08 грудня 2025 р. № 400/3788/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 10.04.2019 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 10 квітня 2025 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100; зобов'язання виплатити середнє грошове забезпечення, з урахуванням перерахованої індексації грошового забезпечення, за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 10 квітня 2019 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 10 квітня 2025 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100; визнання протиправною бездіяльність стосовно ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 10 квітня 2025 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 10 квітня 2025 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що на момент звільнення відповідач не виплатив усі належні суми, а тому повинен виплатити позивачу середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Також відповідач повинен нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 до 10.04.2019.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2019 № 89 ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Повітряних Сил ЗСУ (по особовому складу) від 03.01.2019 № 8 на посаду командира групи зенітних ракетних дивізіонів військової частини НОМЕР_2 , вважати таким, що 10.04.2019 року справи та посаду здав і вибув до нового місця служби до військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_3 .
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 по справі № 400/1360/24 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 02.01.18 р. до 28.02.18 р. включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 р.; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 02.01.18 р. до 28.02.18 р. включно, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 р.; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 за період з 01.03.18 р. до 10.04.19 р. індексації-різниці відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03 р. № 1078 у фіксованій величині 4 463,15 грн.; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.18 р. до 10.04.19 р. відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03 р. № 1078 у фіксованій величині 4 463,15 грн.
На виконання рішення суду по справі № 400/1360/24 відповідачем 10.04.2025 була виплачена позивачу індексація грошового забезпечення
При виплаті зазначеної суми відповідачем не нараховано середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Тому позивач вважає, що відповідач повинен нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - з 10.04.2019 по 10.04.2025 та нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації.
Відповідно до ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Ст. 117 КЗпП передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Позивач 10.04.2019 не був звільнений з військової служби, а вибув до нового місця служби та продовжував її проходити.
Згідно зі ст. 116-117 КЗпП виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку пов'язується саме зі звільненням, підстави для задоволення позову відсутні, оскільки з 10.04.2019 позивача не було звільнено з військової служби.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко