04 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 990/246/25
провадження № 11-354заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стрелець Т. Г., Ткача І. В., Шевцової Н. В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2025 року (судді Чиркін С. М., Рибачук А. І., Бевзенко В. М., Кравчук В. М., Стародуб О. П.) у справі № 990/246/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 (далі також - позивач) 02 червня 2025 року через систему «Електронний суд» подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВККС за зверненням позивача від 22.05.2025, яке не розглянуто і не вирішено по суті, тобто яким відмовлено провести спеціальну перевірку щодо помічника судді Барвінківського районного суду Ізюмського району Харківської області ОСОБА_2 як кандидата на посаду судді щодо можливого вчинення корупційного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за фактом подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, яка приховала наявність у її чоловіка земельної ділянки зі ставком загальною площею 91,7518 га, у тому числі: пасовищ - 15,5405 га, полезахисних смуг - 4,1183 га, під болотами - 1,0887 га, під поверховою спорудою - 0,0032 га, під гідротехнічними спорудами - 7,0717, під ставком - 68,9294 га, що використовує ОСОБА_3 , який відповідно до свідоцтва про спадщину за законом прийняв спадщину, чим порушені права позивача;
- зобов'язати ВККС провести спеціальну перевірку щодо помічника судді Барвінківського районного суду Ізюмського району Харківської області ОСОБА_2 як кандидата на посаду судді щодо можливого вчинення корупційного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за фактом подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, яка приховала наявність у її чоловіка земельної ділянки зі ставком загальною площею 91,7518 га, у тому числі: пасовищ - 15,5405 га, полезахисних смуг - 4,1183 га, під болотами - 1,0887 га, під поверховою спорудою - 0,0032 га, під гідротехнічними спорудами - 7,0717, під ставком - 68,9294 га, що використовує ОСОБА_3 , який відповідно до свідоцтва про спадщину за законом прийняв спадщину.
2. На обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно відмовив йому в задоволенні звернення про проведення спеціальної перевірки відносно помічника судді Барвінківського районного суду Ізюмського району Харківської області ОСОБА_2 як кандидата на посаду судді.
3. Позивач наголошує, що у щорічній декларації за 2024 рік ОСОБА_2 , як кандидат на посаду судді приховала наявність у її чоловіка земельної ділянки зі ставком загальною площею 91,7518 га, у тому числі: пасовищ - 15,5405 га, полезахисних смуг - 4,1183 га, під болотами - 1, 0887 га, під поверховою спорудою - 0,0032 га., під гідротехнічними спорудами - 7,0717 га, під ставком - 68,9294 га, що використовує ОСОБА_3 , який відповідно до свідоцтва про спадщину за законом прийняв спадщину.
4. Доводить, що заступник керівника секретаріату ВККС Тарас Нешик не наділений повноваженнями надавати відповідь за зверненням та це суперечить розділу IV Інструкції з розгляду звернень та особистого прийому громадян у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, затвердженої наказом Голови ВККС від 30 грудня 2015 року № 93 (далі - Інструкція).
5. Також позивач уважає, що член Комісії - доповідач не провів перевірку декларації, не підготував висновок для її розгляду Комісією у складі Колегії та, як наслідок, не підготував рішення за результатами перевірки.
Установлені судом першої інстанції обставини справи
6. 22 травня 2025 року ОСОБА_1 подав до ВККС звернення щодо проведення спеціальної перевірки стосовно помічника судді Барвінківського районного суду Ізюмського району Харківської області ОСОБА_2 як кандидата на посаду судді.
7. ОСОБА_1 просив провести спеціальну перевірку щодо можливого вчинення вказаною особою корупційного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за фактом подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, яка приховала наявність у її чоловіка земельної ділянки зі ставком загальною площею 91,7518 га, у тому числі: пасовищ - 15,5405 га, полезахисних смуг - 4,1183 га, під болотами - 1, 0887 га, під поверховою спорудою - 0,0032 га, під гідротехнічними спорудами - 7,0717 га, під ставком - 68,9294 га, що використовує ОСОБА_3 , який відповідно до свідоцтва про спадщину за законом прийняв спадщину. Про результати розгляду та вжиті заходи просив повідомити.
8. Листом ВККС від 30 травня 2025 року № М-4486/25 позивача повідомлено, що рішенням Комісії від 26 травня 2025 року ОСОБА_2 допущено до yчасті в доборі на посаду судді місцевого суду. Зазначено, що кожен етап кваліфікаційного icпиту призначається окремим рішенням Комісії. На день розгляду звернення рішення про проведення першого етапу кваліфікаційного іспиту не ухвалено. Вказано, що звернення буде долучено до досьє кандидата на посаду cyддi.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
9. Касаційний адміністративний судрішенням від 23 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовив повністю.
10. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що перевірка судді ОСОБА_2., про проведення якої ставив питання позивач, проводиться в межах процедури добору як кандидата на посаду судді, тому Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР), на який посилався скаржник, спірні правовідносини не регулює.
11. Суд першої інстанції відхилив покликання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові цього суду від 18 червня 2020 року у справі № 819/1566/16, з огляду на те, що правовідносини у цій справі та справі, яка розглядається, не відповідають поняттю «подібність правовідносин», оскільки вказану постанову ухвалено за відмінних підстав та встановлених судами фактичних обставин справи.
12. Предметом розгляду справи № 819/1566/16 було оскарження дій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо розгляду заяви особи про притягнення голови Тернопільської обласної державної адміністрації до адміністративної відповідальності, за наслідками розгляду якої прийнято рішення про закриття провадження у зв'язку з відсутністю правових підстав для застосування додаткових заходів реагування Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
13. Щодо доводів позивача про неналежний розгляд та невирішення його звернення по суті у зв'язку з відмовою провести спеціальну перевірку суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що проведенню спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді передують певні етапи, а саме: оголошення добору на посаду судді, подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді; допуск до участі у доборі на посаду судді; складання кваліфікаційного іспиту.
14. Відтак оскільки станом на час звернення позивача до ВККС рішення про проведення першого етапу кваліфікаційного іспиту не ухвалено, підстави для проведення спеціальної перевірки в порядку, визначеному Законом України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі -Закон № 1402-VIII), щодо ОСОБА_2 саме Комісією були відсутні.
Короткий зміст та обґрунтування апеляційної скарги
15. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року. Вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення - про задоволення позову.
16. В апеляційній скарзі позивач указує, що відповідно до положень частини другої статті 14 Закону № 393/96-ВР пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
17. Також пунктами 4.5 - 4.7 Інструкції передбачено, що відповідальність за надання відповіді на звернення несуть особи, зазначені у резолюції Голови Комісії, секретаря кваліфікаційної палати Комісії, секретаря дисциплінарної палати Комісії, керівника секретаріату Комісії, та працівники, яким безпосередньо доручено виконання.
18. Перед поданням проєкту відповіді на підпис Голові Комісії, секретарю кваліфікаційної палати Комісії, секретарю дисциплінарної палати Комісії, керівнику секретаріату Комісії працівник, який підготував відповідь, зобов'язаний перевірити правильність його складення та оформлення, посилань на акти законодавства, уточнити цифрові дані, наявність необхідних віз і додатків.
19. Відповідь на звернення має бути мотивованою та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства.
20. Отже, ОСОБА_1 наголошує, що відповідь на звернення має бути за підписом Голови Комісії, секретаря кваліфікаційної палати Комісії, секретаря дисциплінарної палати Комісії або керівника секретаріату Комісії.
21. Утім, на переконання позивача, його звернення від 22 травня 2025 року, усупереч зазначеним вище положенням, розглянуто заступником керівника секретаріату ВККС - Тарасом Нешиком та за його підписом складено відповідний лист.
Позиція інших учасників справи
22. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2025 року -без змін.
23. Погоджуючись з мотивами, викладеними в оскаржуваному рішенні, ВККС стверджує, що, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно зазначив, що оскільки станом на день розгляду звернення позивача рішення про проведення першого етапу кваліфікаційного іспиту не ухвалено, підстави для проведення спеціальної перевірки в порядку, визначеному законом, щодо кандидата на посаду судді ОСОБА_2., станом на час звернення позивача до Комісії у відповідача відсутні.
Рух апеляційної скарги
24. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 01 жовтня 2025 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року, а ухвалою від 12 листопада 2025 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
25. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про таке.
26. За правилами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
28. Тобто судовий контроль за реалізацією суб'єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, зокрема чи діяли вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
29. Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
30. Відповідно до обставин справи ОСОБА_1 у травні 2025 року подав до ВККС звернення, у якому просив провести спеціальну перевірку стосовно помічника судді Барвінківського районного суду Ізюмського району Харківської області ОСОБА_2. як кандидата на посаду судді.
31. ВККС у відповідь на звернення позивача повідомила, що рішенням Комісії від 26 травня 2025 року ОСОБА_2 допущено до yчасті в доборі на посаду судді місцевого суду. Зазначено, що кожен етап кваліфікаційного icпиту призначається окремим рішенням Комісії. На день розгляду звернення рішення про проведення першого етапу кваліфікаційного іспиту не ухвалено. Вказано, що звернення буде долучено до досьє кандидата на посаду cyддi.
32. У розглядуваній справі ОСОБА_1 , посилаючись, серед іншого, на положення Закону № 393/96-ВР, порушив перед судом питання про протиправність бездіяльності ВККС щодо розгляду його звернення, яке не розглянуто і не вирішено по суті.
33. Надаючи оцінку наведеним доводами позивача, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого.
34. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон 1402-VIII.
35. Пунктом 2 частини першої статті 93 Закону 1402-VIII передбачено, що ВККС проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит.
36. Отже, у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України та статті 93 Закону 1402-VIII ВККС є уповноваженим органом, який організовує проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді.
37. Частиною першою статті 70 Закону 1402-VIII установлено, що добір на посаду судді місцевого суду (далі -добір на посаду судді) здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі етапи: 1) оголошення добору на посаду судді; 2) подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді; 3) допуск до участі у доборі на посаду судді; 4) складання кваліфікаційного іспиту; 5) проведення спеціальної перевірки, передбаченої цим Законом; 6) проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді (у разі визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України такої необхідності); 7) затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді; 8) зарахування кандидатів на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад суддів.
38. Про оголошення добору на посаду судді ВККС ухвалює рішення, яке оприлюднює на офіційному вебсайті Комісії та офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 71 Закону 1402-VIII).
39. Статтею 75 Закону 1402-VIII, зокрема, передбачено, що ВККС ухвалює рішення про допуск до спеціальної перевірки стосовно всіх кандидатів на посаду судді, які отримали прохідний бал кваліфікаційного іспиту.
40. Після ухвалення рішення про допуск кандидатів на посаду судді до спеціальної перевірки ВККС надсилає до уповноважених державних органів запити про перевірку відомостей стосовно кандидатів щодо їх відповідності вимогам, визначеним цим Законом, та достовірності поданих документів.
41. Перелік уповноважених державних органів, строки та вимоги до інформації, що повинна бути надана або отримана, визначаються ВККС з урахуванням інформації, що міститься в досьє кандидатів на посаду судді.
42. У разі проведення Комісією перевірки відомостей шляхом електронної взаємодії з автоматизованими інформаційними і довідковими системами, реєстрами та банками даних, держателями (адміністраторами) яких є органи державної влади, інші державні органи або органи місцевого самоврядування, запити до відповідних органів не надсилаються.
43. ВККС установлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
44. Будь-які особи з дня оприлюднення ВККС рішення про допуск кандидатів на посаду судді до спеціальної перевірки мають право надавати до Комісії інформацію та матеріали щодо невідповідності певного кандидата вимогам, установленим цим Законом.
45. ВККС може врахувати таку інформацію та матеріали під час проведення добору на посаду судді. Інформація та матеріали, отримані від анонімних джерел, а також інформація та матеріали, джерела походження яких встановити неможливо, Комісією не розглядаються.
46. Якщо ВККС отримала інформацію, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді вимогам, встановленим цим Законом, колегія Комісії проводить перевірку зазначеної інформації та розглядає її на засіданні із запрошенням такого кандидата. Кандидат має право ознайомитися з цією інформацією, надавати пояснення, докази на її спростування.
47. У разі встановлення за результатами перевірки, що така інформація є обґрунтованою, колегія ВККС ухвалює вмотивоване рішення про невідповідність кандидата на посаду судді встановленим цим Законом вимогам та припинення його подальшої участі у доборі на посаду судді.
48. Регламентом ВККС, затвердженим рішенням ВККС від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення ВККС від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), передбачено, що Комісія здійснює перевірку декларації родинних зв'язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді) у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у цих деклараціях, та приймає рішення за результатами перевірки.
49. Утім, правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII).
50. Згідно зі статтею 56 Закону № 1700-VII спеціальна перевірка проводиться, зокрема, стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.
51. За приписами частини третьої цієї статті спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в частині першій цієї статті, зокрема щодо достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
52. Відповідно до частини четвертої статті 57 Закону № 1700-VII спеціальна перевірка проводиться Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) - щодо наявності у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про кандидата, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
53. Згідно з пунктом 5.1 розділу 5 Положення про порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням ВККС від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (далі -Положення № 141), спеціальна перевірка на відповідність кандидата вимогам, установленим Конституцією України та Законом, здійснюється в порядку, визначеному законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про запобігання корупції», цим Положенням та Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.
54. За приписами підпункту 3 пункту 5.2 розділу 5 Положення № 141 спеціальній перевірці підлягають, зокрема, достовірність відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
55. Згідно з підпунктом 5 пункту 5.3.1 розділу 5 Положення № 141 НАЗК є уповноваженим державним органом проведення спеціальної перевірки щодо: а) наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про кандидата; б) достовірності відомостей, зазначених кандидатом у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік; в) інших відомостей, які можуть вказувати на відповідність або невідповідність кандидата критеріям компетентності або доброчесності (за наявності).
56. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що проведення спеціальної перевірки передбачає, серед іншого, направлення до уповноважених державних органів запитів про перевірку відомостей стосовно кандидатів щодо їх відповідності вимогам, визначеним цим Законом, та достовірності поданих документів.
57. Водночас проведенню спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді передують певні етапи, а саме: оголошення добору на посаду судді; подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді; допуск до участі у доборі на посаду судді; складання кваліфікаційного іспиту.
58. Як установлено судом першої інстанції та убачається з матеріалів справи, рішенням Комісії від 12.05.2025 № 105/зп-25 призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначено черговість етапів його проведення. Визначено, що кожен етап кваліфікаційного іспиту призначається окремим рішенням Комісії.
59. Як зазначено вище, у відповіді на звернення позивача Комісія повідомила, що станом на день розгляду цього звернення, рішення про проведення першого етапу кваліфікаційного іспиту не ухвалено.
60. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підстав для проведення спеціальної перевірки в порядку, визначеному Законом 1402-VIII, щодо ОСОБА_2 станом на час звернення позивача до ВККС саме Комісією не було. Тому за таких установлених у справі обставин поведінка ВККС щодо розгляду звернення позивача не має характеру протиправної бездіяльності.
61. Реагуючи на інші доводи апеляційної скарги, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що зміст і спрямованість тексту звернення позивача вказує на те, що його автор порушує питання, прямо пов'язане із проведенням перевірки стосовно ОСОБА_2 в межах добору на посаду судді місцевого суду. Однак аналіз правових норм, що регулюють спірні правовідносини, свідчить про те, що така перевірка не здійснюється на підставі вимог Закону № 393/96-ВР. Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Закон № 393/96-ВР не регулює спірних правовідносин.
62. Ураховуючи зазначене, Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими твердження апеляційної скарги в контексті посилань на Інструкцію, оскільки вона [Інструкція] була розроблена на підставі Закону № 393/96-ВР, а тому до правовідносин у цій справі також не застосовується.
63. Підсумовуючи викладене, оцінивши обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів, наведених позивачем в апеляційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду висновує, що суд першої інстанції при розгляді цієї справи повно та всебічно встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, і дійшов загалом правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
64. Інші доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
65. Згідно із частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
66. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
67. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
68. Велика Палата Верховного Суду вважає, що Касаційний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а зазначеного рішення - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
69. Згідно із частиною шостою статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
70. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 266, 292, 308, 311, 315, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2025 року у справі № 990/246/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді: О. В. Білоконь М. В. Мазур
О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв
І. А. Воробйова К. М. Пільков
О. А. Губська С. О. Погрібний
А. А. Ємець Т. Г. Стрелець
В. В. Король І. В. Ткач
С. І. Кравченко Н. В. Шевцова
О. В. Кривенда