04 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/21974/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2"
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/21974/21
за позовом ОСОБА_1
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2"
про визнання недійсним та скасування рішення суб'єкта господарювання
Історія справи
1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2" про визнання недійсним та скасування рішення суб'єкта господарювання.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Постановою Верховного Суду від 20.11.2025 у справі № 910/21974/21 Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/21974/21 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/21974/21 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/21974/21 залишено без змін.
Стислий виклад вимог заяви та аргументи учасників справи
4. Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2" звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/21974/21 у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь заявника 2050 грн витрат на професійну правничу допомогу.
5. Заперечень щодо поданої Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2" заяви до Верховного Суду не надходило.
Щодо суті поданої заяви про ухвалення додаткового рішення
6. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
7. Відповідно до частин першої, третьої статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
8. Зазначеним положенням Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, за змістом якої учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
9. Згідно з положеннями статей 1, 26, 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах; адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
10. Відповідно до визначення, наведеного у статті 30 зазначеного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
11. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
12. У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
13. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме, пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
14. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
15. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
16. У частині восьмій статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
17. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 221 ГПК України).
18. Заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, що містить докази понесення витрат на професійну правничу допомогу подано заявником 16.09.2024, тобто в межах встановлених процесуальним законом строків.
19. Так, з матеріалів справи вбачається, що 05.03.2024 між Житлово-будівельним кооперативом "Дарниця-2" (клієнт) та Буній Галиною Ярославівною (адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги № 05-03/24-01.
20. Відповідно до пункту 1.1 Договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати клієнту за винагороду правову допомогу у питаннях здійснення захисту прав та інтересів клієнта у судовій справі № 910/21974/21 (далі - справа). Адвокат уповноважений представляти інтереси клієнта, виступати від імені клієнта, вчиняти необхідні дії та представляти інтереси клієнта в усіх державних, приватних, комунальних підприємствах і у відношеннях з ФОП та фізичними особами, а також вести від імені та в інтересах клієнта справи у всіх судових установах України (всіх інстанцій), з усіма правами, наданими законом позивачу, скаржнику, відповідачу, третій особі та особі, яка не брала участі у справі і щодо якої суд вирішив питання про її права, стягувачу або боржнику, свідку тощо.
21. Правова допомога полягає в: зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються справи; наданні усних та письмових консультацій та роз'яснень щодо правових питань, що стосуються справи; складанні необхідних для справи процесуальних документів, заяв по суті, скарг, претензій, клопотань, позовних заяв, договорів, запитів, тощо; виконанні окремих доручень клієнта, що стосуються справи; представництві клієнта в судах (першої, апеляційної, касаційної інстанцій), органах державної влади, експертних установах, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі у органах внутрішніх справ, слідчих управліннях, структурних підрозділах податкових органів, структурних підрозділах прокуратури України та інших правоохоронних (слідчих) органах, з питань, що стосуються справи (пункт 1.2 Договору).
22. Згідно пункту 2.1.1 Договору адвокат зобов'язується своєчасно надавати правову допомогу в обсязі, необхідному для досягнення позитивного результату по справі та виконувати окремі доручення клієнта по справі.
23. Клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги та гонорар, попередньо погоджені та зазначені в рахунках (пункт 3.1.1 Договору).
24. За умовами пункту 4.1 Договору, за правову допомогу, що надається адвокатом у відповідності із умовами даного договору, клієнт сплачує адвокату оплату у розмірі, зазначеному в рахунках відповідно до узгоджених робіт. Сторони складають Акт здачі-прийняття наданих послуг, в якому зазначається перелік виконаних робіт та їх вартість. Акт складається після надання кожної окремої послуги або після завершення справи, за яку здійснюється оплата, та є невід'ємним додатком до даного договору. Рахунки та акти є невід'ємною частиною даного Договору.
25. У пункті 4.1.1 Договору сторони погодили, що перелік та вартість правової допомоги погоджуються сторонами у Додатку № 1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною.
26. Витрати адвоката, понесені останнім або його представником у зв'язку із виконанням доручень клієнта (поїздки, відрядження, оплати судового збору, замовлення документів, відправлення документів, тощо) оплачуються клієнтом не пізніше наступного дня згідно виставленого адвокатом рахунку (пункт 4.2 Договору).
27. Відповідно до пункту 6.1 Договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту досягнення результату або виконання адвокатом всіх дій, можливих та необхідних для досягнення позитивного результату по справі.
28. Додатком № 1 від 05.03.2024 до Договору про надання правової допомоги № 05-03/24-01 сторони погодили вартість правової допомоги у справі, а саме:
- ознайомлення з матеріалами справи - 1000 грн;
- підготовка та подання процесуальних та всіх інших документів у справі - від 500 грн до 1000 грн;
- участь у судовому засіданні - від 1000 грн / судодень;
- участь у судовому засіданні, яке було відмінено / перенесено у зв'язку з повітряною тривогою - 750 грн / судодень;
- гонорар - не сплачується.
Детальний перелік виконаних дій, дата їх виконання, вартість та загальна ціна зазначаються в актах, які є невід'ємною частиною договору.
29. 21.11.2025 між Житлово-будівельним кооперативом "Дарниця-2" та ОСОБА_2 складено Акт № 56/11 в якому сторони визначили, що адвокат надав клієнту правову допомогу, яка включає складення та надіслання 11.11.2025 через систему "Електронний суд" відзиву на повторну касаційну скаргу у справі № 910/21974/21, вартістю 1000 грн; участь в судовому засіданні 20.11.2025 у приміщенні Касаційного господарського суду у справі № 910/21974/21, вартістю 1000 грн. Загальна вартість наданої правової допомоги становить 2000 грн.
30. Також у вказаному акті зазначено, що при виконанні умов Договору про надання правової допомоги № 05-03/24-01 від 05.03.2024 адвокатом понесені, а клієнтом компенсовані фактичні витрати на суму 50 грн, а саме поштове направлення 11.11.2025 відзиву на повторну касаційну скаргу (номер відправлення 0830300069455).
31. Вказаний Акт підписаний сторонами без зауважень.
32. За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
33. Водночас у пунктах 127- 134, 141- 144, 146, 168, 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України, статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у подібних правовідносинах:
"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов'язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".
34. Дослідивши надані Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2" докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, Суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
35. Водночас колегія суддів зауважує, що позивач клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку передбаченому частиною п'ятою статті 126 ГПК України не заявляв.
36. Оскільки клопотань від позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до касаційного суду не надходило, за наявності вищевказаних доказів та підтвердженої вартості послуг, Верховний Суд вважає за необхідне задовольнити заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2" щодо стягнення на його користь з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2050 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/21974/21 задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2" (02055, м. Київ, вул. Ахматової, буд.17; ідентифікаційний код 22885588) 2050 грн (дві тисячі п'ятдесят грн) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді О. М. Баранець
О. О. Мамалуй