про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2025 року Справа № 640/16774/19
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України про визнання протиправними дій,
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2019 відкрито провадження у справі, ухвалою від 08.11.2019 роз'єднано в окремі провадження позовні вимоги у справі №640/16774/19 щодо розгляду відповідачем запиту на інформацію. Адміністративній справі за вказаними вимогами присвоєно номер 640/22116/19.
Після роз'єднання у справі № 640/16774/19 залишились вимоги:
- визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність ІСТЕ СБУ щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення зауваження, незаконного внесення зауваження до особової справи позивача (службової картки військовослужбовця) та зобов'язати ІСТЕ СБУ поновити порушені права позивача шляхом зняття дисциплінарного стягнення, вилучення з особової справи позивача (службової картки військовослужбовця) інформації про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження та утриматись в подальшому від протиправного (необґрунтованого) притягнення військовослужбовців, вина яких не доведена до дисциплінарної відповідальності та занесення дисциплінарних стягнень у вигляді зауважень до службових карток військовослужбовців (особових справ);
- стягнути з ІСТЕ СБУ кошти у сумі 1000 грн на відшкодування матеріальної шкоди позивачеві, заподіяної його протиправними діями та бездіяльністю, що пов'язані з безпідставним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності;
- стягнути з ІСТЕ СБУ кошти у сумі 10000 грн на відшкодування моральної шкоди, шкоди здоров'ю позивача заподіяної його протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю, що пов'язані з порушенням права на недоторканність (приниженням) честі, гідності та ділової репутації позивача у зв'язку з безпідставним притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності та незаконним внесенням зауваження до особової справи позивача (службової картки військовослужбовця);
- зобов'язати ІСТЕ СБУ у порядку регресу стягнути до бюджету (в дохід держави) з посадових (службових) осіб ІСТЕ СБУ винних у порушенні прав, свобод та інтересів позивача, а саме: начальника 4 центру ІСТЕ СБУ ОСОБА_2 - 5500 грн., т.в.о. помічника директора (по РОС) - начальника сектору ІСТЕ СБУ ОСОБА_3 - 5500 грн. у загальній сумі 11000 грн на відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивачеві, заподіяної їх протиправними діями та бездіяльністю, що пов'язані з безпідставним притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності, незаконним (протиправним) внесенням до службової картки військовослужбовця інформації про оголошення зауваження.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, дана справа передана на розгляд та вирішення Сумському окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Сумського окружного адміністративного суду Глазьку С.М.
Ухвалою суду від 21.03.2025 справу № 640/16774/19 прийнято до свого провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У подальшому, представник відповідача надав пояснення та клопотання про застосування строку позовної давності, у якому просить залишити позовні вимоги без розгляду.
В обґрунтування клопотання, зазначив, що позивач оскаржує дії відповідача, які виразились у притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме: у вигляді оголошення зауваження 31.07.2019, старшому лейтенанту ОСОБА_4 спеціалісту за рахунок посади спеціаліста І категорії (експерта) 4 сектору 1 відділу 4 центру (ЦССЕ) ІСТЕ СБУ, начальником 4 центру (ЦССЕ) ІСТЕ СБУ ОСОБА_2 у присутності начальника 1 відділу 4 центру (ЦССЕ) ІСТЕ СБУ полковника Задніченка О.М., що підтверджується рапортом на ім'я директора ІСТЕ СБУ від 31.07.2019. Відповідно до зазначеного рапорту, позивачу стало відомо про оголошення їй зауваження 31.07.2019, безпосередньо в момент оголошення цього зауваження.
Зазначає, що згідно з ст. 97 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Відповідно до ст. 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
У випадку позивача до 31.08.2019.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Враховуючи, що позивач проходить військову службу у Службі безпеки України, заявлені позовні вимоги стосуються правовідносин щодо проходження публічної служби, а тому підлягає застосуванню спеціальний місячний строк, встановлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховуючи вимоги статті 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
У зв'язку із цим, вважає, що строк звернення до суду із цими вимогами позивачем пропущено, оскільки про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення зауваження позивач дізналася в момент оголошення 31.07.2019, а до суду звернулася лише 04.09.2019, згідно звіту про автоматизований розподіл справи, доказів поважності причин пропуску позивачем не подано, у зв'язку із цим вимоги мають бути залишені судом без розгляду.
Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Викладені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі 340/1019/19.
З позовної заяви та доданих до неї документів суд вбачає, що відповідно до рапорту від 31.07.2019 позивачу було оголошено зауваження, тому строк звернення до суду закінчився 01.09.2019, у той же час до суду позивач звернулася лише 04.09.2019, тобто поза межами встановленого місячного строку звернення до суду.
При цьому позивач, разом з позовною заявою, не надала до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, для усунення вищевказаного недоліку позивачу необхідно подати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин такого пропуску та наданням відповідних доказів.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 14-15 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України про визнання протиправними дій - залишити без руху.
2. Надати позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає
Суддя С.М. Глазько