пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
02 грудня 2025 року Справа № 903/544/25 (161/11795/25)
Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення 60858,00 грн
в межах справи № 903/544/25
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: н/з;
від відповідача: н/з.
У зв'язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.
Суть спору: 17.06.2025 ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 60858,00 грн, з яких: 16100,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 38962,00 грн заборгованість за відсотками, 5796,00 грн пені, а також понесених судових витрат.
В обґрунтуваннях позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 7724440 від 26.03.2024 в частині своєчасного повернення отриманих грошових коштів, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 60858,00 грн, з яких: 16100,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 38962,00 грн заборгованість за відсотками, 5796,00 грн пені.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.06.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.07.2025 постановлено справу передати на розгляд до Камінь-Каширського районного суду Волинської області за місцем реєстрації відповідачки.
З протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 11.09.2025 справу № 161/9750/25 розподілено судді Антонюк О.В..
Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 16.10.2025 справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, передано за підсудністю до Господарського суду Волинської області.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.10.2025 матеріали справи № 903/544/25 (161/11795/25) передано на розгляд судді Вороняку А. С..
Ухвалою суду від 03.11.2025 постановлено прийняти справу №161/11795/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №7724440 від 26.03.2024 до розгляду в межах справи № 903/544/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи по суті призначити на 02.12.2025; запропонувати відповідачу подати відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову (при наявності); запропонувати позивачу подати суду відповідь на відзив; відповідачу - заперечення на відповідь позивача.
14.11.2025 відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову відмовити. При цьому вказує, що на підставі п.18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому пеня в розмірі 5796,00 грн підлягає списанню. Також звертає увагу суду, що кредитний договір укладено 26.05.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,2 % є нікчемною в силу положень ч.5 ст.8 та ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування». Даний відзив з додатками долучено до матеріалів справи.
Сторони в судове засідання 02.12.2025 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча вчасно та належно були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 03.10.2025) до електронного кабінету позивача 03.11.2025 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R 067031253915.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За визначенням п.п. 2, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення - є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012р. (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").
З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
установив:
26.03.2024 між ТзОВ «Авентус Україна» (товариство) та і ОСОБА_1 (споживач) було укладено договір про надання споживчого кредиту №7724440 (далі - договір) за умовами п. 1.1. якого, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок "CreditPlus" (за вибором споживача). Ідентифікація споживача в УКС товариства здійснюється при вході споживачв в ососбистий кабінет/мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому договором та/або Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході (в т.ч. через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного застосунку "CreditPlus". При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/мобільного застосунку "CreditPlus".
Товариство зобов'язувалося надати позичальнику кредит у гривні, а споживач зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, виконати інші обов'язки, передбачені договором (п.1.2 договору).
Згідно з п. 1.3, 2.1 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 16100,00 грн, що надається у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1,4 договору строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 24 днів, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є додатком №1 до договору; графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та в строки, визначені в договорі.
За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,20 % у день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору (п.1.5.1 договору); знижена процентна ставка 2,09 % у день та застосовується якщо споживач до 19.04.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.1.5.2 договору); денна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 2,20 % у день (п.1.7.1 договору), за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2,19 % у день (п.1.7.2 договору).
Відповідно до п.2.2 договору дата надання кредиту: 26.03.2024 або 27.03.2024.
Згідно з п.6.4.1 договору споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф у розмірі: 483,00 грн на 4 день невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування ним та 800,00 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4.2 договору).
Договір підписано електронним підписом шляхом відтворення одноразового ідентифікатора С4448 (а.с.6-14).
Додатком №1 до договору позики №7724440, який є невід'ємною частиною договору, обчислено загальну вартість кредиту 143612,00 грн та реальну річну процентну ставку 63026,16%. Додаток №1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С4448 (а.с.14 зворотна сторона -15).
Аналогічна за змістом інформація щодо порядку кредитування та умов повернення кредиту наведена й у Паспорті споживчого кредиту, який підписаний сторонами 26.03.2024 шляхом відтворення одноразового ідентифікатора WQ4678 (а.с.16-18).
Згідно розрахунку заборгованості за договором за ОСОБА_1 обліковується заборгованість в загальному розмірі 60858,00 грн, з яких: 16100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 38962,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 5796,00 грн - сума заборгованості за штрафами (а.с.19-22).
27.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) укладено договір факторингу № 27022025, у відповідності до умов якого ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язалося передати грошові кошти в розпорядження ТзОВ «Авентус Україна» за плату, а ТзОВ «Авентус Україна» відступити ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТзОВ «Авентус Україна». Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору (а.с.23-25).
27.02.2025 між ТзОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «Фінансова компанія «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №27022025 від 27.02.2025, відповідно до якого, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників (а.с.26).
Згідно реєстру боржників від 27.02.2025, заборгованість ОСОБА_1 за договором №7724440 складає 60858,00 грн, з них 16100,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 38962,00 грн заборгованість за відсотками, 5796,00 грн заборгованість за штрафами (а.с.27).
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Положеннями ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст.639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У частині першій статті 1048 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В порядку визначеному ч.2 ст.1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з положеннями статей 512,514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судом встановлено, що 26.03.2024 укладено договір № 7724440 про надання споживчого кредиту, в якому міститься підпис, печатка директора ТзОВ «Авентус Україна» та електронний підпис одноразовим ідентифікатором С4448/ ОСОБА_1 .. Умовами договору узгоджено розмір, строк позики та умови кредитування.
Згідно з п.1.3, п.2.1 договору №7724440 про надання споживчого кредиту від 26.03.2024, ТзОВ «Авентус Україна» зобов'язалося передати 26.03.2024 або 27.03.2024 ОСОБА_1 кошти в сумі 16100,00 грн, шляхом перерахування позики на рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , зазначений останнім в договорі.
У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (статті12,81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як було зазначено вище, кошти за договором № 7724440 про надання споживчого кредиту від 26.03.2024 від ТзОВ «Авентус Україна» Войтюк А. І. мала отримати у безготівковій формі шляхом перерахування їх за реквізитами платіжної картки № № НОМЕР_1 .
З наведених норм законодавства убачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Відповідно до реєстру боржників від 27.02.2025 до договору факторингу № 27022025 від 27.02.2025, TзOB «ФК «ЄАПБ» передано права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №7724440 про надання споживчого кредиту від 26.03.2024.
Разом із тим, судом встановлено, що позивачем ТзОВ "ФК "ЄАПБ" не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем ТзОВ «Авентус Україна» були перераховані грошові кошти ОСОБА_1 в розмірі, що передбачений договором №7724440 про надання споживчого кредиту від 26.03.2024, а відповідач ці кошти отримав.
Як убачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором №7724440 про надання споживчого кредиту від 26.03.2024 не є належним доказом надання відповідачеві кредитних коштів, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
За вказаних обставин, у зв'язку з недоведенням позивачем належними, допустимими та достовірними доказами факту перерахування кредитних коштів в розмірі 16100,00 грн ОСОБА_1 , а отже і обставин їх надання з метою доведення виконання умов договору №7724440 про надання споживчого кредиту від 26.03.2024, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити.
В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку із їх безпідставністю.
В силу положень ст.129 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору залишаються за ним.
Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-
вирішив:
у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення 60858,00 грн, з них 16100,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 38962,00 грн заборгованість за відсотками, 5796,00 грн пені - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного
судового рішення
08.12.2025.
Суддя А. С. Вороняк