Справа № 136/1469/25
провадження № 2/136/531/25
(заочне)
25 листопада 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді Присяжного О.І.,
за участю секретаря судового засідання Мельник В.Р., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Щавінського К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та оспорювання батьківства,
Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 1% за кожен день прострочення сплати аліментів за період з липня 2024 по червень 2025 року в сумі 19 176,00 грн, виключити із актового запису № 608 від 20.12.2007 року про народження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Новоград-Волинським міськрайонним управлінням юстиції Житомирської області, відомості про особу ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) як батька дитини, а також визнати, що ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є батьком ОСОБА_1 , яку ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Новоград-Волинський Житомирської області народила ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та внести зміни в Актовий запис № 608 від 20.12.2007 року про народження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), вказавши батьком дитини - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України) та зміною відомостей у П.І.Б. ОСОБА_1 зазначивши « ОСОБА_5 », а також видачі нового Свідоцтва про народження з урахуванням цих змін). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до свідоцтва про народження батьками позивачки є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_6 померла мати позивачки. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01.07.2022 ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно дочки - ОСОБА_1 та стягнуто аліменти в розмірі по 1 197,50 грн. щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з дня подачі позовної заяви, а саме з 23.08.2021 і до досягнення повноліття. ОСОБА_2 не сплачує аліменти протягом останнього року (липень 2024 - червень 2025) у зв'язку із цим позивачкою на підставі ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України нараховано пеню за всі дні прострочення у розмірі 34 988,98 грн., при цьому дозволений законодавством максимальний для стягнення розмір пені становить 19 176,00 грн. Стосовно вимоги про виключення з актового запису відомостей про ОСОБА_2 , як батька ОСОБА_1 та визнання її батьком ОСОБА_3 позивачка зазначає, що факт відсутності кровного споріднення між позивачем і відповідачем підтверджується висновком молекулярно-генетичного дослідження від 30.08.2024 № 43993, складений Медико- генетичним центром «Мама Папа». Наведені обставини стали приводом для звернення до суду з позовом про оспорювання батьківства, оскільки право знати своїх батьків для дитини набуває особливого значення, для кожної дитини важливо володіти інформацією про своє походження, про фактичних батьків, тобто про генетичних родичів, про сім'ю і про свій рід.
У визначений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
27.08.2025 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області відкрито провадження у даній справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
23.09.2025 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.
24.09.2025 ухвалою суду прийнято заяву позивача про зміну предмета позову до розгляду із наступними позовними вимогами:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 1% за кожен день прострочення сплати аліментів за період з липня 2024 по червень 2025 року в сумі 19 176,00 грн.
- виключити із актового запису № 608 від 07.12.2007 року про народження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), складеного Новоград-Волинським міськрайонним управлінням юстиції Житомирської області, відомості про особу ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) як батька дитини.
- визнати, що ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є батьком ОСОБА_1 , яку ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Новоград-Волинський Житомирської області народила ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та внести зміни в Актовий запис № 608 від 07.12.2007 року про народження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), вказавши батьком дитини - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України) та зміною відомостей у П.І.Б. ОСОБА_1 зазначивши « ОСОБА_5 », а також видачі нового Свідоцтва про народження з урахуванням цих змін.
07.10.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження визнання ОСОБА_3 за життя батьківства стосовно ОСОБА_1 , а саме копії документів судової справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_6 , про визнання батьківства (справа № 758/14855/23).
Ухвалою суду від 17.10.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Щавінський К.С. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві, заяві про зміну предмета позову та доданих до них доказів. Додатково позивач зазначила, що від самого народження і до досягнення 12 років вона проживала із мамою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у м. Новоград-Волинський, Житомирської області. Після смерті матері вона переїхала проживати до рідної сестри ОСОБА_7 - ОСОБА_6 у с. Берестівка, Вінницького (колишнього Липовецького) району, Вінницької області. ОСОБА_2 позивач жодного дня не бачила, відповідач будь-яких проявів батьківства до неї не проявляв, у зв'язку із чим його було позбавлено батьківських прав. Водночас ОСОБА_3 завжди ставився до неї, як рідної доньки, підтримував батьківські стосунки та надавав матеріальну допомогу.
Відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення ухвал суду та судових повісток за зареєстрованою адресою місця проживання. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень та відміток відділення Укрпошти від 03.09.2025, 06.10.2025, 28.10.2025 та 13.11.2025 "адресат відсутній за вказаною адресою", у зв'язку з чим конверти із вкладенням повернуто суду, однак згідно положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судові документи для ОСОБА_2 вважаються врученими.
Відповідач не з'явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку. Клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи у його відсутність до суду не направив. Позивач у судовому засіданні не заперечувала, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.
Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим, повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, відзиву на позов не подав, а позивач та її представник не заперечують проти заочного вирішення справи, про що зазначили у судовому засіданні, судом ухвалено провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, про що було постановлено ухвалу 25.11.2025.
Зважаючи на те, що інші докази окрім поданих позивачем із позовною заявою та клопотанням про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження визнання ОСОБА_3 батьківства до суду не подано, суд відповідно до положень ст. 279 ЦПК України розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, заслухавши доводи позивача та її представника, покази свідка, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно й безпосередньо оцінивши зібрані в справі докази, встановив, що відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 виданого 20.12.2007, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новоград-Волинський народилась ОСОБА_1 , батьками якої зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 4).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 10.08.2020, ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_4 (а.с. 5).
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01.07.2022 (справа № 758/11863/21) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавлено батьківських прав відносно дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь дітей аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 1 197,50 грн. щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з дня подачі позовної заяви, а саме з 23.08.2021 і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 6-9).
Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (далі - Постанова) справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 Сімейного кодексу України, приймаються до судового розгляду, якщо дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України). Із позовом про визнання батьківства чи материнства можуть звертатися до суду лише особи, зазначені у Сімейного кодексу України.
Пунктом 5 Постанови зазначено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
При цьому, згідно п. 6 Постанови особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства.
Згідно зі ст. 129 Сімейного кодексу України зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
Згідно пункту 9 Постанови, відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Судом встановлено, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24.09.2025 по справі № 758/14855/23 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_6 , про визнання батьківства.
При цьому рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 30.01.2025 справа № 136/844/24 оголошено ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, жителя с. Берестівка Вінницького району Вінницької області) померлим від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі, стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України. Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_9 , а місцем смерті вважати с. Орлівка Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, в ході розгляду справи № 758/11863/21 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав судом встановлено наступні обставини:
« … з актів обстеження матеріально-побутових умов проживання дітей від 15.10.2014, від 20.11.2014, від 13.06.2016, від 12.01.2017, від 31.01.2017, від 13.08.2019, 06.11.2019, 28.01.2020, 02.04.2020, 02.06.2020 з'ясовано, що ОСОБА_5 і ОСОБА_8 разом з матір'ю ОСОБА_4 та її співмешканцем ОСОБА_3 проживали в частині будинку за адресою: АДРЕСА_1 …
... З інформації та характеристик на ОСОБА_5 і ОСОБА_8 загальноосвітньої школи І-III ступенів № 9 від 20.10.2015 № 98, від 28.10.2014, 20.10.2015 року з'ясовано, що ОСОБА_5 і ОСОБА_8 з 1 класу навчалися у цьому закладі. Дівчата проживали з матір'ю ОСОБА_11 та вітчимом ОСОБА_3 в занедбаному будинку, де для дітей не створені умови для їхнього проживання...
… З 11.08.2020 ОСОБА_5 та ОСОБА_8 проживають у тітки ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ...».
Відповідно до витягу № 3341 від 03.10.2023 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою АДРЕСА_3 проживають ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 56).
Свідок ОСОБА_6 повідомила суд про те, що вона є рідною сестрою ОСОБА_3 та підтвердила суду обставини його спільного проживання із мамою позивачки ОСОБА_4 у м. Новоград-Волинський та народження їх спільної доньки ОСОБА_5 . Обставини запису батьком позивачки ОСОБА_2 свідку невідомі. Свідок зазначила, що після смерті ОСОБА_4 вона забрала ОСОБА_5 жити до себе у с. Берестівка, Липовецького району, Вінницької області. В подальшому у село переїхав проживати і її брат ОСОБА_7 . Жодних сумнівів у тому, що ОСОБА_5 є рідною дочкою ОСОБА_7 ні у неї, ні у її брата не було, саме тому брат подав до суду позов про визнання свого батьківства, а свідок погодилась взяти участь у генетично-експертному дослідженні.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч. 2 ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Так, згідно з висновком молекулярно-генетичного дослідження для подання до суду № 43993 від 30.08.2024 підготовленого Медико-генетичним центром «Мама Папа», ймовірність того, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є біологічною тіткою, тобто сестрою батька або матері за обома батьками, відносно учасниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження складає 96,87 % (а.с. 10-19).
На підтвердження родинних стосунків між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 судом було досліджено наступні докази:
- свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , відповідно до якого батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (а.с. 20);
- свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , відповідно до якого батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (а.с. 20);
- витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 0044742470 від 26.04.2024 відповідно до якого 21.04.1998 складено актовий запис про шлюб, відомості про чоловіка - ОСОБА_16 , відомості про дружину - ОСОБА_6 , актовий запис про розірвання шлюбу 25.09.2006 № 93 (а.с. 21);
- відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , 03.09.2013 укладено шлюб між ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 (а.с. 22).
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, який зареєстровано 14.01.2011 року за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила), згідно з п. 1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Відповідно до п.п. 20 п.1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п. 2.13 Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є в т.ч. рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п. 2.13.1 Правил, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Згідно з п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.16.4. Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Згідно із ст. 134 Сімейного кодексу України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 Сімейного кодексу України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку щодо доцільності вирішення питання щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме з виключення відомостей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька дитини та вказати батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, змінивши по батькові дитини з « ОСОБА_21 » на « ОСОБА_22 » та видати нове свідоцтво про народження дитини.
Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.
При цьому, згідно із ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч. 9 ст. 7 Сімейного кодексу України).
Згідно зі ст. 8 Сімейного кодексу України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Тлумачення ст. 8 Сімейного кодексу України та ч. 1 ст. 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У Сімейного кодексу України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з ч. 1 ст. 189 Сімейного кодексу України та наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Суд наголошує на тому, що частинами 1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В ході судового розгляду позивачем не надано належних та допустимих доказів стосовно наявної заборгованості відповідача зі сплати аліментів, розмір яких визначений рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01.07.2022 по справі № 758/11863/21 та які підлягають стягненню на користь позивача, а отже позивачем не доведено підстав для нарахування та стягнення із відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
За таких обставин, суд задовольняє позов частково.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та оспорювання батьківства, - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_1 , яку ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Новоград-Волинський Житомирської області народила ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Внести зміни до актового запису № 608 від 20.12.2007 року про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключивши відомості ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька дитини та вказати батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, змінивши по батькові дитини з « ОСОБА_21 » на « ОСОБА_22 » та видати нове свідоцтво про народження дитини.
У решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 );
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: не відомий).
Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2025.
Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ