вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"08" грудня 2025 р. Справа № 918/1046/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Фенікс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех 2019"
про стягнення заборгованості в сумі 207 153 грн 73 коп.,
у судове засідання учасники справи не з'явилися.
Відповідно до частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У листопаді 2025 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Фенікс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех 2019" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 207 153 грн 73 коп., з яких: 150 809 грн 79 коп. - основний борг, 28 633 грн 81 коп. - пеня та 27 710 грн 13 коп. - 30% річних.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 485 грн 85 коп. та судові витрати на оплату правничої допомоги. В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, та який складається з судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, в розмірі 2 485 грн 85 коп. та з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн 00 коп.
До позовної заяви Приватним сільськогосподарським підприємством "Фенікс" долучено платіжну інструкцію від 06.11.2025 року № 3503 про сплату судового збору в сумі 2 484 грн 94 коп.
В позовній заяві Приватним сільськогосподарським підприємством "Фенікс" зазначено, що документи, що підтверджують інші витрати відповідача на правничу допомогу, будуть надані у порядку, визначеному ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки від 01.07.2025 року № 01072025, укладеного між Приватним сільськогосподарським підприємством "Фенікс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротех 2019", а саме зобов'язань щодо здійснення оплати за поставлений товар в сумі 150 809 грн 79 коп. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивачем з посиланням на п. 6.2. вказаного договору заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 28 633 грн 81 коп. та 30% річних в розмірі 27 710 грн 13 коп.
Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Фенікс" залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із узгодженням зазначеної ціни позову у вступній частині позовної заяви з сумами стягнення, заявленими у прохальній частині позовної заяви;
- доказів доплати судового збору у встановленому порядку та розмірі з врахуванням узгодженої ціни позову;
- доказів реєстрації електронного кабінету Приватного сільськогосподарського підприємства "Фенікс" відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України.
12 листопада 2025 року від Приватного сільськогосподарського підприємства "Фенікс" через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків. Зокрема, Приватним сільськогосподарським підприємством "Фенікс" до заяви про усунення недоліків долучено платіжну інструкцію від 12.11.2025 року № 3515 про доплату судового збору в сумі 91 коп.
Ухвалою суду від 13 листопада 2025 року позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Фенікс" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи призначено на 1 грудня 2025 року.
Позивач у судове засідання 1 грудня 2025 року не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 13.11.2025 року, до електронного кабінету Приватного сільськогосподарського підприємства "Фенікс" та його представника (а.с. 81). В той час про причини неявки суд не повідомив.
Крім того відповідач у судове засідання 1 грудня 2025 року також не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 13.11.2025 року, до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех 2019" (а.с. 82). В той час про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Враховуючи належне повідомлення позивача та відповідача про судове засідання, призначене на 01.12.2025 року, а також не повідомлення причини неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).
У судовому засіданні 1 грудня 2025 року судом було ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
1 липня 2025 року між Приватним сільськогосподарським підприємством "Фенікс" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротех 2019" (далі - Покупець) укладено договір поставки № 01072025 (далі - Договір).
Згідно пункту 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві добові курчата бройлер (далі - товар), а Покупець зобов'язувався приймати цей товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється згідно додатків до даного договору (графіку поставки).
Відповідно до пункту 3.1. Договору вартість товару вказується із врахуванням ПДВ, пакування та зазначається в додатках до даного договору.
Пунктом 3.2.1. Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату партії товару у наступному порядку: 100 % вартості партії товару - за 25 календарних днів до моменту поставки.
Додатком № 2 до Договору сторони визначили інший порядок оплати товару - з розстрочкою платежів згідно графіку.
Відповідно до пункту 3.5. Договору загальна вартість поставленого товару визначається згідно накладних, на підставі яких здійснювались поставки товару.
Розділом 4 "Умови поставки" Договору було визначено умови поставки:
Пункт 4.1. Постачальник поставляє Товар на умовах CPT (склад Покупця) згідно Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р. Місцезнаходження складу Покупця: Чернівецька обл., м. Чернівці, провулок Миколаївський, будинок 9.
Пункт 4.2. Сторони погодились з тим, що в зв'язку з специфікою технологічного процесу інкубації, строк поставки Товару, вказаний в Додатках до даного Договору, може бути збільшений Постачальником в односторонньому порядку (без додаткового погодження з Покупцем), але не більше, ніж на 3 (три) календарних дні. Про збільшення строку поставки Постачальник повідомляє Покупця.
Пункт 4.3. Сторони домовились, що з моменту отримання Товару Покупцем, Постачальник вважається таким, що належним чином виконав свої зобов'язання по доставці цієї партії Товару. Після підписання представниками обох Сторін накладної (акту) про здачу-приймання Товару, замовлення втрачає чинність, а накладна, що свідчить про погодження сторонами кількості та ціни кожного найменування, загальної вартості відповідної партії Товару стає невід'ємною частиною даного Договору.
Пункт 4.4. Право власності на Товар та ризик загибелі (псування, пошкодження) Товару переходить до Покупця з моменту його отримання.
Згідно пункту 5.1. Договору, поставлений Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим у власність Покупцем, у момент, коли він переданий згідно умов поставки зазначених у цьому Договорі та підписанням Сторонами товарно-транспортних чи видаткових накладних.
Пунктом 5.2. Договору визначено, що постачальник зобов'язаний передати товар у строки, що визначені Додатками до цього Договору, крім випадків, передбачених п. 6.4.2. цього договору.
Відповідно до п. 6.2. Договору за порушення термінів оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом часу існування заборгованості, від суми такої заборгованості за весь час затримки платежу (в час затримки платежу враховуються всі календарні дні).
Крім того Покупець у разі прострочення оплати на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити на користь останнього вартість неоплаченого товару із врахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 відсотків річних від простроченої суми. Сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання проводиться за весь час існування заборгованості.
Додатком 2 до Договору сторони погодили наступні строки поставки товару та його оплати:
Термін поставки - 04.08.2025 р. Кількість голів поставки 41 177 + 823 = 42 000 шт.
Ціна за одиницю 35,256 грн. за 41 177 шт., 0,012 грн. за 823 шт.
Загальна вартість поставки згідно Додатку 2 складає 1 451 746,19 грн.
Цим же Додатком 2 порядок оплати товару було визначено наступним чином :
20% вартості товару (1 451 746,19 грн. х 20 %), що становить 290 349,24 грн. - по 04.07.2025 р.
30% вартості товару (1 451 746,19 грн. х 30 %), що становить 435 523,86 грн. - по 16.07.2025 р.
50% вартості товару (1 451 746,19 грн. х 50 %), що становить 725 873,10 грн. - по 16.07.2025 р.
Договір та Додаток № 2 до Договору підписані уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб.
На оплату товару постачальником було надано покупцеві Рахунок на оплату № 17 від 02.07.2025 р.
Свої зобов'язання за договором з поставки товару позивач виконав у повному розмірі, належним чином і у встановлений договором строк.
4 серпня 2025 року відповідачеві було поставлено і ним прийнято товар.
Факт поставки та отримання товару підтверджується видатковою накладної № 39 від 4 серпня 2025 року, яка підписана уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб. Згідно цієї накладної відповідачеві фактично було поставлено товару у кількості 44 157 + 883 штуки на загальну суму 1 556 809,79 грн.
Факт транспортування товару і його отримання відповідачем підтверджується Товарно-транспортною накладною № Р39 від 4 серпня 2025 року.
Усі зазначені первинні документи підписані представником відповідача без зауважень, товар прийнятий по кількості та якості без рекламацій.
Загальна кількість фактично поставленого товару була на 3040 штук більша, ніж визначено Додатком № 2 до договору. Тобто вартість поставки збільшилася на 105 063,60 грн.
Як зазначено в позовній заяві, збільшення кількості поставленого товару пояснюється особливостями процесу інкубації інкубаційного яйця та виходу з нього готової продукції - добових курчат - бройлера. В планових розрахунках виходу готової продукції закладаються середні значення. В той же час, реальний вихід добових курчат під дією численних факторів процесу інкубації може бути як меншим від планового, так і більшим за нього. В даному випадку вихід готової продукції виявився більшим.
Покупець погодився отримати більшу кількість товару, про що свідчать підписи його посадових осіб вищезазначених накладних. Як визначено вже згаданим пунктом 3.5. Договору, загальна вартість поставленого товару визначається згідно накладних, на підставі яких здійснювались поставки товару.
Позивачем своєчасно і у встановленому податковим законодавством порядку було зареєстровано податкові накладні на повну вартість поставленого товару. Будь-яких розрахунків коригувань податку на додану вартість не здійснювалося. Зазначене свідчить, що відповідач в повній мірі скористався наданим йому податковим кредитом.
Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротех 2019" порушено свої зобов'язання з першого ж платежу та сплачено лише 100 000,00 грн. із передбачених Додатком № 2 - 290 349,24 грн.
В подальшому зобов'язання по оплаті товару відповідачем виконувалися несвоєчасно і не в повній мірі згідно платіжних доручень № 151 від 04.07.2025 на суму 100 000,00 грн., № 162 від 22.07.2025 року на суму 50 000,00 грн., № 163 від 23.07.2025 на суму 50 000,00 грн., № 169 від 25.07.2025 на суму 25 000,00 грн., № 172 від 29.07.2025 на суму 500 000,00 грн., № 175 від 01.08.2025 на суму 100 000,00 грн., № 182 від 04.08.2025 на суму 200 000,00 грн., № 184 від 05.08.2025 на суму 100 000,00 грн., № 202 від 27.08.2025 на суму 100 000,00 грн., № 219 від 10.09.2025 на суму 50 000,00 грн., № 220 від 11.09.2025 на суму 50 000,00 грн., № 234 від 17.09.2025 на суму 81 000,00 грн. Всього відповідачем сплачено 1 406 000,00 грн. Поточна заборгованість за отриманий товар складає 150 809,79 грн. (1 556 809,79 - 1 406 000,00)
16 жовтня 2025 року за вих. № 16/10/25 відповідачеві через Укрпошту та на його електронну адресу було направлено претензію про оплату товару з розрахунком штрафних санкцій, яка залишилася без відповіді та задоволення.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом у даній справі.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Позивач та відповідач уклали договір поставки, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
За змістом ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Зобов'язання Покупця оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, визначено статтею 691 ЦК України.
Покупець, відповідно до статті 692 ЦК України, зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Судом встановлено, що загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех 2019" перед Приватним сільськогосподарським підприємством "Фенікс" за договором поставки від 1 липня 2025 року № 01072025 становить 150 809 грн 79 коп.
Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 150 809 грн 79 коп.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача 30% річних в розмірі 27 710 грн 13 коп. та пені в розмірі 28 633 грн 81 коп. суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідач свого грошового зобов'язання у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 6.2. Договору за порушення термінів оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом часу існування заборгованості, від суми такої заборгованості за весь час затримки платежу (в час затримки платежу враховуються всі календарні дні).
Крім того Покупець у разі прострочення оплати на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити на користь останнього вартість неоплаченого товару із врахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 відсотків річних від простроченої суми. Сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання проводиться за весь час існування заборгованості.
Як вбачається з Договору сторони передбачили інший розмір відсотків річних, а саме - 30% річних.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та відсотків річних суд вважає, що надані розрахунки є арифметично вірними.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, а також перевіривши суми заявлених до стягнення пені та відсотків річних, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Фенікс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех 2019" про стягнення 150 809 грн 79 коп. основного боргу, 28 633 грн 81 коп. пені та 27 710 грн 13 коп. 30% річних є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору та судові витрати на оплату правничої допомоги. Зокрема в позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, та який складається з судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, в розмірі 2 485 грн 85 коп. та з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн 00 коп.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір").
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 028 грн 00 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, за яку судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, та позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно останній зобов'язаний був сплатити при поданні позову до суду судовий збір в розмірі 2 485 грн 85 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (207 153,73*1,5%*0,8).
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду Приватним сільськогосподарським підприємством "Фенікс" було сплачено 2 485 грн 85 коп. судового збору, що підтверджується платіжними інструкціями від 06.11.2025 року № 3503 на суму 2 484 грн 94 коп. та від 12.11.2025 року № 3515 на суму 91 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 2 485 грн 85 коп.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, Приватним сільськогосподарським підприємством "Фенікс" не надано докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, а відтак судом не вирішується питання щодо понесених позивачем вказаних судових витрат при ухваленні рішення.
В позовній заяві Приватним сільськогосподарським підприємством "Фенікс" зазначено, що документи, що підтверджують інші витрати відповідача на правничу допомогу, будуть надані у порядку, визначеному ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех 2019" (34332, Рівненська обл., Вараський р-н, с. Красносілля, вул. Центральна, буд. 26, код ЄДРПОУ 44582364) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Фенікс" (45123, Волинська обл., Луцький р-н, с. Козин, вул. Ковельська, буд. 1А, код ЄДРПОУ 05383900) 150 809 (сто п'ятдесят тисяч вісімсот дев'ять) грн 79 коп. - основного боргу, 28 633 (двадцять вісім тисяч шістсот тридцять три) грн 81 коп. - пені, 27 710 (двадцять сім тисяч сімсот десять) грн 13 коп. - 30% річних та 2 485 (дві тисячі чотириста вісімдесят п'ять) грн 85 коп. - витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 8 грудня 2025 року.
Суддя Політика Н.А.