Справа № 953/7336/25
н/п 1-кс/953/7708/25
"04" грудня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025220000000185 від 14.02.2025 за ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна, -
встановив:
03.12.2025 о 09.31 год. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому прокурор просить накласти арешт на вилучене під час проведення обшуку майно з метою позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон Iphone 13 у корпусі чорного кольору у чохлі чорного кольору з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_3 ; мобільний телефон XR у корпусі чорного кольору з ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 ; мобільний телефон Moto G 05 у корпусі темно-зеленого кольору з ІМЕІ: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 ; мобільний телефон Moto G 06 у корпусі салатового кольору з ІМЕІ: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон Moto G 24 з ІМЕІ: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 ; мобільний телефон Moto G 05 у корпусі синього кольору з ІМЕІ: НОМЕР_12 , ІМЕІ 2: НОМЕР_13 ; ноутбук «Asus» у корпусі чорного кольору серійний номер NBNRCX00H22744E та зарядний пристрій до нього; накласти арешт на вилучене під час проведення обшуку майно з метою позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ноутбук MacBook Air Apple M4, серійний номер: K2KXW34PX9 в корпусі чорного кольору.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 13.02.2025 до СУ ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення з Управління СБ України в Харківській області, про те, що в ході проведення контррозвідувальних заходів щодо захисту інформаційної безпеки держави у мережі Інтернет виявлено невстановлену групу осіб, які поширюють рекламу шахрайських спільнот у месенджері «Telegram» та здійснюють набір працівників у шахрайські Інтернет групи, які в подальшому шляхом обману, використовуючи електронно-обчислювальну техніку отримують доступ до банківських рахунків громадян та заволодівають їх грошовими коштами шляхом надсилання їм несправжніх посилань під виглядом дійсних Інтернет сайтів.
Подальшим досудовим розслідуванням встановлено, що на території міста Харкова діє група осіб які організувались у шахрайську СКМ - спільноту, яка займається систематичним вчиненням шахрайських дій, спрямованих на заволодіння грошовими коштами громадян України, шляхом створення «фішингових» ресурсів під виглядом Інтернет - магазині, онлайн сервісів з продажу товарів,та онлайн крипто валютних - бірж.
Вказана група має розподіл ролей для виконання шахрайських дій, до неї входять особи які виконують роль: 1) «кодерів» (технічний спеціаліст) - особа, яка відповідає за технічну підтримку злочиної діяльності. Її функції полягають у створенні, налаштування та адміністрування веб-ресурсів фішигшлвих сторінок, розробці програмного забезпечення платформ, та забезпечують приховування слідчів діяльності групи шляхом надавання (VPN-сервісів, проксі, шифрувальних даних, СRMсистем); 2) «вбіверів» - осіб які володіючи знаннями засобів соціальної інженерії (необхідних для направлення фішингових посилань, зовні ідентичних послугам торгівельних платформ он-лайн оголошень, здійснюють введення в оману потерпілих під приводом прийняття оплати за товар та отримання від останніх персональних даних; 3) «воркерів» - осіб які здійснюють безпосереднє спілкування з потерпілими та передають їм фішингові посилання; 4) «трафери» особи які здійснюють рекламування вказаних фішингових ресурсів та скам - спільнот на просторах Інтернету та в різноманітних додатках та соціальних мережах.
В своїй діяльності зазначена група осіб використовує VPN - сервіси, ботнети, тимчасові email- адреси, крипто гаманці, а також працює із закритими чатами у додатку «Telegram» де координується діяльність, ведеться облік прибутків та передається інструкції.
Встановлено та допитано потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який повідомив, про те, що намагаючись придбати в мережі Інтернет ресурси з приводу навчання у сфері крипто-валюти, потрапив на вказану шахрайську скам - спільноту, учасники якої надали останньому несправжнє Інтернет - посилання за оплату товару, внаслідок переходу за яким останній втратив свої цифрові активи на загальну суму 253 (двісті п'ятдесят три долари США).
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено особу яка причетна до шахрайської діяльності, ним виявився громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який виконує роль «трафера» шахрайської скам - спільноти.
26.11.2025 у період часу з 07 год. 28 хв. до 09 год. 37 хв. на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.11.2025 (н/п №1-кс/953/7476/25) проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 під час проведення якого виявлено та вилучено вказане в клопотанні майно.
Під час проведення обшуку встановлено, що власником майна є громадянин ОСОБА_4 .
Вилучені в ході обшуку предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні постановою слідчого від 26.11.2025.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено особу яка причетна до шахрайської діяльності, ним виявився громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який виконує роль «вбівера» шахрайської скам - спільноти.
26.11.2025 у період часу з 07 год. 27 хв. до 08 год. 54 хв. на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.11.2025 (н/п №1-кс/953/7475/25) проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 під час проведення якого виявлено та вилучено вказане в клопотанні майна.
Під час проведення обшуку встановлено, що власником майна є громадянин ОСОБА_5 .
Вилучений в ході обшуку ноутбук визнано речовим доказом у кримінальному провадженні постановою слідчого від 26.11.2025.
Виявлена та вилучена електронно-обчислювальна техніка могла бути використана у незаконній діяльності, містити відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Останні підлягають подальшому огляду та експертному дослідженню з метою отримання відомостей які підтверджують протиправну діяльність. У подальшому, існує можливість встановити інших учасників причетних до шахрайської діяльності.
Незастосування арешту на вищезазначене майно, може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Сторона обвинувачення зазначає, що виявлені та вилучені комп'ютерні системи та їх частини, мобільні телефони, є саме засобами вчинення кримінального правопорушення, їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення відповідних експертних досліджень та відповідних слідчих дій.
В судове засідання прокурор не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
В судове засідання власники майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не з'явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.
Неприбуття в судове засідання інших власників майна, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12025220000000185 від 14.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.11.2025 надано дозвіл слідчому, який здійснює досудове розслідування, чи прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, на проведення обшуку:
квартири АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить ОСОБА_7 , у якій фактично проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
квартири АДРЕСА_4 , яка на праві власності належить ОСОБА_8 , у якій фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7-9, 20-22).
Метою проведення обшуків у вказаних ухвалах зазначено виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання і вилучення знаряддя вчинення злочину, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, а саме: електронних носіїв інформації (флеш-носіїв, жорстких дисків) комп'ютерної техніки (ноутбуків, планшетів, системних блоків), засобів зв'язку (мобільних телефонів, сім-карток, планшетів із електронними носіями інформації), чорнових записів, грошових коштів, отриманих внаслідок можливих шахрайських дій, у тому числі банківських карток, за допомогою яких останній міг отримувати кошти від шахрайської діяльності та крипто-гаманців у вигляді флеш-носіїв, які можуть мати значення для здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні (а.с. 6-8).
26.11.2025 на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.11.2025 проведено обшук: за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 07.27 год. до 08.54 год.; за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 07.28 год. до 09.37 год., в ході яких, згідно протоколів обшуків від 26.11.2025, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 23-29).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Таким чином, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про проведення обшуку, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов'язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв'язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотаннях сторони обвинувачення майно, вилучене в ході проведення обшуку за вказаною в клопотанні адресою, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Прокурором зазначено в клопотаннях та доведено під час їх розгляду наявність підстав вважати, що вказане майно має значення для досудового розслідування, та може бути доказом у даному кримінальному провадженні.
Прокурором в межах розгляду заявлених клопотань доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотаннях прокурора, доведено їх значення для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах, а тому клопотання про арешти майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів підлягає задоволенню.
На виконання та у відповідності до положень ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 132; ст. ст. 170, 171, 173 КПК України, стороною обвинувачення доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна у вказаній частині, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешти майна в цій частині підлягає задоволенню.
Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Відповідно до абз. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Враховуючи вищевикладене, положення ст. 114, ст. 132, ч. 4 ст. 173 КПК України, керуючись загальними засадами кримінального провадження, викладеними в ст. 7 КПК України, слідчий суддя, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, вважає необхідним зобов'язати слідчого, прокурора передати на відповідальне зберігання особам, у яких було вилучено зазначені в клопотанні ноутбуки, мобільні телефони після здійснення їх огляду із залученням спеціаліста (експерта), зняття виявленої інформації на електронних носіях експертами в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаних ноутбуках, мобільних телефонах для залучення до матеріалів кримінального провадження № 12025220000000185 від 14.02.2025, та попередити таких осіб про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна. Таким чином, слідчий суддя покладає на слідчого, прокурора обов'язок повернути вказані ноутбуки, мобільні телефони, їх власникам (особам, у яких воно було вилучено, відповідно), та у відповідності до цього визначити місце зберігання вказаного майна.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 26.11.2025 в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Iphone 13 у корпусі чорного кольору у чохлі чорного кольору з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_3 ; мобільний телефон XR у корпусі чорного кольору з ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 ; мобільний телефон Moto G 05 у корпусі темно-зеленого кольору з ІМЕІ: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 ; мобільний телефон Moto G 06 у корпусі салатового кольору з ІМЕІ: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон Moto G 24 з ІМЕІ: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 ; мобільний телефон Moto G 05 у корпусі синього кольору з ІМЕІ: НОМЕР_12 , ІМЕІ 2: НОМЕР_13 ; ноутбук «Asus» у корпусі чорного кольору серійний номер NBNRCX00H22744E та зарядний пристрій до нього - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Накласти арешт на майно, вилучене 26.11.2025 в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: ноутбук MacBook Air Apple M4, серійний номер: K2KXW34PX9 в корпусі чорного кольору - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Місцем зберігання всіх вказаних вище мобільних телефонів, ноутбуків, визначити СУ ГУ НП в Харківській області та надати стороні обвинувачення строк для здійснення їх огляду, зняття виявленої інформації на електронні носії спеціалістами (експертами) в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаних носіях, для залучення до матеріалів кримінального провадження № 12025220000000185 від 14.02.2025, після чого зобов'язати слідчого передати на відповідальне зберігання всі вказані вище мобільні телефони, ноутбуки особам, у яких вони були вилучені, та попередити таких осіб про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1