Справа № 581/884/25
Провадження № 2/581/496/25
08 грудня 2025 року сел. Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя,
19 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивувавши його тим, що 19 липня 1980 року між ним та відповідачем був укладений шлюб, від шлюбу мають двох повнолітніх дітей. З 2021 року стосунки між ними погіршилися, зникли відносини довіри та взаємоповаги, з цього часу вони проживають окремо, кожен має власне особисте життя. У зв'язку з тим, що мають різні погляди на життя, в сім'ї немає взаєморозуміння, через що постійно виникають сварки, встановлення режиму окремого проживання подружжя необхідно для недопущення майнових суперечок на майбутнє, при цьому немає бажання розривати шлюб, щоб не здійснювати тиск на дітей.
Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області суду від 20 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У поданій до суду заяві позовні вимоги визнала.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.
Із матеріалів справи вбачається, що з 19 липня 1980 року ОСОБА_1 , 1959 року народження, та ОСОБА_2 , 1959 року народження, перебувають у шлюбі (а.с. 12).
Сторони зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5, 8, 10, 11).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 56 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 119 СК України за заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи не бажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. Режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.
Положенням статті 120 СК України передбачено, що встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які встановлені цим Кодексом і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов'язків, які встановлені шлюбним договором.
У разі встановлення режиму окремого проживання майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі.
У відповідності з роз'ясненнями, що містяться у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при застосуванні положень статей 119, 120 Сімейного кодексу України судам необхідно враховувати, що інститути окремого проживання та розірвання шлюбу мають самостійний характер. Рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, суперечить інтересам одного з подружжя чи їхніх дітей, у той час як підставою для встановлення режиму окремого проживання подружжя є неможливість чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. За відсутності взаємної згоди подружжя на встановлення сепарації волевиявлення одного з них має бути обґрунтованим. Режим окремого проживання може встановлюватися судом не тільки за позовом одного з подружжя, а й за заявою подружжя, яке досягло спільної згоди. Вирішуючи заяву в порядку статті 119 Сімейного кодексу України, суд повинен встановити фактичні взаємини сторін і переконатися в доцільності сепарації для того, щоб узаконений спосіб окремого проживання не був формальним засобом вирішення спірних майнових питань.
Аналізуючи зміст диспозиції статті 119 СК України, суд вважає, що для встановлення подружжю режиму окремого проживання необхідна наявність двох умов: неможливість або небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно і припинення сімейних відносин між подружжям.
Встановлення режиму окремого проживання не суперечить Конституції України, чинному сімейному законодавству, не порушує права подружжя. Дружина, чоловік мають право вибору місця проживання і в результаті можуть жити окремо без встановлення режиму окремого проживання.
СК України не обмежує час, протягом якого може тривати режим окремого проживання, а тому цей термін не підлягає визначенню й рішенням суду. За умов виправлення стану сімейних стосунків, вказаний режим проживання також може бути припинений.
Крім того, режим окремого проживання подружжя встановлюється з дати набрання законної сили судовим рішення і не розповсюджується на попередні періоди.
Висновки суду по суті спору.
За таких обставин, ураховуючи, що сторони хоч і проживають окремо, але сімейні відносини подружжя припинені, відповідач погодилась із позовом, визнавши його, суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог, а саме, встановлення режиму окремого проживання подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Суд не вирішує питання розподілу судових витрат, оскільки відповідне прохання позивача в позові відсутнє.
Керуючись статтями 12, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
Задовольнити позов ОСОБА_1 .
Встановити режим окремого проживання подружжя: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Суддя О. В. Кузьмінський