Справа № 420/5827/25
08 грудня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 25.02.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відмови в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації і проживання: АДРЕСА_2 ) індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяця).;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації і проживання: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяця) та здійснити виплату відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації і проживання: АДРЕСА_2 ) відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.12.2021 року без застосування березня 2018 року як місяця підвищення доходу і індексації - різниці в розмірі 5089,12 гривень, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації і проживання: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.12.2021 року відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу і індексації різниці в розмірі 5089,12 гривні, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з січня 1995 року по 13 грудня 2021 року вона проходила військову службу в лавах Державної прикордонної служби України у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 прикордонному загоні, ІНФОРМАЦІЯ_2 ). 13 грудня 2021 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 виключена зі списків особового складу прикордонного загону і всіх видів забезпечення.
Як зазначено у позові, при проходженні ОСОБА_1 військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_3 їй нараховувалась і виплачувалась індексація грошового забезпечення без врахування січня 2008 року і березня 2018 року як базових місяців для обрахунку індексації грошового забезпечення і індексації-різниці, що на її думку є протиправним, виходячи з наступного.
Позивач зазначає, що 25 січня 2025 року вона звернулась в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_1 ) із заявами щодо надання, зокрема, відомостей про нараховану індексацію її грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 року по 13 грудня 2021 року, а також з пропозицією добровільно здійснити перерахунок індексації її грошового забезпечення з урахуванням базових місяців січня 2008 року і березня 2018 року для перерахунку індексації і індексації-різниці. 31 січня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 (військовою частиною НОМЕР_1 ) повідомлено ОСОБА_1 , що відсутня можливість надання відомостей і інформації про нараховане і сплачене їй грошове забезпечення за 2015-2018 роки через здавання на зберігання відповідних документів в Галузевий державний архів Державної прикордонної служби України, надані відомості про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2019-2021 роки, а також відмовлено в нарахуванні і виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 13 грудня 2021 року.
Ухвалою судді від 03.03.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі.
07.04.2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов разом із додатками.
У відзиві, зокрема, вказано, що позивач вже зверталась до суду з такими же позовними вимогами до того ж самого відповідача, що в подальшому призвело до винесення рішення,
Так, дослідивши матеріали даної справи, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пункт 2 частини другої статті 45 КАС України визначає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (частина друга статті 45 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені згаданим Кодексом.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснення процесуальних дій (бездіяльності) зовні схожі на юридичні факти, з якими закон пов'язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об'єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частина перша статті 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому згаданим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) є предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально - правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Таке розуміння особливостей розмежування понять предмет позову і підстава позову висловлене Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 (справа №990/150/23).
Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Суд зазначає, що тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 11.04.2018 у провадженні 11-257заі18.
Суд звертає увагу, що предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під адміністративну юрисдикцію.
Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. Під підставою позову розуміються обставини, з яких витікає право вимоги позивача, на яких позивач їх засновує.
Також, суд вважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/433/18.
Так, предметом позову у даній справі є дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відмови в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації і проживання: АДРЕСА_2 ) індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяця) та дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації і проживання: АДРЕСА_2 ) відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.12.2021 року без застосування березня 2018 року як місяця підвищення доходу і індексації - різниці в розмірі 5089,12 гривень, з урахуванням виплачених сум.
Судом встановлено, що 26.09.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (справа №420/30231/24, в якій позивач просив суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які виразились у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року по справі №420/30231/24, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Також судом встановлено, що 26.09.2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_6 , в якій просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які виразились у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.12.2021 року, включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 13.12.2021 року, включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення суду протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили.
11.04.2025 року Одеським окружним адміністративним судом ухвалено рішення по справі № 420/30271/24, яким позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які виразились у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.12.2021 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн на місяць за період з 01.03.2018 року по 13.12.2021 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Постановою П'ятого ААС від 16.06.2025 року по справі № 420/30271/24 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року змінено шляхом зазначення в абзаці третьому його резолютивної частини, що на користь ОСОБА_1 підлягає виплаті щомісячна індексація-різниця в розмірі 4329,12 грн., а не 4463,15 грн., як про це зазначив суд першої інстанції, в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року залишено без змін.
Суд, проаналізувавши предмети позовів у справах №420/30231/24, №420/30271/24, №420/5827/25 висновує, що такі є аналогічними.
Станом на дату звернення позивача до суду з позовом по справі №420/5827/25 спір частково є вирішеним, тобто позивачем подано позов за відсутності предмета спору.
З'ясовані судом обставини свідчать про те, що позивач зловживає своїми процесуальними правами у спосіб, визначений пунктом 3 частини другої статті 45 КАС України шляхом подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав,
Частина третя статті 45 КАС України визначає, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З врахуванням викладеного, суд висновує про зловживання процесуальними правами позивачем, що є самостійною і достатньою підставою для залишення без розгляду позовної заяви відповідно до частини третьої статті 45 КАС України.
Керуючись ст.ст.45, 205, 240-245, 248, 256, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя О.А. Вовченко