8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" грудня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/3266/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатої В.В.
при секретарі судового засідання Корнух В.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1)
до Комунального підприємства теплових мереж м. Берестин (63304, Харківська обл., Берестинський р-н, м. Берестин, вул. Соборна, буд. 47)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж м. Берестин, в якому просить:
- Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж м. Берестин на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі ХАРКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» суму заборгованості за договором розподілу природного газу 200104СТ-1060-23 від 01.07.2023 за період травень 2025 року - липень 2025 року в сумі 2 088 935,61 грн, 175 150,05 грн -пені, 16 950,00 грн - три проценти річних, 21 113,06 грн - інфляційні втрати, а всього 2 302 148,72 грн.
- Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж м. Берестин на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі ХАРКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» судові витрат з оплати судового збору в сумі 27 625,78 грн.
10.09.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про уточнення розрахунку пені, 3 процентів річних та інфляційних втрат за вх. № 20724, в якій вказує, що при поданні позовної заяви помилково було додано два розрахунки пені, 3 процентів річних та інфляційних втрат, з яких вірним є розрахунок за період з 01.05.2025 по 31.08.2025, відповідно до якого розрахована наступна сума стягнення: сума заборгованості за послуги розподілу природного газу з травня 2025 по липень 2025 в розмірі 2 088 935,61 грн, 175 150,05 грн -пеня, 16 950,00 грн - три проценти річних, 21 113,06 грн - інфляційні втрати. А всього: 2 088 935,61 + 175 150,05 + 16 950,00 + 21 113,06 = 2 302 148,72 грн. Дана сума заявлена як ціна позову та з неї розрахований та сплачений судовий збір. Інший розрахунок пені, 3 процентів річних та інфляційних втрат є невірним та помилково долученим до позовної заяви, в зв'язку з чим представник позивача просить не приймати його до уваги та виключити з переліку доданих до позову документів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3266/25. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання.
Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в ухвалі Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 невірно було вказано дату та час проведення підготовчого засідання та замість “06 жовтня 2025 року 11:45 год.» помилково зазначено «29 вересня 2025 р. об 12:15 год.».
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2025 виправлено описку в ухвалі Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 по справі №922/3266/25, вказавши вірні дату та час проведення підготовчого засідання - "06" жовтня 2025 р. о 11:45.
17.09.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву за вх. № 21456, в якій вказує, що позивач заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх повністю. Також позивач просить судовий розгляд справи у призначеному засіданні здійснювати за відсутності сторони позивача, його представника.
06.10.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання за вх. № 23032, в якому просить відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю вчасного прибуття представника Комунального підприємства теплових мереж м. Берестин до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2025 клопотання представника Комунального підприємства теплових мереж м. Берестин про відкладення розгляду справи (вх. № 23032 від 06.10.2025) - повернуто без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2025 відкладено підготовче засідання на "20" жовтня 2025 р. о 11:15 год.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 відкладено підготовче засідання на "03" листопада 2025 р. о 14:15 год.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.11.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/3266/25 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на "17" листопада 2025 р. о 11:30 год.
05.11.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності представника за вх. №25652.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "01" грудня 2025 р. о 14:15 год.
19.11.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності представника за вх.26871.
В призначене судове засідання 01.12.2025 учасники справи своїх представників не направили.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Водночас, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України.
Окрім того, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Разом з цим, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Отже, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі ХАРКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (далі - Оператор ГРМ, позивач) - є суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) на території Харківської області починаючи з 01.07.2023.
Зазначену діяльність позивач здійснює відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 26.12.2022 №1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 28.06.2023 №1131.
01.07.2023 Комунальне підприємство теплових мереж м. Берестин звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" із підписаною заявою-приєднанням №200104СТ-1060-23 до умов договору розподілу природного газу (далі - Заява).
Таким чином, відповідач приєднався до умов Типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 (далі - Договір).
Послуга розподілу природного газу надається за переліком точок комерційного обліку, які зазначені у додатку 4 до Типового договору розподілу природного газу.
Згідно п. 2.1 Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Відповідно до п. 6.1. Договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРС.
Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п. 6.3. Договору).
Постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу ГРС (та до типового договору розподілу природного газу відповідно), згідно яких з 01.01.2020 запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРС виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній рік.
Відповідно до п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРС річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об'єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).
Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік.
Позивачем на виконання вищевказаних вимог Кодексу ГРС у Акті приймання передачі газу №10945 від 30.09.2024 було повідомлено відповідача про фактичний обсяг споживання природного газу за попередній газовий рік, а саме: 4 236 073,01 м3, та одночасно повідомлено, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на 2025 календарний рік, а величина потужності, що розрахована для місячної оплати складає 353 006,08 м3 (4 236 073,01: 12 = 353 006,08 м3).
Однак, як стверджує позивач, відповідачем не виконуються у повному обсязі та своєчасно обов'язки із оплати послуг розподілу природного газу.
Відповідно до п. 6.4 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.6. Договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС та до п. 6.8 договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу ГРС.
На виконання вимог Кодексу ГРС та договору, сторонами було складено у 2025 році акти наданих послуг (за період заборгованості травень 2025- липень 2025:
1) Акт №УХФ00007948 від 31.05.2025, відповідно до якого у травні 2025 року споживачу забезпечено цілодобовий доступ до розподілу 353 006,10 м3 природного газу, вартість послуг склала 842 978,57 грн. (353 006,10 х 1,99 грн х 1,2 (ПДВ) = 842 978,57 грн);
2) Акт №УХФ00009976 від 30.06.2025, відповідно до якого у червні 2025 року споживачу забезпечено цілодобовий доступ до розподілу 353 006,05 м3 природного газу, вартість послуг склала 842 978,45 грн. (353 006,05 х 1,99 грн х 1,2 (ПДВ) = 842 978,45 грн);
3) Акт №УХФ00012068 від 31.07.2025, відповідно до якого у липні 2025 року споживачу забезпечено цілодобовий доступ до розподілу 353 006,11 м3 природного газу, вартість послуг склала 842 978,59 грн. (353 006,11 х 1,99 грн х 1,2 (ПДВ) = 842 978,59 грн).
Всього за період травень 2025 року - липень 2025 року позивачем було надано споживачу послуги розподілу природного газу на загальну суму: 2 528 935,61 грн з урахуванням ПДВ (842 978,57+842 978,45+842 978,59).
Відповідно до Додаткової угоди №2 від 30.07.2025 до Типового договору розподілу природного газу відповідачем визнано загальну суму заборгованості станом на 01.07.2025 в розмірі 4 718 935,54 грн.
Відповідно до п.3 вказаної Додаткової угоди №2 на рахунок позивача надійшло 440000,00 грн з призначенням за послуги розподілу природного газу за липень 2025, тому загальна сума заборгованості підлягає зменшенню на суму оплати та складає 2 088 935,61 грн. (2 528 935,61 грн. - 440 000,00 грн. = 2 088 935,61 грн.).
Отже, позивач стверджує, що ним у повному обсязі виконано зобов'язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та надання послуги з розподілу належних йому об'ємів (обсягів) природного газу.
Акти наданих послуг підписані з боку відповідача без зауважень, однак відповідач не здійснив повну та своєчасну оплату за фактично розподілений газ.
Позивач звертає увагу, що за попередні розрахункові періоди Відповідачем також не виконувались обов'язки зі сплати вартості послуг природного газу. В провадженні Господарському суді Харківської області перебувала справа № 922/1718/25 за участю тих самих сторін про стягнення заборгованості зі сплати за послуги розподілу природного газу за період з грудня 2024 по квітень 2025. Рішення суду на дату подачі даної позовної заяви не виконано.
Таким чином, як стверджує позивач, відповідачем не виконано зобов'язання за Договором розподілу природного газу № 200104СТ-1060-23 від 01.07.2023 в частині оплати вартості послуги розподілу природного газу за період травень 2025 року - липень 2025 року в сумі 2 088 935,61 грн.
Зважаючи на прострочення грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 175 150,05 грн, 3% річних у сумі 16 950,00 грн та інфляційні втрати у сумі 21 113,06 грн.
Вказані обставин стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом, в якому позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором розподілу природного газу № 200104СТ-1060-23 від 01.07.2023 за період травень 2025 року - липень 2025 року в сумі 2 088 935,61 грн, пеню в сумі 175 150,05 грн, 3% річних у сумі 16 950,00 грн, інфляційні втрати у сумі 21 113,06 грн, а всього 2 302 148,72 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правовідносини між сторонами у цій справі виникли на підставі Договору розподілу природного газу, регулювання яких здійснюється нормами Закону України "Про ринок природного газу", ЦК України, Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494.
Відповідно до положень статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначаються Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП 30.09.2015 №2494, зареєстрованого Міністерством юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824 (далі - Кодекс ГРМ).
Кодекс ГРМ визначає, зокрема умови забезпечення: надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб'єктів ринку природного газу відповідної якості; комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 N 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом (п.2 розділу VІ Кодексу ГРМ).
Пунктами 1, 2 Глави 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Судом встановлена наявність між позивачем та відповідачем договірних відносин щодо розподілу природного газу для споживачів, що не є побутовими, шляхом укладення Типового договору розподілу природного газу відповідно до заяви-приєднання № 200104СТ-1060-23 від 01.07.2023. Доказів про розірвання даного договору матеріали справи не містять.
Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 525, ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.6.6. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Тобто, умовами укладеного між сторонами Договору визначено, що оплата з розподілу природного газу здійснюється на умовах попередньої оплати, але остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до пункту 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що в період з травня 2025 року по липень 2025 року позивачем були надані відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 2 528 935,61 грн., про що свідчать акти наданих послуг (Акт №УХФ00007948 від 31.05.2025, Акт №УХФ00009976 від 30.06.2025, Акт №УХФ00012068 від 31.07.2025), які підписані відповідачем без зауважень.
Втім, як вбачається з матеріалів справи, відповідач лише частково розрахувався з позивачем за надані послуги, сплативши суму у розмірі 440000,00 грн. Внаслідок чого, за відповідачем рахується заборгованість з оплати вартості послуги розподілу природного газу за період травень 2025 року - липень 2025 року в сумі 2 088 935,61 грн.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів сплати відповідачем заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з травня по липень 2025 року у сумі 2 088 935,61 грн. матеріали справи не містять.
Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, доказів оплати заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з травня по липень 2025 року не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині примусового стягнення з відповідача 2 088 935,61 грн. основного боргу за договором розподілу природного газу № 200104СТ-1060-23 від 01.07.2023 обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 8.2. Договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно також до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Отже, в даному випадку, за порушення строків виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 175 150,05 грн (за період з 01.05.2025 по 31.08.2025), 3% річних у сумі 16 950,00 грн (за період з 01.05.2025 по 31.08.2025), інфляційні втрати у сумі 21 113,06 грн (за період травень-серпень 2025 року). До матеріалів справи позивачем надано детальний розрахунок вказаних нарахувань.
Перевіривши правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 175 150,05 грн, 3% річних у сумі 16 950,00 грн та інфляційних втрат у сумі 21 113,06 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 27 625,78 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж м. Берестин (63304, Харківська обл., Берестинський р-н, м. Берестин, вул. Соборна, буд. 47, код ЄДРПОУ 32464827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі Харківської філії ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 45051254) суму заборгованості за договором розподілу природного газу 200104СТ-1060-23 від 01.07.2023 за період травень 2025 року - липень 2025 року в сумі 2 088 935,61 грн, пеню в сумі 175 150,05 грн, 3% річних у сумі 16 950,00 грн, інфляційні втрати у сумі 21 113,06 грн, а всього 2 302 148,72 грн.; судові витрати з оплати судового збору в сумі 27 625,78 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі Харківської філії ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 45051254).
Відповідач: Комунальне підприємство теплових мереж м. Берестин (63304, Харківська обл., Берестинський р-н, м. Берестин, вул. Соборна, буд. 47, код ЄДРПОУ 32464827).
Повне рішення складено "08" грудня 2025 р.
Суддя В.В. Усата
справа № 922/3266/25