Справа № 304/756/24 Провадження № 2/304/100/2025
25 листопада 2025 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/756/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований Туричківською сільською радою народних депутатів Перечинського району, актовий запис № 2; сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на подальше проживання при ній; після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ». Свої позовні вимоги мотивує тим, що 22 лютого 1992 року вона з відповідачем уклала шлюб у Туричківській сільській раді народних депутатів, актовий запис № 2. Від даного шлюбу у них народилося троє дітей, двоє з яких на даний час досягли повноліття, та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак спільне життя у них не склалося через постійне вживання відповідачем алкоголю. Він дуже часто її принижував, ображав, говорив непристойні речі, чим понижував її самооцінку. Також він вчиняв над нею і фізичне насильство. Все це вона не витерпіла і більше ніж два роки тому пішла з дому. Протягом цих двох років вони разом не проживають, не ведуть спільного господарства та не піклуються одне про одного. На даний час у неї немає до відповідача почуття поваги та любові, між ними склалися відчужені відносини. Оскільки примирення між ними неможливе, питання розірвання шлюбу нею прийняте остаточно, тому просить позов задовольнити.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, однак у позовній заяві одночасно просила справу розглядати у її відсутності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, відзив не подав, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 22 лютого 1992 року у Туричківській сільській Раді народних депутатів Перечинського району було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 2. Від даного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_5 .
Також встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося, протягом двох років вони разом не проживають та не ведуть спільного господарства. Питання розірвання шлюбу позивачем обдумане, тому строк для примирення подружжю не надавався.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них та інтересам їх малолітньої дитини, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин, враховуючи, що позивач у зв'язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_2 змінила своє прізвище, тому після розірвання шлюбу згідно ст. 113 СК України має право надалі іменуватися цим прізвищем.
Що стосується залишення малолітньої дитини сторін після розірвання шлюбу на проживання при матері, то суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Порядок визнання місця проживання фізичної особи передбачений ст. 29 ЦК України.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 зазначено, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов'язково враховується стан здоров'я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Водночас судом під час розгляду даної справи не вирішується питання про визначення місця проживання дітей.
За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Оскільки в ході судового розгляду не встановлено наявності спору між сторонами щодо визначення місця проживання їх малолітнього сина, такий знаходиться на проживанні з матір'ю, відтак суд приходить до висновку, що після розірвання шлюбу дитину слід залишити на проживання при позивачу.
Одночасно суд звертає увагу на те, що залишення малолітньої дитини подружжя ОСОБА_4 проживати разом із матір'ю не свідчить, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дитини, оскільки суд лише констатував, з ким залишається проживати дитина після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому її місце проживання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18 липня 2022 року у справі № 405/4659/21 (провадження № 61-5775св22).
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 24, 105, 110, 112 СК України, ст. 12, 76-83, 141, 258-259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 22 лютого 1992 року Туричківською сільською Радою народних депутатів Перечинського району, актовий запис № 2 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу залишити на проживання при матері - ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий:Ганько І. І.