ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.12.2025Справа № 910/1709/22 (910/13422/24)
За поданням приватного виконавця Жаботинського Івана Володимировича
про визначення частки майна боржника, який володіє спільно з іншими особами
Суддя Івченко А.М.
Представники: відповідно до протоколу
До Господарського суду міста Києва надійшло подання приватного виконавця Жаботинського Івана Володимировича про визначення частки майна боржника, який володіє спільно з іншими особами.
01.10.2025 від ОСОБА_1 надійшли заперечення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 прийнято та призначено до розгляду подання приватного виконавця Жаботинського Івана Володимировича про визначення частки майна боржника, який володіє спільно з іншими особами на 05.11.25; запропоновано учасникам провадження у справі надати пояснення.
23.10.2025 від ТОВ «Телко Україна» надійшли пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 призначено до розгляду подання приватного виконавця Жаботинського Івана Володимировича про визначення частки майна боржника, який володіє спільно з іншими особами на 03.12.25; запропоновано учасникам провадження у справі надати пояснення.
В судовому засіданні суд розглянувши подання приватного виконавця Жаботинського Івана Володимировича про визначення частки майна боржника, який володіє спільно з іншими особами ухвалив відмовити у його задоволенні на підставі такого.
Подання обґрунтоване тим, що у приватного виконавця на виконанні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.03.2025 по справі № 910/1709/22 (910/13422/24).
Приватним виконавцем зазначається про те, що ним здійснено всі можливі та необхідні дії, пов'язані з виконанням рішення суду, проте рішення суду боржником не виконано.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , який зареєстровано 28.03.2014.
Приватний виконавець просить суд: - визначити, що частка боржника ОСОБА_2 , у майні - земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221886001:02:125:0052, площа 0,0987 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2014 - становить 1/2 частини цього майна;
визначити, що частка боржника ОСОБА_2 , у майні - земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер:3221888802:38:128:6001, площа 0,1069 га , цільове призначення : для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка ), яка належить ОСОБА_1 на підставі заяви НМА 704893, виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Дрябенко К.А. від 07.03.2017 - становить 1/2 частини цього майна;
визначити, що частка боржника ОСОБА_2 , у майні - земельна ділянка за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с. Ясіня урочище Свидівська Буковина, кадастровий номер:2123656200:01:003:0171, площа 0,0500 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, від 17.05.2024 - становить1/2 частини цього майна;
визначити, що частка боржника ОСОБА_2 у майні - земельна ділянка за адресою: Закарпатська область, Рахівський район урочище Свидівська Буковина, кадастровий 2123656200:01:003:0170. площа 0,0500 га , цільове призначення : для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2024 - становить1/2 частини цього майна.
Зважаючи на приписи ч. 1 ст. 60 та ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) приватний виконавець вважає, що вищевказане майно, знаходяться у спільній сумісній власності подружжя, а частки співвласників є рівними.
Проте, приватний виконавець не надав суду належних доказів того, що вказане майно є спільною сумісною власністю та доказів відсутності спору між боржником та ОСОБА_1 про право на об'єкти нерухомості.
ОСОБА_3 у поданих запереченнях зазначає, що земельні ділянки набувалися у власність під час зареєстрованого шлюбу, однак вказане вище майно є особистою власністю ОСОБА_1 . 29.05.2014 ОСОБА_1 придбано земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221886001:02:125:0052, площа 0,0987 га. Вказану земельну ділянку придбано через два місяці після реєстрації шлюбу, але за кошти, які належали особисто ОСОБА_1 . Грошові кошти були як особистими накопиченнями, так і заробітною платою з ТОВ «Кузьминецький цегляний завод», де ОСОБА_1 працювала задовго до шлюбу, що підтверджується наданими відомостями з Пенсійного фонду України. Вартість інших трьох земельних ділянок також виплачувалася за особисті кошти ОСОБА_1 , у тому числі за кошти, які отримані від ведення нею господарської діяльності, як фізичною особою підприємцем, що підтверджується серед іншого і відомостями з податкових декларацій. За звітний період 2023 року отримано дохід в розмірі 5 497 579,92 грн., за звітний період 2024 року отримано дохід в розмірі 5 813 869, 32 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Відповідно до ч. 7 ст. 57 Сімейного кодексу України якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
У рішенні Господарського суду міста Києва зазначається про правовідносини, що стосується заборгованості за Договором № 1-07/0313 від 23.04.2013 яким встановлено взаємні обов'язки сторін щодо поставки продуктів нафтохімічної промисловості та їх оплати, тобто договір укладався за рік до реєстрації шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 73 СК України за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.
Нормами чинного законодавства передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому Законом.
Можливість визначення такої частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, як цивільно-правовий інститут, встановлена ст. 357 ЦК України. Застосування такого цивільно-правового інституту є допустимим лише щодо права спільної часткової власності.
Тобто, можливість визначення часток співвласників встановлена лише у праві спільної часткової власності.
Подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 335 ГПК України не можуть застосовуватися норми Господарського процесуального кодексу України, які регулюють позовне провадження, тому розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 335 ГПК України не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за наявності спору про право.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ст. 335 ГПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право. У цьому разі відповідно до ст. 338 ГПК України подання державного чи приватного виконавця розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від суб'єктного складу боржника та інших співвласників майна. За наявності спору про право ст. 335 ГПК України не підлягає застосуванню (постанова ВП ВС у справі № 2-24/494-2009 від 06.10.2020).
На підставі вищевикладеного, суд ухвалив відмовити у задоволенні подання приватного виконавця Жаботинського Івана Володимировича про визначення частки майна боржника, який володіє спільно з іншими особами.
Враховуючи вищезазначене, керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 234, 335 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва
1. У задоволенні подання приватного виконавця Жаботинського Івана Володимировича про визначення частки майна боржника, який володіє спільно з іншими особами відмовити.
2. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
Повний текст ухвали складено 08.12.2025
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М.Івченко