1Справа № 335/9220/25 2/335/3842/2025
08 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Геєць Ю.В., за участі секретаря судового засідання Стандартюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором № 8815279 від 29.12.2023 року у розмірі 84 875,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором.
22.09.2025 року судом отримано інформацію з УДМС у Запорізькій області.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 22.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Сторонам був наданий час для подання письмових заяв по суті справи.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, разом з тим у позовній заяві просив суд розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошень про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки в судові засідання відповідач не повідомив, відзив на позов не подав.
У зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності було встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що 29.12.2023 ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 8815279 в електронній формі, відповідно до якого ОСОБА_1 видано кредит у розмірі 25 000 грн., шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника.
До вказаного договору було затверджено Графік платежів, а також відповідач ознайомився із Паспортом кредиту.
Вказаний договір підписано відповідачем із застосуванням одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону.
Факт перерахування грошових коштів на картку відповідача, яка зазначена відповідачем відповідно до договору, підтверджується платіжним дорученням від 29.12.2023 № 118943975 на суму 25 000,00 грн.
29.10.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 29102024, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» приймає права вимоги за кредитними договорами, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29102024 від 29.10.2024, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 118943975 від 29.12.2023 до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 84 875,00 грн.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, складеного попереднім кредитором, у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору № 118943975 від 29.12.2023, у ОСОБА_1 перед позивачем, як новим кредитором, наявна заборгованість загальним розміром 84 875,00 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 25 000,00 грн.; заборгованість за відсотками у розмірі 57 375,00 грн.; заборгованість за комісійними винагородами у розмірі 2 500 грн.; заборгованість за пенею 0 грн.
Зазначений розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано, відповідачем не надано заперечень щодо вимог позивача або даних, які спростовували викладені у позові обставини, та не надано даних щодо повернення кредитних коштів.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази невиконання відповідачем своїх обов'язків за кредитними договорами, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення зазначеної заборгованості.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Беручи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу, як новому кредитору, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу розміром 5 000,00 грн.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Так, на підтвердження вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, представник позивача надав суду копію акту від 29.07.2025 про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом на суму 5000,00 грн., копію детального опису виконаних робіт від 29.07.2025 на суму 5000,00 грн., копію договору № 42649746 від 05.05.2025 про надання адвокатом Міньковською А. В. правової допомоги ТОВ «Діджи Фінанс», копію додаткової угоди від 29.07.2025, копію свідоцтва серії КС № 11306/10 про право на заняття адвокатською діяльністю.
Крім того, від відповідача не надходило жодних заперечень щодо розміру та обґрунтованості вказаних витрат.
Таким чином, з урахуванням положень ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу адвоката розміром 5 000,00 грн. Також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору розміром 2 422,40 грн. за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 223 259, 263, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 118943975 від 29.12.2023 року розміром 84 875 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати зі сплати судового збору розміром 2 422 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на правову допомогу розміром 5 000 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення складено в повному обсязі 08.12.2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.В.Геєць