Єдиний унікальний номер 728/3085/25
Номер провадження 2-а/728/54/25
08 грудня 2025 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Лободи Н.В.
за участі секретаря судового засідання - Петренко О.Г.
представника позивача - адвоката Рябка С.О. (у режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмач у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
26.11.2025 до Бахмацького районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Департаменту патрульної поліції (далі - Відповідач), подана через систему «Електронний суд» представником Позивача - адвокатом Рябком С.О., у якій представник Позивача просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6203555 від 22.11.2025, закрити провадження у справі та стягнути на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судові витрати у виді сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу в сумі 5000.00 грн.
Вимоги позову мотивовані тим, що згідно з постановою серії ЕНА №620355 від 22.11.2025, винесеною капралом поліції 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Полосьмаком Б.О., Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.10 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510.00 грн. за те, що Позивач, рухаючись по а/д М-01 98 км, перевозив дитину зростом до 150 см у транспортному засобі без використання дитячої утримуючої системи, що дає змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього ТЗ, чим порушив п.21.11б ПДР України - порушення правил перевезення дітей, що не досягли 12 років без ременя безпеки.
Вказану постанову представник Позивача вважає протиправною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки суть правопорушення, яка у ній викладена не відповідає чинному законодавству, адже п.21.11 б Правил дорожнього руху у редакції від 03.04.2025 викладено наступним чином: «забороняється перевезення дітей, зріст яких менше 150 см, у транспортних засобах без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу», у свою чергу інспектор притягнув Позивача до відповідальності за порушення п.21.11 б ПДР у редакції від 05.12.2020: «забороняється перевозити дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку, - у транспортних засобах, обладнаними ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу». До того ж, Позивач повідомив інспектора поліції, що зріст дитини більше 150 см, однак поліцейський цього не врахував, при цьому замірів не проводив, а тому не мав можливості об'єктивно визначити, що зріст дитини менший 150 см; відеозапис, який доданий до постанови не містить даних про те, що у салоні автомобіля були відсутні дитячі утримуючі системи; дитина салону транспортного засобу не покидала, вимірювання її зросту не проводилось, тому у даному випадку відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.10 ст.121 КУпАП.
Згідно з ухвалою суду від 26.11.2025 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 08.12.2025.
Представник Позивача, який прийняв участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з вищевикладених підстав та додатково пояснив, що у автомобілі Позивача перебувало дві дитини: син 11 років, який сидів на передньому пасажирському сидінні і донька, якій 4-5 років, яка разом з матір'ю знаходилася на задньому сидінні; заміри зросту дітей не проводились; до відзиву додано відео з іншим номером, ніж той, про який вказано у постанові.
Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, у відзиві просив справу розглядати без його участі та відмовити у позові. При цьому, доводи відзиву зводяться до того, що вимоги Позивача є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню; Позивач у відповідності до вимог закону був зупинений під час проїзду через ДСПП стаціонарний пост патрульної служби і під час зупинки було виявлено, що на задньому сидінні транспортного засобу сиділа жінка та тримала на руках дитину молодшого дошкільного віку, візуально зростом значно меншою, ніж 150 см та віком менше 11 років, яка не була пристебнута за допомогою спеціальної дитячої утримуючої системи; при цьому, Позивачу було запропоновано здійснити замір зросту дитини, однак він утримався від таких дій; виявивши порушення працівник патрульної поліції вжив заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності; жодних порушень прав Позивача при розгляді справи допущено не було; недоліки постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання її протиправною за умови допущення порушень Правил дорожнього руху.
Заслухавши пояснення представника Позивача, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, дослідивши усі надані докази по справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Так, у судовому засіданні встановлено, що 22.11.2025 поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області капралом поліції Полосьмаком Б.О. була винесена постанова серії ЕНА №6203555, зі змісту якої вбачається, що 22.11.2025 о 17:30 год. в с.Кіпті, на дорозі МО-1 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем MERCEDES-BENZ GLS 450 D реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевозив дитину зростом до 150 см у транспортному засобі без використання дитячої утримуючої системи, що дає змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки передбачених конструкцією цього транспортного засобу, чим порушив п.21.11 б ПДР - порушення правил перевезення дітей, що не досягли 12 років без ременів безпеки та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.10 ст.121 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510.00 грн. (а.с.5).
Відповідно до ЗУ «Про дорожній рух», порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 21.11 б Правил дорожнього руху, забороняється перевозити дітей, зріст яких менше 150 см, у транспортних засобах без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда, крім:
транспортних засобів, що здійснюють регулярні, регулярні спеціальні та нерегулярні пасажирські автобусні перевезення, за умови дотримання встановлених цими Правилами обмежень швидкості руху;
спеціалізованих санітарних автомобілів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, оперативних транспортних засобів Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, Держприкордонслужби, Служби безпеки, Управління державної охорони під час виконання ними невідкладного службового завдання.
Положеннями ч.10 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення правил перевезення дітей.
За приписами ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по-батькові, посада посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім вищевказаних даних, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно зі ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Отже положеннями ст.ст.31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено можливість використання поліцією застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
З досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема із наданого представником Відповідача відеозапису, якій містить два файли, вбачається, що на ньому зафіксовано момент зупинки автомобіля, яким керував Позивач; через вікно автомобіля поліцейський виявив, що на задньому сидінні автомобіля на руках у дорослої особи знаходилась дитина дошкільного віку, зріст якої очевидно менше, ніж 150 см; при цьому, поліцейський спитав у Позивача, чому дитина знаходиться не пристебнута за допомогою спеціальної дитячої утримуючої системи, на що Позивач відповів, що «вона з мамою сидить»; прохання поліцейського відкрити двері чи вікно у автомобілі, щоб достовірно визначити зріст дитини, Позивач не виконав, відповівши, що холодно і дитина може застудитися; разом з тим, факту відсутності у автомобілі спеціальної утримуючої дитячої системи Позивач не заперечував; також, з відео вбачається, що під час розгляду справи поліцейський роз'яснив Позивачу його права; наявність у автомобілі інших дітей, зокрема на передньому пасажирському сидінні, відеозаписом не зафіксована.
Із встановлених обставин справи вбачається, що у даному випадку відсутні правові підстави для скасування постанови, винесеної у відношенні Позивача, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення суду не надано і обставин, що виключають адміністративну відповідальність судом не встановлено.
Зміст оскаржуваної Позивачем постанови у повній мірі відповідає вимогам, передбаченим ст.283 КУпАП, оскільки в ній достатньо повно викладена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення та повністю розкритий його склад.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при складанні оскаржуваної постанови поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, суд звертає увагу на те, що окремі недоліки постанови, на які вказано у позовній заяві, зокрема посилання на перевезення дитини, яка не досягла 12 років, при наявності викладення суті правопорушення у відповідності до діючої редакції п.21.11 б Правил дорожнього руху, не можуть бути підставою для скасування правильної за своєю суттю постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та за умови наявності вини особи у вчиненні правопорушення.
Таким чином, підстав для задоволення позову суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.10 ст.121, ст.ст.283, 287-289 КУпАП, ст.ст.77, 244, 262, 286 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити повністю.
Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач - Департамент патрульної поліції, 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста,3, код ЄДРПОУ - 40108646.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода