
Сторони у призначене на 10:15год. 08.12.2025р. судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Тож за приписами ч.2 ст.378 КАС України, розглядаючи заяву про зміну способу виконання рішення суду у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, суд керується такими підставами та мотивами..
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2024р. у справі № 520/11906/24 позов було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020р., станом на 01.01.2021р., станом на 01.01.2022р., станом на 01.01.2023р. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023р. з урахуванням раніше проведених платежів.
Рішення суду від 30.07.2024р. у справі № 520/11906/24 набрало законної сили 25.11.2024р. та 11.09.2025р. заявником було отримано виконавчий лист.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 12.09.2025 відкрито виконавче провадження №79093904 з виконання виконавчого листа №520/11906/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 05.09.2025р., про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023р. з урахуванням раніше проведених платежів.
Згідно наданого на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.11.2025 №2262/ВФЗ, відповідачем складена довідка-розрахунок, сума якої увійшла в основні заявки-розрахунки на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до Фінансово-економічного управління КСВ. а саме: заявка на грудень 2024 року від 05.12.2024 №2365; заявка на січень 2025 року від 06.01.2025 № 17; заявка на лютий 2025 року від 06.02.2025 №217; заявка на березень 2025 року від 06.03.2025 № 378; заявка на квітень 2025 року від 03.04.2025 № 559; заявка на травень 2025 року від 06.05.2025 № 777; заявка на червень 2025 року від 05.06.2025 № 943; заявка на липень 2025 року від 04.07.2025 № 1147; заявка на серпень 2025 року від 05.08.2025 № 1460; заявка на вересень 2025 року від 05.09.2025 № 1644; заявка на жовтень 2025 року від 06.10,2025 № 1980. Станом на момент звернення фінансування забезпечуючим фінансовим органом вище зазначених заходів за напрямком KERB 2800 на виконання Вашого рішення суду не проведено. Виплати будуть проведені за умови відкриття асигнувань та фінансування заявки.
Тож, суд відмічає, що у межах спірних правовідносин рішення суду було виконано суб"єктом владних повноважень в частині нарахування коштів, а матеріали справи не містять доказів наявності у суб"єкта владних повноважень свавільного наміру на уникнення виконання рішення суду в цілому, позаяк суб"єкт владних повноважень звернувся до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня з метою отримання додаткових асигнувань.
Згідно з ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб та підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Тобто, в розумінні статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України причиною відстрочення виконання рішення суду, розстрочення виконання рішення суду, зміни способу чи порядку виконання рішення, встановлення способу і порядку виконання рішення суду є існування виняткового випадку, котрий здатен виправдати відступлення від сформульованого у резолютивній частині судового акту способу захисту права (інтересу) особи, не зачіпаючи про цьому суті та сутності предмета спору та рішення суду.
Суд вважає, що по-перше, згаданий винятковий випадок повинен істотно ускладнювати виконання рішення суду або унеможливлювати виконання рішення суду (тобто мати характер об"єктивно непереборної та нездоланної дії і підтверджуватись належними та допустимими доказами); а, по-друге, запропонований варіант зміни способу чи порядку виконання рішення суду повинен поза розумним сумнівом беззаперечно та неспростовно покращувати правове становище приватної особи порівняно із існуючим станом.
Звідси слідує, що ініціатор зміни способу чи порядку виконання рішення суду повинен подати до суду достатній обсяг доказів про те, що зміна способу чи порядку виконання рішення суду об"єктивно здатна призвести до більш швидшого повного виконання судового акту.
Суд зазначає, що у рішенні про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023р. з урахуванням раніше проведених платежів, судом не встановлено спосіб виплати належних позивачу сум частинами, періодичністю проведення платежів, тощо, а встановлено обов'язок відповідача виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023р.
Оцінивши докази у їх сукупності, відповідно до положень ст.ст.72-76, 90, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем обставини, які обумовили подання вказаної заяви не є винятковими, які б вказували саме на істотне ускладнення або неможливість виконання судового рішення.
Окремо суд зважає, що вимоги про стягнення коштів у справі не заявлялось, така вимога не розглядалась і не вирішувалась судом, обставини стягнення з суб"єкта владних повноважень коштів та відповідно джерела їх знаходження не входили до предмету доказування у справі.
Отже, вимога про стягнення з відповідача нарахованої, проте невиплаченої грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023р. не було предметом розгляду даної справи.
При цьому, з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 23.06.2021р. у справі №520/13014/2020 вимога про стягнення заборгованості не дублює вимогу про зобов'язання нарахувати і виплатити заборгованість, ці вимоги є двома різними способами захисту порушеного права, які передбачають відмінний механізм виконання судових рішень; списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Закону України від 05.06.2012р. №4901-VI “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права є вимога про стягнення коштів.
При вирішенні ініційованого заявником спору судом були враховані як характер спірних правовідносин, так і зміст та специфіка реалізації управлінських функцій відповідачем.
У даному конкретному випадку заміна способу захисту права особи із зобов'язання суб"єкта владних повноважень вчинити певні дії на спосіб захисту права особи у формі стягнення коштів за відсутності виняткового випадку свавільної відмови органу публічної адміністрації від виконання судового акту поза розумним сумнівом означає зміну судом результату вирішення спору, який вже викладений у тексті рішення по справ.
Наведені міркування унеможливлюють задоволення поданої позивачем заяви.
Окремо суд відмічає, що підхід законодавця до унормування подібних правовідносин, застосований у положеннях абз.2 ч.3 ст.378 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ, додатково засвідчує відсутність підстав для задоволення процесуального документа позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення по даній справі.
При розгляді заяви про зміну способу виконання судового акту, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії», від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії», від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України», від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії»), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з'ясування об'єктивної істини; надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам та обставинам об"єктивної дійсності; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій детальній оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання порушеного процесуального питання по суті.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 241-243, 248, 255, 295, 372, 378 КАС України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 від 19.11.2025р. про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №520/11906/24 - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що судове рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя А.В. Сліденко