про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/6780/25
08 грудня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Грицюк Р.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Управління поліції охорони в Тернопільській області про стягнення коштів, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління поліції охорони в Тернопільській області про стягнення коштів.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно п. 9 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.1 ст.42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно положень статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
У позовній заяві позивач не вказує дані про відповідача у справі. Проте додає клопотання про уточнення даних відповідача, суд зауважує, що такі дії не є належним виправленням недоліків позовної заяви.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно, шляхом складання уточненої позовної заяви з належно викладеним суб'єктним складом провадження відповідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо строку звернення до суду.
Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
У свою чергу, частиною першою статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580) встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
У даному випадку строки звернення до суду із даним адміністративним позовом встановлені частиною п'ятою статті 122 КАС України, яка передбачає місячний строк звернення до суду, оскільки цей спір віднесений до спору пов'язаного з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями, що призвели до стягнення грошових коштів за навчання згідно договору.
Це підтверджується і висновками зазначеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16.
Враховуючи те, що відповідача звільнено згідно наказу від 05.06.2024 №59о/с, тому починаючи з 06.06.2024 розпочався перебіг місячного строку на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з позовом про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.
З вказаним адміністративним позовом позивач звернувся 28.11.2025 (дата документу сформованого в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском місячного строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Позивачем до позовної заяви додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, з якої слідує, що ухвалою Бережанського районного суду від 17.11.2025 закрито провадження у справі між тими ж сторонами із тим же предметом спору, оскільки справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, відтак позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду у цій справі.
Разом з тим, суд зазначає, що судове провадження, що закінчилося закриттям провадження у порядку цивільного судочинства, не перериває і не зупиняє встановленого ст. 122 КАС України місячного строку звернення до суду у порядку адміністративного судочинства, тому цю обставину суд має оцінювати у контексті причини закриття провадження, попередньої та наступної процесуальної поведінки учасника справи, які сукупно повинні свідчити про існування об'єктивно непереборних або дійсно істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Отже, поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Суд може відкрити позовне провадження, а невдовзі, якщо виявить нові підстави або з часом з'ясує справжню природу поданих раніше обставин, повернутися до питання дотримання строку звернення до суду й ухвалити рішення про передчасність свого висновку про поважність причин пропуску строку. У таких випадках судове провадження відкривається ніби «під умовою», «із застереженням», бо на той час не було достатніх причин, щоб визнати їх поважними для ухвалення протилежного за значенням судового рішення, але водночас залишає за собою можливість повернення до цього питання, якщо будуть для цього підстави. Така ситуація можлива на підставі закону й тільки тоді, коли для цього будуть певні юридичні об'єктивовані фактори, які зумовлюють і виправдовують такі дії суду.
Суд зазначає, що обставиною, яка зумовила відлік строку звернення до суду із цим позовом є наказ позивача № 59о/с від 05.06.2024 про звільнення відповідача зі служби. У той же час, аналізуючи зміст ухвали Бережанського районного суду від 17.11.2025, суд відмічає, що позивач для вирішення цього спору у порядку цивільного судочинства звернувся до суду лише 05.06.2025, тобто через рік після звільнення позивача з публічної служби, а тому із значним його пропуском.
Суд не вважає поважними причинами пропуску строку звернення до суду посилання позивача на застосування положень ч. 3 ст. 233 КЗпП України і ст. 257 ЦК України щодо позовної давності в один рік при зверненні до суду із цим позовом, оскільки позивач звернувся до суду у порядку КАС України, ст. 122 якого встановлені інші процесуальні строки для звернення до суду і які підлягають застосуванню у цій справі.
Відтак, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, вказавши інші причини пропуску пропущеного строку звернення до суду та надати докази їх поважності, у тому числі за період з 05.06.2024 по 05.06.2025.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом і не надав суду належно обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, тому вказані обставини є підставою для залишення позову без руху з наданням позивачу десятиденного строку для подачі до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку і долученням відповідних доказів на їх підтвердження.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху і надати строк для усунення її недоліків шляхом складання уточненої позовної заяви з належно викладеним суб'єктним складом провадження та подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин пропуску такого строку та наданням відповідних докази.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовну заяву Управління поліції охорони в Тернопільській області про стягнення коштів залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Грицюк Р.П.