8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
03 грудня 2025 року м. ХарківСправа № 922/537/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Колесніченко О.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом В.о. керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м. Харків,
до Харківської міської ради, м. Харків , Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків , Харківської обласної громадської організації "Слобожанський Козацький Округ", м. Харків , фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків , фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків
про про витребування майна
за участю представників представників учасників справи:
прокурора - Панової М.С.;
відповідача (ХМР) - не з'явився;
відповідача (УКМПДЕКМ ХМР) - не з'явився;
відповідача (ГО "Слобожанський Козацький Округ") - не з'явився;
відповідача ( ОСОБА_2 ) - Третьякової Н.Ю.;
відповідача (ОСОБА_1) - не з'явився;
В.о. керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до: 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) Харківської обласної громадської організації "Слобожанський Козацький Округ", 4) фізичної особи ОСОБА_2 , 5) фізичної особи ОСОБА_1 (з урахуванням заяви про зміну предмета позову), в якому просить суд:
- витребувати у ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради 1/2 частку нежитлових будівель літ."Б-1" загальною площею 197,4 кв.м, літ."В-1" загальною площею 83,5 кв.м, літ."Г-1" загальною площею 105,0 кв.м, літ."Д-1" загальною площею 9,0 кв.м, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2 в літ."Е-1" загальною площею 26,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ;
- витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради 1/2 частку нежитлових будівель літ."Б-1" загальною площею 197,4 кв.м, літ."В-1" загальною площею 83,5 кв.м, літ."Г-1" загальною площею 105,0 кв.м, літ."Д-1" загальною площею 9,0 кв.м, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2 в літ."Е-1" загальною площею 26,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
- судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010.
Ухвалою суду від 17.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №922/537/22. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
08.07.2022 до суду від представника відповідача (ХМР) надійшло клопотання (вх. № 6344 від 08.07.2022) про закриття провадження у справі. Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що заявлені прокурором позовні вимоги до фізичних осіб, які не є підприємцями та не використовує спірні приміщення в підприємницькій діяльності є такими, що подані з порушенням суб'єктної юрисдикції та не підлягають розгляду господарськими судами, тобто має місце порушення правил об'єднання позовних вимог. Оскільки, стороною по справі є дві фізичних особи до якої заявлені вимоги, а в матеріалах справи відсутні докази використання спірних нежитлових приміщень з метою здійснення господарської (підприємницької) діяльності правовідносини, на яких ґрунтується позов, носять приватноправовий характер, а, відтак, спір у відповідній частині має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
13.12.2023 (вх. № 34344/23) та 19.11.2025 (вх. № 26883/25) до суду від представника відповідача ( ОСОБА_2 ) адвоката Третьякової Н.Ю. надішли клопотання про закриття провадження у справі. Свої клопотання відповідач обґрунтовує тим, що з врахуванням заяви про зміну предмета позову єдиною позовною вимогою по справі є вимога до фізичних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування майна - нежитлові будівлі, розташовані за адресою АДРЕСА_2 . Представник відповідача вказує, що предметом спору у даній справі є виключно вимоги до фізичних осіб про витребування майна. За договором купівлі-продажу нерухомого майна фізичні особи - відповідачі виступають саме як фізичні особи, а не суб'єкти господарювання. Спірне нерухоме майно також було придбано у фізичної особи. Отже, суб'єктний склад учасників та підстави цього спору не відповідають приписам статей 4, 20 ГПК, а тому цей спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. У цьому спорі суди не встановили, що спірні правовідносини пов'язані зі здійсненням відповідачами господарської діяльності, і що саме відповідачі у цих відносинах діяли як фізична особа-підприємець. Крім того, докази використання відповідачами нежитлових приміщень у господарській діяльності у матеріалах справи - відсутні.
13.12.2023 (вх. № 34353/23) та 19.11.2025 до суду від представника відповідача ( ОСОБА_2 ) адвоката Третьякової Н.Ю. надійшли клопотання про залишення позовної заяви прокурора без розгляду. Клопотання відповідача обґрунтовані тим, що з позовною заявою до Господарського суду Харківської області звернувся саме в.о. керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області, обґрунтувавши звернення до суду тим, що Харківська міська рада представляє інтереси Харківської міської територіальної громади, однак у даному випадку є відповідачем по справі і сама вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так само як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, тому прокурор вважає, що має право на звернення до суду з позовною заявою. Позов подано на підставі ст. 53 ГПК України, яка передбачає право звернення прокурора до суду в інтересах інших осіб. Після ознайомлення із матеріалами справи встановлено, що в них відсутні докази звернення прокурора до будь-якого органу із повідомленням про виявлені порушення та необхідністю їх усунення протягом розумного строку. Таким чином, прокурор не дотримано процедури, передбаченої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом. Відсутнє в матеріалах справи також повідомлення прокурора про звернення до суду із відповідним позовом. Крім того, з врахуванням заяви про зміну предмета позову єдиною позовною вимогою по справі є вимога до фізичних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування майна - нежитлові будівлі, розташовані за адресою АДРЕСА_2. Єдиними відповідачами по справі є фізичні особи з врахуванням прийняття судом заяви позивача про зміну предмета позову. Позовних вимог до Харківської міської ради та/або Управління комунального майна ХМР не пред'явлено, вказані особи не є відповідачами по справі. По справі №922/537/22 прокурор фактично відмовився від позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28.09.2017 №5501-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Харківською обласною громадською організацією "Слобідський козацький округ", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А., зареєстрованого в реєстрі за №2071. Таким чином, ані Харківська міська рада, ані Управління комунального майна не є відповідачами по справі, адже до них не пред'явлено жодних позовних вимог. Прокурором заявлені позовні вимоги тільки та виключно про витребування спірного майна у теперішніх власників фізичних осіб. Отже, прокурор в даному випадку мав право звернутись із позовом в інтересах держави в особі відповідного органу - сторони оскаржуваного правочину - Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, за умови попереднього повідомлення такої сторони про необхідність усунення порушення та відсутності реагування органу на таке повідомлення прокурора протягом розумного строку. Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.19 у справі № 587/430/16-ц та від 26.05.20 у справі № 912/2385/18.
2012.2023 (вх. № 35017/23) суду від представника відповідача ( ОСОБА_2 ) адвоката Третьякової Н.Ю. надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 44493552, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, e-mail: DIR@CITY.KHARKOV.UA, Тел.(057) 725-21-14).
23.10.2025 (вх. №24628/25) до суд від прокурора до суду надійшли заперечення на клопотання представника відповідача ( ОСОБА_2 ) адвоката Третьякової Н.Ю. про закриття провадження у справі. Заперечення прокурор обґрунтовує тим, що за загальним правилом спори щодо приватизації державного або комунального майна належать до господарської юрисдикції незалежно від суб'єктного складу сторін спору щодо відчуження майна - як юридичних, так і фізичних осіб. Відтак, з урахуванням характеру спірних відносин справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред'явлення позову, у тому числі, до фізичних осіб, які не є суб'єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.
23.10.2025 (вх. № 24664/25) до суд від відповідача (ХМР) надійшло клопотання, в якому, зокрема, відповідач просить суд зупинити провадження у даній справі до вирішення справ №922/1414/20 та 922/2555/21, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що на розгляду Верховного Суду перебувають справи у яких вирішуються питання щодо правильності застосування окремих норм права у подібних правовідносинах, а саме:
- справа № 922/1414/20 на розгляді палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в частині неможливим застосування загальної позовної давності, а підлягає застосуванню скорочена позовна давність у три місяці, передбачена частиною другою статті 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до позовів Прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладених в процесі його приватизації до 07.03.2018, що подані до суду після 07.03.2018 (включно) та перебіг позовної давності по яким розпочався (за встановленими судами обставинами) після 07.03.2018 (включно);
- справа № 922/2555/21 передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду щодо вирішення виключної правової проблеми з питань застосуванню частини шостої статті 164 ГПК України у чинній редакції до позовів, поданих з дотриманням вимог статті 164 ГПК України у редакції, чинній станом на дату звернення з відповідним позовом до суду, з урахуванням того, що вказана стаття є нормою процесуального права та з інших питань, перелік яких наведених у пункті 34 ухвали Верховного Суду від 10.09.2025 у даній справі.
19.11.2025 (вх. № 26928/25) та 01.12.2025 (вх. № 27930/25) до суду від представника відповідача ( ОСОБА_2 ) адвоката Третьякової Н.Ю. надійшли клопотання, в яких відповідач просить суд залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження. Крім того, відповідач вказує про необхідність зобов'язати позивача надати суду: докази внесення на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області грошових коштів у розмірі вартості (за експертно-грошовою оцінкою, чинною на дату подання позову) спірного нежитлового приміщення; докази щодо експертно-грошової оцінки спірного нежитлового приміщення, визначення змісту позовних вимог до Харківської міської ради, як до відповідача; визначити зміст позовних вимог до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ХМР, як до відповідача. Клопотання відповідача обґрунтовані тим, що позовні вимоги позивачем сформовані саме про витребування спірного нерухомого майна від фізичних осіб як добросовісних набувачів. 09.04.2025 набрав чинності Закон України №4292-ІХ від 12.03.2025 "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача". Цим законом внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема у Господарському процесуальному кодексі України статтю 164 доповнено частиною шостою, згідно з якою у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Абзацом третім частини 2 статті 174 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму. Отже, можна прослідкувати наявність причинно-наслідкового зв'язку між необхідністю внесенням на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна (доповнена Законом № 4292-IX ч. 6 ст. 164 ГПК України) та умов і порядку їх компенсації (доповнена Законом № 4292-IX ч. 13 ст. 238 ГПК України), з огляду на ухвалене рішення судом першої інстанції.
03.12.2025 (вх. № 28081/25) від прокурора до суду надійшли заперечення на клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі № 922/537/22, в яких прокурор просить суд відмовити в задоволенні вказаного клопотання, оскільки статтею 20 ГПК України встановлені особливості предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. Також, господарські суди розглядають справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду. Статтею 30 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. За змістом пункту 22 частини першої "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизацією є платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб. Вказана стаття містить і визначення припинення приватизації - рішення органу приватизації про припинення вчинення будь-яких дій, спрямованих на приватизацію (продаж) об'єкта приватизації (пункт 23 частини першої вказаної статті). Таким чином, за загальним правилом спори щодо приватизації державного або комунального майна належать до господарської юрисдикції незалежно від суб'єктного складу сторін спору щодо відчуження майна - як юридичних, так і фізичних осіб. Відтак, з урахуванням характеру спірних відносин справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред'явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства. Враховуючи викладене, позовні вимоги про витребування нежитлових приміщень у ОСОБА_2 та у ОСОБА_1 у комунальну власність повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.
03.12.2025 (вх. № 28094/25) від прокурора до суду надійшли заперечення на клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про залишення без розгляду позовної заяви у справі № 922/537/22, в задоволенні якого прокурор просить суд відмовити. Свої заперечення прокурор обґрунтовує тим, що згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначає, що згідно із ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Відчуження об'єктів нерухомості з комунальної власності з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 7 Конституції України, гарантує місцеве самоврядування. Таким чином, законодавством прямо передбачено право прокурора звертатись до суду в інтересах держави у разі нездійснення або неналежного здійснення органом місцевого самоврядування відповідних повноважень. прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. З урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі, як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, прокурором самостійно подано позов.
03.12.2025 (вх. № 28094/25) від прокурора до суду надійшли заперечення на клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про залишення без руху позовної заяви у справі № 922/537/22, в задоволенні якого прокурор просить суд відмовити. В обґрунтування заперечень прокурор зазначає, що позовну заяву окружною прокуратурою подано до суду 07.02.2022. Станом на дату звернення прокурора з позовом до суду діяла редакція ст. 164 ГПК України, якою визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви. Позовну заяву з доданими до неї документами подано прокурором до суду з дотриманням вимог зазначеної статті ГПК України. У подальшому, 09.04.2025 набрав чинності Закон України № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" (далі - Закон України № 4292-IX), яким доповнено частину четверту ст. 164 ГПК України. Водночас підстав для усунення недоліків позовної заяви у вказаній частині прокурором не вбачається, оскільки Закон України № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" набув чинності після звернення до суду з цією позовною заявою. В законодавстві України, в тому числі у Законі України № 4292-IX відсутні норми, які вказують на те, що ч. 6 ст. 164 ГПК України має зворотну дію в часі. Вказані норми є обов'язковими для застосування у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом № 4292-ІХ від 12.03.2025, тобто з 09.04.2025. Також прокурор зазначає, що оцінка майна, яке підлягає приватизації проводиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ №1891 від 10.12.2003. Законом України від 12.03.2025 № 4292-ІХ зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом: розробити та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити розроблення та прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. Оскільки вищевказані питання Кабінетом Міністрів України не врегульовано, механізм реалізації нововведених норм Цивільного кодексу України на цій час відсутній. З урахуванням викладених обставин спірних правовідносин, прокурором пред'явлено позовну заяву 07.02.2022 з зазначенням ціни позову - вартістю майна у розмірі 691744 грн, визначений на підставі оскаржуваного договору купівлі-продажу спірного майна від 28.09.2017 № 5501-В-С, а на цей час у прокурора відсутні законні повноваження та практична можливість замовити оцінку спірного майна станом на 02.12.2025, оскільки конкурс на визначення оцінювача не проведено, бюджетне фінансування на вказані цілі відсутнє, питання надання ретроспективної оцінки, тобто оцінки на момент звернення до суду (а це більш ніж 3 роки тому) також законодавцем не врегульовано.
03.12.2025 в підготовчому засіданні представника відповідача (ОСОБА_2) підтримав клопотання про закриття провадження у справі, залишення позовної заяви без розгляду, залишення позовної заяви без руху та просив суд задовольнити їх. Також просив суд клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради - залишити без розгляду.
Присутній 03.12.2025 в підготовчому засіданні прокурор проти заявлених відповідачами клопотань заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні.
Відповідачі ГО "Слобожанський Козацький Округ" та ОСОБА_1 правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідачі повідомлялися належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.
Представник відповідачів ХМР та УКМПДЕКМХМР подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки представник який уповноважений здійснювати представництво у зазначеній справі, знаходиться по 10.12.2025 у щорічній відпустці.
Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглянути вищевказані клопотання за наявними у справі та додатково поданими матеріалами та документами.
Розглянувши клопотання відповідачів ХМР та ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, які обґрунтовані одними підставами, суд зазначає таке.
Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 ГПК України, справи у спорах щодо приватизації майна відносяться до юрисдикції господарських судів, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
У вказаному пункті відсутня вказівка на суб'єктний склад сторін.
Пункт 2 є окремим пунктом частини 1 статті, незалежним від п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України та передбачає розгляд господарськими судами спорів, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи, у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо приватизації майна, крім справ про приватизацію державного житлового фонду.
Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин. Зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Тож, при визначенні юрисдикції цієї справи слід виходити з характеру та змісту спірних правовідносин, у межах яких і за захистом яких звернувся прокурор.
Як убачається з позовної заяви, прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовом до відповідачів у межах правовідносин щодо відчуження комунального майна, стверджуючи про незаконність такого відчуження, як проведеного поза межами та всупереч нормативно передбаченої для відчуження такого майна процедури приватизації.
Спосіб, який обрав прокурор для захисту порушених прав, не змінює правової природи спору, який виник щодо порушення умов та процедури приватизації спірного майна. Адже в позовній заяві позивач посилається саме на неможливість продажу приміщення без проведення аукціону чи конкурсу, як на підставу поданого позову для обґрунтування змісту стверджуваного позивачем порушення та забезпечення належного відновлення порушеного права.
Відтак, з урахуванням характеру спірних правовідносин, а також наявності прямої вказівки закону на вид судочинства, у якому має розглядатись така категорія справ, спір у цій справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а участь фізичної особи у процедурі відчуження майна не змінює правової природи такого юридичного спору та не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.
Відповідна правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 903/456/18 у правовідносинах, які є подібними, адже також виникли у спорі щодо правомірності відчуження органом місцевого самоврядування комунального майна поза межами приватизаційної процедури.
Аналогічної правової позиції Велика Палата Верховного Суду дотримується і в постанові від 12 травня 2020 року у справі № 925/308/18.
Такого ж висновку щодо розмежування підсудності дійшов Верховний Суд України у постанові № 21-847а15 від 07.07.2015 у справі з питань приватизації за позовом фізичної особи ОСОБА_3 до Львівської міської ради, а також Велика Палата Верховного суду у постанові № 125/703/16-ц від 21.02.2018 за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Вінницької дирекції до Барської міської ради Вінницької області, товарної біржі "Подільський контракт" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу нежитлових приміщень у частині лоту №6 та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.
Згідно статті 47 ГПК України, позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Частиною 1 статті 173 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, зазначеними нормами процесуального права передбачено право позивача пред'явити позов до кількох відповідачів, об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 905/2043/18 вказано, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому, об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов'язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як вже було вище зазначено, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
У цьому висновку суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду, неодноразово викладеної в постановах від 24.04.2023 у cправі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у cправі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22 та в інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18.
З огляду на вищевикладене, якщо у справі вимоги можуть бути об'єднані в одній позовній заяві і таке об'єднання не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин, то вказане є доцільним.
Подібні висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18.
Так, для належного об'єднання позовних вимог останні повинні бути: 1) взаємопов'язаними та/або похідними; 2) їх сумісний розглядає можливість досягти процесуальної економії та ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права.
Відтак, господарський суд дійшов висновку, що клопотання відповідачів про закриття провадження по справі до фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши клопотання представника відповідача адвоката Третьякової Н.Ю. (вх. № 34353/23 від 13.12.2023, вх. № 26923/25 від 19.11.2025) про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв'язку з не підтвердженням прокурором підстав представництва інтересів держави у даній справі, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У пункті 140 постанови від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, зокрема, про те, що прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
У справі, що розглядається, прокурор звернувся з позовом як самостійний позивач та визначив Харківську міську раду співвідповідачем, оскільки уповноважений орган на захист інтересів держави в спірних правовідносинах - Харківська міська рада не захистила інтереси територіальної громади.
Наявність у прокурора повноважень на звернення з цим позовом до суду в інтересах держави як самостійного позивача узгоджуються з викладеною вище останньою актуальною правовою позицією Великої Палата Верховного Суду щодо застосування положень частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", частин четвертої, п'ятої статті 53 ГПК України, викладеною в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, до якої було зупинено провадження у справі.
Згідно з висновками, сформульованими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), у якій зазначено, що "Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Отже, відповідно до зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду метою звернення прокурора до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", є надання такому органу можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову до суду.
У справі, що розглядається, позиція органів місцевого самоврядування - Харківської міської ради та Управління комунального майна (викладена ними у відзивах на позовну заяву) - є чіткою і ясною, вона полягає у незгоді цих органів з позовом. Ця обставина виключає вірогідність звернення з позовом до суду в особі цих органів. Відповідно залишення позову без розгляду призведе лише до повторного звернення прокурора до суду з тим же позовом, але після попереднього звернення до міської ради, що буде суто формальною дією.
Такий підхід не відповідав би ані завданням господарського судочинства, до яких належить справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, ані принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20.10.2021 у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (провадження № 14-143цс20, пункт 44).
Отже, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункти 26, 27; від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, пункти 57, 58; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.18; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.18).
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Третьякової Н.Ю. (вх. № 34353/23 від 13.12.2023, вх. № 26923/25 від 19.11.2025) про залишення позовної заяви без розгляду.
Щодо клопотання Харківської міської ради (вх. № 24664/25 від 23.10.2025) про зупинення провадження у справі №922/537/22 до вирішення справ №922/1414/20 та 922/2555/21, суд зазначає таке.
10.09.2025 Верховний Суд постановив ухвалу про передачу справи №922/2555/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
В ухвалі від 29.10.2025 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи №922/2555/21 на її розгляд та повернення справи Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.
Ухвалою суду від 11.09.2025 прийнято до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №922/1414/20.
Підставою передачі справи № 922/1414/20 на розгляд палати була необхідність відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 09.10.2024 у справі 922/4250/19, від 04.12.2024 у справі № 922/801/21, від 13.11.2024 у справі №922/2008/21, від 16.10.2024 у справі № 922/979/21, від 09.10.2024 у справі № 922/4361/19 про те, що до позовів прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладених в процесі його приватизації до 07.03.2018, що подані до суду після 07.03.2018 (включно) та перебіг позовної давності по яким розпочався (за встановленими судами обставинами) після 07.03.2018 (включно) підлягає застосуванню загальна, а не спеціальна позовна давність, передбачена частиною другою статті статі 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", незалежно від дня, визначеного початком перебігу позовної давності.
Суд зазначає, що у справі що розглядається, відсутня вимога прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного в процесі його приватизації.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі до вирішення справ №922/1414/20 та №922/2555/21.
Щодо клопотання представника відповідача ( ОСОБА_2 ) адвоката Третьякової Н.Ю. (вх. № 26928/25 від 19.11.2025, вх. № 27930/25 від 01.12.2025) про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає таке.
09.04.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" (далі - Закон №4292-ІХ), 09.04.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" (далі - Закон №4292-ІХ), абзацом 1 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, до статей164, 174 Господарського процесуального кодексу України:
- статтю 164 доповнити частиною шостою такого змісту: "6. У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви";
- частину другу статті 174 доповнити абзацом третім такого змісту: "Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму";
Також, Законом №4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п'ятою наступного змісту:
"Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
Відповідно до п. II. Закону №4292-ІХ:
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1).
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2).
Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (частина 7).
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Аналогічний підхід застосовується і щодо дії процесуальної норми права (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 9901/468/21).
Зокрема, у статті 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Особливістю дії у часі норм процесуального права є те, що така дія має негайний характер, і це означає обов'язок застосування норми, яка була чинною на момент здійснення відповідної процесуальної дії (більш пізня норма процесуального права скасовує дію попередньої норми, яка регулює ті самі відносини). При цьому, суд повинен враховувати загальні вимоги процесуального закону, згідно з якими при зміні правил процесу забороняється встановлювати нові обов'язки, скасовувати чи звужувати процесуальні права, належні учасникам судового провадження, чи обмежувати їх використання (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі № 924/1277/20).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 14.01.2025 у справі № 910/11028/20.
Факт подання юридичною особою або іншими особами до господарського суду позовної заяви із зазначенням вимог та підстав такого звернення є реалізацією відповідних осіб права на судовий захист та за своєю правовою природою є процесуальною дією в розумінні ч. 3 ст. 3 ГПК України, що зумовлює обов'язок суду розглянути спір із застосуванням до спірних правовідносин процесуального закону, чинного на дату звернення відповідної особи до суду та розгляду її позовних вимог. Така правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від 12.10.2021 у справі № 905/2382/18, від 21.07.2021 у справі № 904/903/20, від 20.01.2021 у справі № 905/2382/18, від 12.11.2020 у справі № 911/956/17.
Так, позовну заяву Керівником Слобідської окружної прокуратури міста Харкова подано до суду 07.02.2022, провадження у справі відкрито ухвалою суду від 17.06.2022.
Станом на момент реалізації прокурором повноважень з представництва інтересів держави в суді шляхом звернення з позовом до суду діяла редакція ст. 164 ГПК України, відповідно до якої позовна заява прокурора відповідає вимогам, які визначені у згаданій нормі.
Отже, залишення позовної заяви прокурора без руху буде суперечить негайному характеру дії норм процесуального права у часі та встановлювати нові обов'язки, скасовувати чи звужувати процесуальні права прокурора, що заборонено при зміні правил процесу.
Щодо прокурором визначення змісту позовних вимог до Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ХМР, як до відповідачів, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 4. ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до ст.47 ГПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, зокрема, якщо: права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави.
Суд зазначає, що при зміни предмета позову підстави позову залишились незмінними.
Суд позбавлений права залучення до участі у справі інших відповідачів або права заміни неналежного відповідача на належного, оскільки вказана процесуальна дія залежить виключно від волевиявлення позивача та вчиняється на підставі поданого ним клопотання (ст.48 ГПК України).
Питання щодо змісту позовних вимог саме до Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ХМР, як до осіб у статусі відповідачів, буде вирішуватись судом при розгляді справи по суті.
Керуючись ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні клопотання Харківської міської ради (вх. № 6344 від 08.07.2022) про закриття провадження у справі №922/537/22 - відмовити.
В задоволенні клопотання представника відповідача ( ОСОБА_2 ) адвоката Третьякової Н.Ю. (вх. № 34344/23 від 13.12.2023, вх. № 26883/25 від 19.11.2025) про закриття провадження у справі № 922/537/22 - відмовити.
В задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Третьякової Н.Ю. (вх. № 34353/23 від 13.12.2023, вх. № 26923/25 від 19.11.2025) про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Клопотання представника відповідача ( ОСОБА_2 ) адвоката Третьякової Н.Ю. (вх. № 35017/23 від 20.12.2023) про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 44493552, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) - залишити без розгляду.
В задоволенні клопотання Харківської міської ради (вх. № 24664/25 від 23.10.2025) про зупинення провадження у справі №922/537/22 - відмовити.
В задоволенні клопотання представника відповідача ( ОСОБА_2 ) адвоката Третьякової Н.Ю. (вх. № 26928/25 від 19.11.2025, вх. № 27930/25 від 01.12.2025) про залишення позовної заяви без руху - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повна ухвала підписана "08" грудня 2025 р.
Суддя Л.В. Шарко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.