Справа № 638/18759/25
Провадження № 2/638/7810/25
Іменем України
08 грудня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Смирнова В.А.
за участю секретаря судового засідання - Євженко О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Лагути Геннадія Олексійовича звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для розірвання шлюбу є те, що сторони проживають окремо, їх сім'я перестала існувати. На думку позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. Від шлюбу мають неповнолітню дитину.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаною позовною заявою. Призначено судове засідання.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином. Від представника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
У судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подав.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ухвали суду від 08 грудня 2025 року, враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, суд вирішує слухати справу за відсутності ОСОБА_2 , та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
21 жовтня 2000 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, який зареєстрований у міському відділі реєстрації актів громадянського стану м. Харків, про що зроблено відповідний актовий запис № 1788, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу у сторін є неповнолітня дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Сторонами по справі не заявлено вимог щодо стягнення аліментів на дитину, визначення місця проживання дитини, поділу майна подружжя та житлового спору, тому вказані питання судом не вирішуються при розгляді даної справи.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з статтями 21, 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України). шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (частина перша статті 55 СК України).
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей (частина третя статті 109 СК України).
Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 114 та абзацу 2 частини третьої статті 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно із роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року № 605/434/18 (провадження № 61-3235св19):
Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Встановивши, що сторони сумісного господарства не ведуть, шлюбно-сімейні відносини припинені, шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд доходить висновку про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя та наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.
Позивач у позові не порушує питання щодо відновлення свого дошлюбного прізвища. У зв'язку з викладеним суд вважає за можливе залишити позивачу прізвище " ОСОБА_5 ".
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений за подання цього позову судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 49, 76, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280, 354 ЦПК України, статтями 56, 104, 105, 109, 112 Сімейного кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, місце народження м. Харків) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, місце народження м. Харків), зареєстрований у міському відділі реєстрації актів громадянського стану м. Харків, актовий запис № 1788 від 21.10.2000.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя В.А. Смирнов