05 грудня 2025 рокусправа № 380/25009/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представник Заремба О.О., звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач-1), військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач-2) з такими вимогами: - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 №306 від 15 листопада 2024 року в частині, що стосується призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлення його в розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 ; - зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків складу військової частини НОМЕР_1 . Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача повідомив, що ОСОБА_1 з січня 2023 року здійснює постійний нагляд за своїм дядьком ОСОБА_2 , особою з інвалідністю 2 групи внаслідок психічного розладу, що підтверджується низкою доказів (висновок МСЕК, висновок ЛКК, актом органу місцевого самоврядування за місцем проживання, довідкою Управління соціального захисту населення Львівської РДА, довідкою про суми виплаченої допомоги по догляду за особою з інвалідністю тощо). ОСОБА_1 в 2024 році неодноразово супроводжував ОСОБА_2 у закордонні поїздки для обстеження та лікування. Однак при здійсненні чергової поїздки на лікування 15.11.2024 ОСОБА_1 було відмовлено в перетині державного кордону, його доставили в ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою для проходження ВЛК та мобілізації. ОСОБА_1 надав посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_3 пакет документів, що підтверджували його право на відстрочку від призову за мобілізацією на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закон України, проте його звернення залишили без реагування. Також стверджує, що позивач фактично ВЛК не проходив.
Відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , надіслав суду (на виконання ухвали суду про витребування доказів) копії документів, на підставі яких позивач був призваний на військову службу за мобілізацією, а також повідомив суд, що ОСОБА_1 не надавав на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву з пакетом документів про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією.
Відповідач-2, ВЧ НОМЕР_1 , подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечив та просить суд в задоволенні позову відмовити. Згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 15.11.2024 №329 солдата ОСОБА_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указу Президента в Україні від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» для проходження базової та фахової підготовки зараховано до списків особового складу, постановлено на всі види забезпечення, та призначено на посаду курсанта , шпк солдат. Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 письмову заяву про отримання довідки про відстрочку до ІНФОРМАЦІЯ_2 не подавав, під час перевірки військово-облікових документів не пред'явив усіх необхідних документів, що підтверджують право на відстрочку. Таким чином твердження позивача про протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову на військову службу під час мобілізації 15.11.2024 ОСОБА_1 за наявності права на відстрочку не підтверджено належними та допустимими доказами. Такий вид військової адміністративної процедури як «виключення зі списків особового складу військової частини» можливий лише у окремих випадках, а саме: направлення військовослужбовця для проходження військової служби до інших військових формувань у тому числі за кордон (п. 10 Положення № 1153, абз.8 пп. 1 п.1.5 розділу І Інструкції № 170); звільнення з військової служби (п.34-37 Положення №1153, п. 14.10 Інструкції № 170); на підставі вироку суду у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання (п.77 Положення № 1153, абз,2 п. 3.22 Інструкції № 170); зарахування військовослужбовця на навчання до військового навчального закладу (абз.6 п. 144 Положення № 1153, абз.9 п. 4.8 Інструкції № 170); смерті (загибелі) військовослужбовця або визнання безвісти відсутнім на підставі рішення суду про таке визнання (п.230, 247 Положення № 1153). Означені вище випадки застосування процедури «виключення зі списків особового складу» показовим чином вказують на те, що виключити військовослужбовця зі списків військової частини можливо здійснити на підставі рішення суду лише: 1) про визнання безвісти відсутнім та 2) визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення та засудження до позбавлення/обмеження волі та/або позбавлення військового звання. Інших підстав, де б рішення суду було підставою для виключення зі списків військової частини законодавство у сфері регулювання правовідносин проходження військової служби не містить.
Суд вивчив аргументи учасників справи, наведені в заявах по суті спору, дослідив долучені до справи докази та встановив такі обставини справи та відповідні спірні правовідносини:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є громадянином України, проживає на території с. Думичі Львівського району Львівської області та є військовозобов'язаним.
02.05.2024 ОСОБА_1 був оголошений ІНФОРМАЦІЯ_2 у розшук за порушення правил військового обліку та вчинення адміністративного правопорушення (не з'явився 02.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці, яку отримав особисто 01.05.2024 року, а також вчасно не уточнив облікові дані.
Відповідно до відомостей АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 перебував на обліку військовозобов'язаних та підлягав призову на військову службу за мобілізацією, оформленої відстрочки від призову на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не мав.
15.11.2025 ОСОБА_1 був доставлений в ІНФОРМАЦІЯ_2 та пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії, за наслідками якого визнаний придатним до проходження військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК №264/2568 від 15.11.2024.
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняв рішення (наказ) №306 від 15.11.2024, відповідно до п. 7.1 якого солдата ОСОБА_1 (ВОМ НОМЕР_2 ) призвав на військову службу по мобілізації та скерував до ВЧ НОМЕР_1 згідно поіменного списку №19532 від 15.11.2024.
Солдат ОСОБА_1 включений у списки особового складу та на всі види забезпечення ВЧ НОМЕР_3 з 15.11.2024 (витяг з наказу від 15.11.2024 №329 по стройовій частині), призначений на посаду курсанта навчального взводу.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Згідно з частини. 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та триває на момент розгляду цієї адміністративної справи.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII.
Статтею 1 Закону № 2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з частиною шостою статті 2 цього Закону № 2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
На підставі частини 1, 2, 4 статті 28 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-XII запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних.
Військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: перший розряд - до 35 років; другий розряд - до 60 років.
Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Завданнями військового обліку є: - утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період; - проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов'язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави; - своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів; - організація своєчасного бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; - забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях; - забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку; - забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов'язку.
З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством. Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: - організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; - здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; - виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; - організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; - проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; - виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави для висновку про те, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. У разі збройної агресії проти України Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, за винятком осіб, зазначених у ст.23 Закону № 3543-ХІІ. Відповідно до ч.2 ст.39 Закону № 2232-ХІІ на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
ОСОБА_1 є громадянином України та військовозобов'язаним, станом на 15.11.2024: - перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 ; - не мав оформленої відстрочки від призову; - перебував у розшуку (з 02.05.2024) за порушення правил військового обліку; - намагався в цей день перетнути державний кордон на виїзд з України.
При оцінці аргументів сторін та долучених до справи доказів суд враховує, що станом на дату виникнення спірних правовідносин правові режими воєнного стану та загальної мобілізації тривали вже третій рік, а отже:
- у випадку наявності перешкод для проходження військової служби за станом здоров'я (непридатність, обмежена придатність) щодо ОСОБА_1 відповідне рішення вже повинно було б бути прийняте ВЛК при РТЦК та СП за місцем його проживання, оскільки в умовах воєнного стану військовозобов'язані проходять огляд ВЛК щороку;
- з аналогічних мотивів ОСОБА_1 , якби мав підстави для отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, вже міг та повинен був подати відповідні документи до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання для оформлення бронювання.
Відповідач-1 (в складі якого діє ВЛК) за наслідками проведеного медичного огляду встановив, що позивач придатний до військової служби, а також не має оформленого бронювання та документів, що підтверджували б наявність підстав для надання відстрочки від призову на військову службу в установленому законом порядку на період мобілізації. Враховуючи ці обставини, а також Указ Президента України № 69/2022 р., суд дійшов до висновку, що відповідач-1 правомірно здійснив призов позивача на військову службу по мобілізації, оскільки в такий спосіб ОСОБА_1 розпочав виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни.
Суд відхиляє як голослівні твердження представника позивача:
1) про неодноразовий перетин позивачем в період воєнного стану державного кордону як супроводжуючого ОСОБА_2 , перевірки його військово-облікових документів та підтвердження підстав для відстрочки військовослужбовцями ДПС України, оскільки до позову не долучено будь-яких доказів на підтвердження цих обставин;
2) про неналежне проведення огляду позивача на ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 :
по перше, позивач не надав будь-яких доказів для доведення таких тверджень.
по друге, як станом на 15.11.2024, так і станом на дату звернення до суду з позовом не існує будь-яких альтернативних медичних документів та/або рішення ВЛК за попередні періоди, що свідчили б про непридатність/обмежену придатність ОСОБА_1 до проходження військової служби в умовах воєнного стану;
по третє, рішення ВЛК може бути предметом судового контролю, проте позивач не оскаржив рішення ВЛК відповідача-1 в судовому порядку.
3) щодо наявності у ОСОБА_3 підстав для відстрочки від призову за мобілізацією як єдиної особи, що здійснює догляд за його дядьком ОСОБА_2 .
Частиною п'ятою статті 22 Закону № 3543-XII визначено, що порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України; цей порядок визначає порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби тощо.
Кабінет Міністрів України 16.05.2024 р. прийняв Постанову № 560, якою затвердив «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок № 560), що містить розділ «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення».
Так, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 56 Порядку № 560).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання (пункт 58 Порядку № 560).
В Додатку 5 до Порядку № 560 наведено «Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», окремо для кожної категорії осіб, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону № 3543-XII.
Суд вважає, що законодавець та уряд в такий спосіб чітко регламентували діяльність усіх без винятку підрозділів комплектування в межах держави та усунули можливість посадових осіб РТЦК та СП на місцях на власний розсуд тлумачити закон та самостійно визначати перелік документів, необхідних та достатніх для надання відстрочки від призову за мобілізацією.
Так, за пунктом 14 частини першої цієї статті 23 Закону № 3543-XII визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Порядок № 560 для цієї підстави передбачає необхідність подання:
- для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), документи, що підтверджують неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи.;
- для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до Постанови №560 із заявою про надання відстрочки від призову встановленої форми, а також із підтверджуючими документами, що перелічені в додатках до цієї постанови; відповідач факт такого звернення заперечує. ОСОБА_1 не надав суду визначених Постановою № 560 документів на підтвердження факту зайнятості постійним доглядом за членом сім'ї третього ступеня споріднення, а саме: - документів, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення з ОСОБА_2 ; - документів, що підтверджують відсутність членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення або неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи.
Суд зазначає, що позивач, будучи зацікавленим в отриманні відстрочки від призову за мобілізацією, повинен був дотримуватися вимог чинного законодавства щодо подання всіх підтверджуючих документів до заяви, визначених Порядком №560. Оскільки позивач факту звернення із такою заявою не довів, його аргументи про наявність права на відстрочку є помилковими. Отже, позовні вимоги до відповідача-1 є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог до ВЧ НОМЕР_1 , то такі за своєю правовою природою є похідними від вимог до відповідача-1, а тому також не підлягають до задоволення.
З огляду на висновок суду по суті спору понесені позивачем судові витрати покладаються на нього. Відповідачі не надали суду доказів понесення судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись ст.ст. 19-20,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович