Справа №380/19132/25
Провадження №2-а/461/221/25
25 листопада 2025 року м. Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Чубей К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови, відшкодування моральної шкоди та зобов'язати вчинити дії -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління безпеки та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, у якому просить скасувати постанову ЛВ №00943813 від 19.09.2025, визнати порушення його прав як інваліда, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 50000 грн. та зобов?язати відповідача дотримуватись законодавства щодо безоплатного паркування іналідів у майбутньому.
В обґрунтування позову покликається на те, що постановою інспектора з паркування Управління безпеки та вуличної інфраструктури Львівської міської ради серії ЛВ №00943813 від 19.09.2025 йогопритягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн., оскільки ним порушено вимоги пункту 15 ПДР, так як 19.09.2025 о 14:13 год. він не оплатив паркування на платному паркувальному майданчику. Позивач зазначив, що він є інвалідом ІІ групи, а його авто обладнане знаком «Водій з інвалідністю», отже відповідно до Конституції України, ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Постанови КМУ від 25.05.2011 №585 «Порядок надання пільг водіям з інвалідністю» він має право на безоплатне паркування та зберігання транспортного засобу. Окрім того, відповідач стверджує, що штраф та незаконне рішення порушили його гідність та право на рівність, викликали стрес та додаткові фінансові витрати. Відтак, просить позов задоволити, визнати порушення його прав як інваліда, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50000 грн. та зобов'язати відповідача дотримуватись законодавства щодо безоплатного паркування інвалідів у майбутньому.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 адміністративну справу №380/19132/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління безпеки та вуличної інфраструктури Львівської міської ради передано на розгляд до Галицького районного суду м. Львова.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2025 визначено головуючого суддю Зубачик Н.Б.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21.10.2025 відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання.
27.10.2025 представник Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шпакова Т.М. через Електронний суд подала клопотання про заміну неналежного відповідача у справі, а саме просить суд замінити неналежного відповідача у справі - Управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (без статусу юридичної особи), на належного відповідача - Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (ЄДРПОУ 44448833, юридична адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1).
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.10.2025 розгляд справи відкладено та надано позивачу час на підготовку та скерування правової позиції щодо клопотання про заміну неналежного відповідача у даній справі.
03.11.2025 Дрозд М.I. через Електронний суд подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження без виклику сторін та додаткові пояснення у справі, в яких просить суд замінити неналежного відповідача Управління безпеки та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на належного відповідача - Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (ЄДРПОУ 44448833).
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06.11.2025 клопотання представника Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шпакової Т.М. задоволено та замінено неналежного відповідача - Управління безпеки та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на належного - Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради.
10.11.2025 представник департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шпакова Т. на електронну пошту суду подала клопотання про закриття провадження у даній справі. В обґрунтування клопотання покликається на те, що позивачем оскаржується повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЛВ №00943813 від 19.09.2025, яке не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, так як публічно-правовий спір відсутній, більше того, юридичний спір між Департаментом та позивачем відсутній як такий.
19.11.2025 позивач ОСОБА_1 подав додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що 18.09.2025 він прибув до міста Львова та намагався припаркувати автомобіль на платному паркувальному майданчику, де передбачені місця для осіб з інвалідністю, він двічі об'їхав майданчик, але всі спеціальні місця, позначені як місця для осіб з інвалідністю, були зайняті іншими транспортними засобами. У зв'язку з відсутністю вільних спеціально позначених місць для осіб з інвалідністю позивач був змушений припаркувати автомобіль на вільному звичайному місці платної парковки на цьому ж майданчику. На його транспортному засобі був розміщений розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю», а при собі він мав документи, що підтверджують інвалідність. Відтак, позивач вважає, що він, як особа з інвалідністю, який діяв добросовісно, в межах закону і не мав фізичної можливості скористатися вільним пільговим місцем, мав право на безоплатне користування майданчиком для паркування відповідно до ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та ст. 52-2 Закону України «Про дорожній рух». Щодо розміру та підстав відшкодування моральної шкоди додатково зазначив, що з 2020 року має онкологічне захворювання, переніс тривале та важке лікування, живе в умовах постійного страху за життя та обмежених фізичних можливостей. Поїздка з Києва до Львова і назад для нього є серйозним фізичним випробуванням з наслідками для здоров'я, а замість підтримки та реалізації пільг, гарантованих законом, він отримав штраф, формальні звинувачення та фактичне заперечення його права на безоплатне паркування. Позивач стверджує, що процес оскарження, необхідність захищати базові права особи з інвалідністю, тривалий стрес, безсоння, посилення тривоги суттєво погіршили його психоемоційний стан, тому переконаний, що справедливим є розмір моральної шкоди в сумі 50000 грн.
Сторони про судовий розгляд повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 19.09.2025 інспектором з паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Жидяком Володимиром Андрійовичем сформоване повідомлення ЛВ №00943813 про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно до якого власник (належний користувач) транспортного засобу марки Citroen, д.н.з. НОМЕР_1 , 19.09.2025 о 14:13:02 порушив правила зупинки/стоянки/паркування транспортного засобу, а саме не оплатив паркування на платному паркувальному майданчику, чим порушив п.15 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП /а.с.4-9/.
У даному повідомленні зазначено, що у відношенні власника (належного користувача) транспортного засобу буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн. /а.с.4/.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно пункту 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Частиною третьою статті 219 КУпАП встановлено, що від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 1 статті 122 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Якщо адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 (в частині порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування) цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) інспектор з паркування зобов'язаний розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається відповідальній особі, зазначеній у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).
Згідно ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені ч.ч. 2-4 ст. 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності ЛВ №00943813 від 19.09.2025 за своєю суттю не породжує для позивача жодних прав і обов'язків та не створює для нього права на захист. Повідомлення не є актом індивідуальної дії, оскільки не містить і не повинне містити інформації про особу, якої воно стосується. Таким чином, актом є постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню є саме постанова органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, а не повідомлення.
Відповідно до п. 19 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до ст.ст. 287-288 КУпАП оскаржено може бути виключно постанову по справі про адміністративне правопорушення, а не повідомлення.
Враховуючи те, що позивачем оскаржується повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності ЛВ №00943813 від 19.09.2025, яке не є рішенням суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про скасування постанови.
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії, суд зазначає наступне.
Статтею 56 Конституції України гарантовано, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 Цивільного кодексу України.
Статтею 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 Цивільного кодексу України).
Шкода є неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об'єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (моральну) шкоду.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов'язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв'язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.
Визначальним є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачеві органом державної влади чи органом місцевого самоврядування моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею).
Судом встановлено, що під час винесення повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності інспектор з паркування діяв на виконання своїх повноважень та у відповідності до чинного законодавства. Відтак, доводи позивача про завдання йому моральної шкоди внаслідок накладення адміністративного стягнення не знаходять свого підтвердження і така вимога задоволенню не підлягає, як і не підлягають до задоволення вимоги про визнання порушення його прав як інваліда та зобов'язання до вчинення дій, які є похідними від вимоги про скасування постанови.
Окрім того, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шпакової Т. про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що відсутність у даній справі рішення суб'єкта владних повноважень, яке підлягає оскарженню, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Згідно ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач був звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю.
Відтак, судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 241, 244, 246, 268, 271, 286 КАС України, суд -
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови, відшкодування моральної шкоди та зобов'язати вчинити дії - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, ЄДРПОУ 44448833, адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1.
Суддя Зубачик Н.Б.