Справа № 201/11555/25
Провадження № 3/201/3567/2025
03.12.2025 року Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді Давидовської Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі - ОСОБА_1 ) громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
установив:
Формулювання обставин, які визнані суддею доведеними.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №860853, складеного 11.09.2025 року зазначено, що 11.09.2025 року о 14 год 20 хв за адресою: м. Дніпро, площа Соборна, буд. 14, ОСОБА_1 , здійснював торгівлю з рук у невстановленому місці, чим вчинив правопорушення передбаченеч. 1 ст. 160 КУпАП.
Позиція учасників розгляду справи.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток на адресу останнього, до суду не з'явився. Клопотань та заяв від нього не надходило.
Суд по даній справі враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) в частині критеріїв розумних строків: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо).
Водночас, рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Водночас, як зазначив ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» від 16.02.2017 року, Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, № 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, № 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, № 326/03.)
Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п. 34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, був обізнаний про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення та де буде розглядатись питання про притягнення його до відповідальності, не вжив заходів для явки до суду, його поведінку суд вважає свідомим затягуванням розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, та уникнення адміністративної відповідальності.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних матеріалів.
Докази на підтвердження встановлених суддею обставин і висновки судді.
Диспозиція ч. 1 ст. 160 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 160 КУпАП, а його вина підтверджується даними, які мітяться в:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №860853 від 11.09.2025 року;
- протоколі огляду від 11.09.2025 року, відповідно за адресою м. Дніпро, площа Соборна, буд. 14, на ділянці тротуару, ОСОБА_1 була встановлена торгівельна точна площею 4м2, що складається з картонних та пластмасових ящиків, на якій розміщений наступний товар: помідори - 7 кг, виноград 25 кг, яблука - 15 кг, кавуни - 10 кг, банани - 3 кг, персики - 2 кг;
- письмових поясненнях самого ОСОБА_1 від 11.09.2025 року, де він вказав, що виставив торгівельну точку та здійснював торгівлю, бо це його заробіток;
- фототаблицею до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.09.2025 року на якій наявне зображення ОСОБА_1 , що сидить на стільці на ділянці тротуару, навколо нього стоять ящики з товаром.
Доказів на спростування викладених у змісті протоколу обставин ОСОБА_1 до суду не надав. Термін накладення адміністративного стягнення на день розгляду справи не сплинув.
Відтак, вина ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Під час судового розгляду справи обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
Мотиви призначення стягнення.
Відповідно до санкції ч.1 ст. 160 КУпАП, за вказане правопорушення передбачено накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.
Статтею 23 КУпАП передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Ураховуючи обставини справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що необхідною і достатньою мірою стягнення для останнього буде накладення адміністративного стягнення у вигляді одного неоподаткованого мінімум доходів громадян в межах санкції ч. 1 ст. 160 КУпАП без конфіскації предметів торгівлі.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 9-11, 23, 33, 40-1, 160, 221, 283, 284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 , 15.01.1980 року, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді 34 (тридцять чотири) гривні 00 копійок без конфіскації предметів торгівлі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шестисот п'яти) гривень 60 (шістдесяти) копійок.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня ухвалення постанови.
Суддя Т.В.Давидовська