Дата документу 13.11.2025
Справа № 334/5694/25
Провадження № 2-а/334/89/25
13 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Добрєва М.В.,
при секретарі: Лук'янченко Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до капітана поліції 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Терновського Олексія Степанович, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (в особі представника адвоката Шевченко О.І.) звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії ЕНА № 5164762 від 07.07.2025 року, винесену поліцейським 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП капітаном поліції Терновським Олексієм Степановичем, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 гривен; та стягннення на користь ОСОБА_1 судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань із Департамента патрульної поліції.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з даною постановою він не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що адміністративного правопорушення він не вчиняв, крім того у ПДР України п.31.4 не заборонено експлуатація тз із тріщиною на вітровому склі у зоні роботи склоочисників.
Представник Департаменту патрульної поліції надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що 07.07.2025 близько 13:50 за адресою: Полтавське шосе, 49-Б, м. Харків екіпажем відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції під час несення служби на стаціонарному блокпості було виявлено рух транспортного засобу MERCEDES-BENZ 312 D, номерний знак НОМЕР_1 , водій якого надавав послуги з перевезення пасажирів за маршрутом Харків - Дніпро - Запоріжжя. Технічний стан зазначеного транспортного засобу не відповідав нормам ДСТУ 3649:2010, а саме на вітровому склі в зоні роботи склоочисників наявні сколи. Дії водія об'єктивно свідчили про ознаки порушення пункту 31.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Поліцейськими встановлено особу водія, ним виявився: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановивши, що дана подія має цілісний склад адміністративного правопорушення, за результатом розгляду справи інспектором винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5164762 від 07.07.2025 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень. Просить в задоволені позовних вимог позивача відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача на позовних вимогах наполягає в повному обсязі, просить їх задовольнити. Представник Департаменту патрульної поліції у відзиві просить в задоволені позовних вимог відмовити.
Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про часта місце розгляду справи, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи, відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Враховуючи позицію сторін та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Зі змісту постанови серії ЕНА № 5164762 від 07.07.2025 року встановлено, що 07.07.2025 року о 13:50 год. в м.Харків, вул.Полтавське шосе, 49Б, водій, керував ТЗ надаючі послуги з перевезення пасажирів за маршрутом Харків Дніпро Запоріжжя, технічний стан якого не відповідає вимогам та правилам щодо забезпечення БДР, а саме на вітровому склі наявні сколи в межі дії склоочисників, чим порушив вимоги п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010 чим порушив п.31.1 ПДР. Відтак, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 4 Наказу № 139 5 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі передбачених ч.2 ст. 121 КУпАП, за якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідальність за ч. 2 ст. 121 КУпАП України настає за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Розділом 31 ПДР України передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств- виробників та іншої нормативно-технічної документації. Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності вимогам.
Відповідно до п.31.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:
а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху;
б) якщо вони не пройшли обов'язків технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю);
в) якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів;
г) у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.
Додатковий чіткий перелік технічних несправностей та вимог відповідності, у разі настання яких забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством визначено нормами п.п.31.4 ПДР. У зазначеному переліку відсутня така обставина, як "тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників".
Конструкція і технічний стан транспортних засобів, які експлуатуються повинні відповідати вимогам додатку до Постанови Кабінету Міністрів України №1166 від 22.12.2010 «Про єдині вимоги до конструкцій та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються» та ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання».
Відповідно до п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010 на вітровому склі колісних транспортних засобів не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Разом з тим, приписами ДСТУ 3649.2010 такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля.
Отже, у розумінні Правил дорожнього руху тріщина на склі не віднесена до технічної несправності автомобіля, з якою експлуатація автомобіля забороняється. Наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.
Таким чином, наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників, згідно з диспозицією ч. 2 ст. 121 КУпАП, виключає можливість притягнення водія до адміністративної відповідальності за цією нормою.
Таким чином, в ході розгляду даної справи відповідачем, на якого у даному випадку покладений обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, всупереч вимогам ст.251КУпАП не доведено належними та допустимими засобами доказування вчинення позивачем 07.07.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, правомірності прийнятого ним рішення, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не містить жодних доказів підтвердження вини особи, тому суд скасовує зазначену постанову, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закриває у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що постанову серія ЕНА № 5164762 від 07.07.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП винесено без достатніх для того підстав, тому вона є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 3 ст.134КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження розміру витрат, які позивач має понести на оплату послуг адвоката, представником позивача надано суду договір про надання правової допомоги № 1/08 від 08.07.2025, укладеного між позивачем та адвокатом Шевченко О.С., додаткову угоду №1 до договору «1/08 від 08.07.2025, в якому визначено перелік та вартість послуг за договором у розмірі 6 000,00 грн.
Частиною 6 ст.134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У поданому до суду відзиві відповідач заперечує проти стягнення з нього понесених позивачем витрат, посилаючись на те, що розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката є значно завищеним.
Витрати на правничу допомогу у вигляді представництва інтересів клієнта в судових засіданнях, надання консультацій та складання процесуальних документів, заслуговують на увагу, оскільки були здійснені адвокатом в інтересах клієнта та були необхідними та обґрунтованими для надання правничої допомоги позивачу, тому суд вважає можливим задовольнити стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 6 000, 00 грн.
За звернення до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 484,48 грн., отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору також підлягають стягненню з відповідача.
На підставі ст. 247, ст. 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 5-11, 77, 139, 241-246, 251, 255, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до капітана поліції 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Терновського Олексія Степановича, Департамента патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не а автоматичному режиму серії ЕНА № 5164762 від 07.07.2025 року, винесену капітаном поліції 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Терновським Олексієм Степановичем, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладенням на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 484 грн, 48 коп. та судові витрати на правничу допомогу розміром 6 000 грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Добрєв М. В.