04 грудня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22.11.2025 року, якою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Миколаєва, Миколаївської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 3 ст.369-2 КК України,
- обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.01.2026 року включно з визначенням застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 ?(триста дві тисячі вісімсот) гривень.
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_7
підозрюваний : ОСОБА_6
захисник: ОСОБА_5
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 менш суворий запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. В разі залишення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшити розмір застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 частково задоволено. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.01.2026 року включно.
Визначено розмір застави в 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 ?(триста дві тисячі вісімсот) гривень.
У разі звільнення під заставу, зобов'язано ОСОБА_6 виконувати обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає - Миколаївська область, м. Миколаїв; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, контактних даних; утримуватись від спілкування із підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 та іншими підозрюваними якщо такі будуть, свідком ОСОБА_10 та іншими свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною.
На думку сторони захисту, тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 не є достатньою підставою для застосування до останнього найсуворішого запобіжного заходу.
Зазначає, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України відсутні, підозрюваний співпрацює зі слідством, надає свідчення.
Також захисник зазначає, що підозрюваний має постійне місце проживання, матір похилого віку, якій потрібна стороння допомога внаслідок її проблем з здоров'ям, підозрюваний єдиний хто за нею доглядає. Сам підозрюваний також має незадовільний стан здоров'я, що підтверджується доданими до апеляційної скарги довідками.
Щодо розміру застави, захисник вважає її занадто великою та завідомо непомірною для підозрюваного та його сім'ї. Зазначає, що підозрюваний готовий внести заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вважає, що альтернативний запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 слідчим суддею встановлені наступні обставини.
СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025150000000968 від 17.11.2025р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у тому, що у невстановлені дату, час та місці, у ОСОБА_9 та ОСОБА_6 виник спільний злочинний умисел, спрямований на організацію та реалізацію корупційної схеми з незаконного виключення військовозобов'язаних з військового обліку та забезпечення можливості їх подальшого виїзду за кордон, з цією метою вони завчасно погодили між собою ролі, порядок дій та спосіб отримання неправомірної вигоди, після чого почали діяти за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з досягнутою домовленістю, ОСОБА_9 забезпечував пошук військовозобов'язаних, які прагнули уникнути мобілізації, озвучував умови отримання фіктивних медичних документів, домовлявся про суми неправомірної вигоди та координував загальний план протиправних дій, а ОСОБА_6 , у свою чергу, відповідно до спільного умислу, здійснював контакти з медичними працівниками та посадовими особами ТЦК та СП та організовував підготовку, одержання фіктивних документів, а також брав участь у подальшому отриманні неправомірної вигоди.
Таким чином, їхня діяльність була скоординованою, взаємопов'язаною та спрямованою на досягнення єдиного злочинного результату - отримання неправомірної вигоди за визнання військовозобов'язаних непридатними та незаконного зняття їх з військового обліку, шляхом злочинного впливу на працівників закладів охорони здоров'я та посадових осіб ТЦК та СП. За такого дії ОСОБА_9 та ОСОБА_6 свідчать про чітку попередню змову, за якою кожен із них виконував визначені функції у межах спільного умислу.
Досудовим розслідування встановлено, що 13.11.2025 приблизно у обідній час ОСОБА_10 , перебуваючи поблизу вулиці Соборної в місті Миколаєві, дізнався від свого знайомого на ім'я ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_9 може надати консультації з юридичного врегулювання питань пов'язаних з військовим обліком та мобілізацією та може надати консультацію з отримання відстрочки з подальшою можливістю виїзду за межі України.
Того ж дня близько 14:22 год. ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_9 поблизу магазину «Аллочка», розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Євгенія Логінова, буд. 12, де в ході розмови, дізнавшись про бажання ОСОБА_10 отримати відстрочку від проходження військової служби з можливістю подальшого виїзду за кордон, ОСОБА_9 , діючи відповідно до попередньо сформованого спільно з ОСОБА_6 злочинного умислу, повідомив йому, що має можливість «вирішити» це питання через власні корупційні зв'язки в медичних закладах та ТЦК та СП міста Одеси.
В ході розмови ОСОБА_9 пояснив ОСОБА_10 , що оформлення відстрочки або зміни військово-облікового статусу буде здійснюватися виключно через медичні установи та територіальні центри комплектування та соціальної підтримки міста Одеси, шляхом організації формального проходження лікування та подальшого виготовлення відповідної медичної документації, що стане підставою для зняття ОСОБА_10 з військового обліку. При цьому ОСОБА_9 наголосив, що надання таких «послуг» потребує фінансових витрат з боку ОСОБА_10 та назвав орієнтовну суму на рівні 2 000 - 3 000 доларів США.
В подальшому, ОСОБА_9 , діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_6 , 19.11.2025 приблизно о 13:30 год. зустрівся з ОСОБА_10 неподалік магазину «Аллочка», розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Євгенія Логінова, буд. 12, де під час розмови ОСОБА_9 повідомив, що вони з ОСОБА_6 можуть організувати для ОСОБА_10 фіктивне медичне лікування у одному із закладів охорони здоров'я міста Одеси строком 21-24 дні з подальшим оформленням пакета недостовірних медичних документів, на підставі яких буде можливим отримання групи інвалідності, рішення військово-лікарської комісії про непридатність до проходження військової служби та зняття з військового обліку в одному з ТЦК та СП, що у свою чергу забезпечить можливість подальшого безперешкодного виїзду за межі України.
Реалізовуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_9 висунув вимогу про передачу неправомірної вигоди у сумі 3 400 доларів США, пояснивши, що грошові кошти необхідно надати ОСОБА_6 , причому перший етап передбачає передачу 2 500 доларів США разом із копіями паспорта громадянина України, РНОКПП та фотокартками 3?4 см, а друга частина неправомірної вигоди у сумі 900 доларів США повинна бути передана після завершення підготовчих дій. При цьому ОСОБА_9 наголосив, що саме ОСОБА_6 , якого він назвав під час зустрічі « ОСОБА_12 », відповідає за організацію впливу на невстановлених працівників медичних закладів та посадових осіб ТЦК та СП для забезпечення оформлення ОСОБА_10 медичної та військово-облікової документації з недостовірними відомостями.
Крім того, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_10 , що для забезпечення отримання медичної документації, яка міститиме недостовірні відомості про стан здоров'я, а також для подальшого оформлення групи інвалідності та отримання відповідного рішення військово-лікарської комісії, яке стане підставою для зняття з військового обліку та набуття статусу «непридатний», необхідно передати копії паспорта громадянина України, РНОКПП, чотири фотокартки розміром 3?4 см та грошові кошти у сумі 2500 доларів США ОСОБА_6 .. Ці документи мали бути використані для підготовки фіктивної медичної документації та подальшого оформлення інвалідності.
У подальшому, 21.11.2025 близько 13:00 год. ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою між собою, зустрілися з ОСОБА_10 у заздалегідь обумовленому місці поблизу ПрАТ «ЧОРНОМОРСУДНОПРОЕКТ», що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Бузника, 5. Під час цієї зустрічі вони ще раз підтвердили можливості впливу на медичних працівників закладів охорони здоров'я в м. Одеси та на посадових осіб ТЦК і СП, після чого ОСОБА_9 разом із ОСОБА_6 наголосили на необхідності дотримання всіх етапів схеми щодо фіктивного лікування, оформлення медичних документів, отримання групи інвалідності, рішення військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби та подальше списання з військового обліку, додатково наголосивши, що вказані дії здійснюються виключно через медичні заклади та ТЦК та СП в АДРЕСА_2 і під їхнім контролем.
Після цього, близько 13:35 год. ОСОБА_10 , перебуваючи в тому ж місці, на виконання вимог ОСОБА_9 та ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_6 отримав першу частину неправомірної вигоди в сумі 2 500 доларів США та копії особистих документів - паспорта, РНОКПП та фотокарток розміром 3 на 4 см, за вплив на посадових осіб одного з медичних закладів та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо прийняття рішення про виключення з військового обліку ОСОБА_10
21.11.2025 в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України затримано та 22.11.2025р., повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Слідчим слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Миколаївській області до суду подано клопотання, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , з можливістю внесення застави у розмірі 165 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в якому зазначено, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Прокурор в судовому засіданні зазначив, що неможливо запобігти вказаним у клопотанні ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Задовольняючи частково клопотання слідчого, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, послався на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України та дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 ?(триста дві тисячі вісімсот) гривень.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, слідчим суддею взято до уваги, що СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025150000000968 від 17.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Зауважено, що 21.11.2025 в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України затримано та 22.11.2025р., повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Надані суду матеріали кримінального провадження містять відомості, які свідчать на цей час про правильність висновку слідчого судді щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Також, зважаючи на сукупність отриманих в процесі розгляду клопотання відомостей та даних, що характеризують особу, колегія суддів вважає, що є правильним висновок слідчого судді про існування ризиків, передбачених п.1,2,3, 4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що існує ризик того, що ОСОБА_6 розуміючи наслідки вчиненого, зважаючи на покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді і щодо наявності таких ризиків, як ризики, передбачені п.2-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на знищення, приховування або спотворення речей, документів чи інших носіїв інформації, які мають істотне значення для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, вживати заходи, що будуть перешкоджати кримінальному провадженню та незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжується та на цей час не виконано усі необхідні слідчі дії, також не будучи обмеженим у вільному спілкуванні ОСОБА_6 може здійснювати вплив на свідків з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюється у корисливому злочині, його протиправні дії були припинені лише за втручання правоохоронних органів.
За такого, не є слушними доводи апелянта відносно того, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, відомості про особу підозрюваного, а також встановлені ризики, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Тому не є слушними твердження захисника, що зважаючи на те, що підозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, то до нього може бути застосований інший, більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги захисника щодо того, що визначений слідчим суддею розмір застави в 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 ?(триста дві тисячі вісімсот) гривень є необгрунтованим та завідома непомірним для підозрюваного, визначеним без врахування його майнового та сімейного стану.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, відповідно до змісту апеляційної скарги та доданих захисником до апеляційної скарги медичних довідок, підозрюваний є особою з середнім рівнем доходу, має міцні соціальні зв'язки, незадовільний стан здоров'я, проживає в квартирі разом з матір'ю похилого віку, яка потребує його постійного догляду. Відповідно до наданої апеляційному суду довідки мати підозрюваного - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була госпіталізована до МЛШМД 26.09.2024 року з діагнозом « підвертельний перелом лівої стегнової кістки зі змішенням». Також захисником надані апеляційному суду - Виписний епікриз МЛШМД від 16.01.2025 року щодо ОСОБА_6 , відповідно до якого у підозрюваного гіпертонічна хвороба 2 стадії, кризовий період, цефалгічний синдром та результати МРТ від 27.02.2024р., згідно яких у ОСОБА_6 ознаки остеапорозу правого колінного суглоба 2 ст., горизонтальний розрив заднього рогу медіального меніска, набряк параартикулярних м'яких тканин.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави підозрюваному ОСОБА_6 не є співмірним із його матеріальним становищем.
За такого, суд апеляційної інстанції, враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його майновий стан та наявність ризиків, які є обґрунтованими та доведеними, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, вважає необхідним визначити підозрюваному заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України.
За такого, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22.11.2025 року, щодо ОСОБА_6 , скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.01.2026 року включно.
Визначити розмір застави в 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 ?(сто п'ятдесят одну тисячу чотириста ) гривень.
У разі звільнення під заставу, зобов'язати ОСОБА_6 виконувати обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає - Миколаївська область, м. Миколаїв; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, контактних даних; утримуватись від спілкування із підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 та іншими підозрюваними якщо такі будуть, свідком ОСОБА_10 та іншими свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: