03.12.2025 року м.Дніпро Справа № 904/605/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Тищенко А.І.
від відповідача: Гребенар О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства
«Національна енергетична компанія «Укренерго»
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2025 р.
( суддя Скриннікова Н.С., м. Дніпро, повний текст рішення складено 13.06.2025 р.)
у справі
за позовом
Приватного акціонерного товариства
«Національна енергетична компанія «Укренерго»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю
«ДТЕК Високовольтні мережі»
про стягнення фінансових санкцій
за договором про надання послуг з передачі електричної енергії,
в сумі 642 190,29 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», про стягнення 3% річних, в сумі 97 373, 67 грн. та інфляційних втрат, в сумі 544 816, 62 грн. нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України. Позовні вимоги обґрунтовані наявною заборгованістю за надані послуги, суми якої було стягнуто рішенням суду у справі № 904/537/24. Позивач зазначив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 р. стягнуто з відповідача заборгованість, в сумі 7 906 964, 17 грн., інфляційні втрати, в сумі 440 009, 86 грн., 3% річних, в сумі 249 006, 64 грн.. Період нарахування 3% річних та інфляційних втрат до 06.08.2024р. включно.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2025 р. у справі № 904/605/25 відмовлено в позові повністю.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2025 р. у справі № 904/605/25 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки вважає, що рішення суду є необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Своїми діями Відповідач завдав Позивачу майнової шкоди у вигляді втрати вартості коштів через інфляцію та тривале користування чужими грошима без правових підстав.
Водночас, на думку Скаржника, оскільки у розгляді справи № 904/537/24 приймали участь ТОВ "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" та НЕК «Укренерго», які є сторонами у справі № 904/605/25, то преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, так, як їх істинність вже встановлено у судовому рішенні, а факт порушення Відповідачем грошових зобов'язань по розрахункам за Договором № 0535 02041 доведений Позивачем належними та допустимими доказами.
При цьому, Скаржник зазначає, що 05.12.2024 р. Господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення, яким позовні вимоги НЕК «Укренерго» задоволено. Так, ухвалено стягнути з ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» на користь НЕК «Укренерго» 7 906 964,17 грн. - основний борг, 440 009,86 грн. - індексу інфляції, 249 006,64 грн. - 3 % річних, 103 151,77 грн. - судового збору. У зв'язку із чим у НЕК «Укренерго» виникло право додатково стягнути інфляційні витрати та 3 % річних за вищенаведені періоди. Відтак, Позивач просив стягнути суму інфляційного збільшення в розмірі 544 816,62 грн., суму трьох відсотків річних - 97 373,67 грн., а разом сума позовних вимог становила 642 190,29 грн.
Скаржник наголошує на тому, що обґрунтовуючи підстави для нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, Позивач пояснював, що у Відповідача існує встановлена судом у господарській справі № 904/537/24 заборгованість за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0535-02041 від 04.05.2019 р. за фактично надані послуги. У зв'язку з частковою сплатою боргу, НЕК «Укренерго» здійснило донарахування 3 % річних та інфляційних втрат за період, який не охоплений періодом у справі № 904/537/24. При цьому, нарахування інфляційних втрат і 3% річних є наслідком порушення грошового зобов'язання та здійснюється незалежно від вини боржника. Верховний Суд неодноразово наголошував, що кредитор має право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період, що настав після ухвалення судового рішення, якщо грошове зобов'язання не було належним чином виконане.
На переконання Скаржника нарахування 3% та інфляційних втрат після ухвалення рішення є реалізацією нового, додаткового права на компенсацію за несвоєчасне виконання. Апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції невірно здійснено оцінку обов'язку боржника щодо виконання рішення.
Від Скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2025 р. до закінчення перегляду Господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/537/24.
Клопотання обгрунтоване тим, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, та з огляду на те, що правовідносини у цій справі № 904/605/25 та у справі № 904/537/24 випливають з одних обставин, а також беручи до уваги, що рішення у справі № 904/537/24 може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у даній справі № 904/605/25, з метою дотримання єдності судової практики.
Так, Скаржник посилається на те, що 30.10.2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 904/537/24 постановив касаційну скаргу ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» задовольнити. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2025 р. у справі № 904/537/24 скасувати. Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. Оскільки обставини справи, предмет та підстави позову у справі № 904/605/25 повністю залежать від подальшого розгляду справи № 904/537/24, Апелянт дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2025 р. у справі № 904/605/25 без змін.
Зокрема, Товариство посилається на те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 р. у справі № 904/537/24, яким стягнуто 7 906 964,17 грн. основного боргу за послуги з передачі електричної енергії, не набрало законної сили. Рішення суду, яке не набрало законної сили, не може бути доказом обставин виникнення заборгованості в сумі 7 906 964,17 грн.. Позивачем у даній справі не наводилося обґрунтування заборгованості, яка виникла, а тільки є посилання на те, що правомірність цієї заборгованість ніби то вже встановлена рішенням суду у справі № 904/537/24, і тому не підлягає доказуванню. Але ж до набрання рішенням суду законної сили у справі № 904/537/24 не можна посилатися на ці обставини. Тобто Позивач, заявляючи цей позов у даній справі № 904/605/25, намагається не доказувати правомірність наявної заборгованості, що є не припустим в господарському судочинстві. Позивачем до позовної заяви у справі № 904/605/25 були додані тільки примірники договорів та рішення суду у справі № 904/537/24, яке не набрало законної сили. Тобто Позивач жодним чином не намагався доводити обставини наявності основної заборгованості, на яку нараховується 3 % річних та інфляційні втрати.
Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що заявлені позовні вимоги є передчасними до моменту розгляду справи по суті, ухвалення рішення та відповідно набранням цим рішенням суду у справі № 904/537/24 законної сили. Наявність заборгованості, на яку нараховуються 3 % річних та інфляційні втрати, жодним чином не підтверджується жодними матеріалами даної справи, що розглядається.
Товариство також вказує на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення суду, що оскаржується Позивачем, помилково встановив, що у справі № 904/537/24 було видано наказ суду про примусове виконання рішення суду. Така видача вказаного наказу була здійснена судом помилково, що було доведено Центральним апеляційним господарським судом в постанові від 29.04.2025 р. у справі № 904/537/24.
Крім того, Товариство зазначає про те, що немає жодних правових підстав вказувати на те, що наявність заборгованості, на яку нараховуються 3 % річних та інфляційні втрати у даній справі, підтверджена рішенням суду у справі № 904/537/24, яке не набрало законної сили на момент розгляду даної справи, А тому, посилання на преюдиційність рішення суду у справі № 904/537/24 є безпідставним.
У додаткоих поясненнях Відповідача, що надійшли до апеляційного суду зазначається, що з моменту відкриття апеляційного провадження у справі № 904/605/25 змінилися певні обставини, які можуть суттєво вплинути на правильний розгляд даної справи. А саме, у взаємопов'язаній справі № 904/537/24 спочатку було ухвалено постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2025 р., якою залишено без змін рішення суду від 05.12.2024 р., а в подальшому обидва судових рішення у справі № 904/537/24, і першої і апеляційної інстанцій були переглянуті в касаційному порядку Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, та постановою від 30.10.2025 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2025 р. у справі № 904/537/24 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. І вже ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 р. справу прийнято в провадження, та призначено підготовче засідання на 03.12.2025 р.. Копії судових рішень у справі № 904/537/24 додаються. Тобто станом а ні на сьогодні, а ні на момент розгляду в суді першої інстанції позовних вимог у справі № 904/605/25 не було ухваленого рішення суду, яке б набрало законної сили, та яким би було стягнуто заборгованість, на яку Позивач намагається додатково нарахувати 3 % річних та інфляційні втрати. Крім того, станом на момент розгляду справи в апеляційному суді зовсім немає ніякого рішення суду, яким би було підтверджено право Позивача на суму заборгованості 7 906 964,17 грн, на яку у цій справі нараховуються 3 % річних та інфляційні втрати. Таким чином, у справі № 904/605/25 немає жодного доказу, який би підтверджував наявність заборгованості 7 906 964,17 грн. Крім того, Позивачем у даній справі не наводилося обґрунтування заборгованості, яка виникла, а тільки є посилання на те, що правомірність цієї заборгованість ніби то вже встановлена рішенням суду у справі № 904/537/24, і тому не підлягає доказуванню. Але ж на сьогодні рішення суду у справі № 904/537/24 відсутнє. Отже, заявлені у даній справі позовні вимоги є передчасними до моменту розгляду справи по суті, ухвалення рішення та відповідно набранням цим рішенням суду у справі № 904/537/24 законної сили. Така передчасність є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Дармін М.О., Чус О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/605/25.
Матеріали справи № 904/605/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 03.12.2025 р..
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ( далі - ЄСІТС ).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2025 р. судове засідання у справі № 904/605/25, призначене на 03.12.2025 р., вирішено провести з представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
Колегія суддів, проаналізувавши наведені Позивачем в клопотанні доводи про зупинення провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2025 р. до закінчення перегляду Господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/537/24, дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції при розгляді даної апеляційної скарги, не позбавлений можливості самостійно оцінити доводи Скаржника, що стосуються вирішення спірних правовідносин між сторонами.
Враховуючи зазначене, колегією суддів не встановлено об'єктивної неможливості розгляду даної апеляційної скарги до прийняття у справі № 904/537/24 іншого судового рішення, ніж те, на яке посилався Позивач в обгрунтування своїх позвних вимог.
У судовому засіданні 02.12.2025 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 р., у справі № 904/537/24 залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2025 р. було задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», стягнуто 7 906 964,17 грн. основний борг, 440 009,86 грн. індексу інфляції, 249 006,64 грн. 3 % річних, 103 151,77 грн. судового збору.
Позовні вимоги у справі № 904/537/24 були обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 03.06.2019 р. № 0535-02041 ( далі - Договір ) в частині розрахунків за надані послуги за період з вересня до грудня 2023 року (з урахуванням коригування періоду квітня-грудня 2023 року), внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 7 906 964,17 грн. У зв'язку з порушенням Відповідачем своїх зобов'язань в частині повної оплати за надані послуги, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 249 006,64 грн та інфляційні втрати в розмірі 440 009,86 грн.
Звертаючись з позовом у цій справі до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» посилаючись як на підставу позову - рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 р., у справі № 904/537/24, просило стягнути з Відповідача відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати на суму боргу, стягнуту у справі № 904/537/24 за наступний період.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі про відмову у задоволені позову.
Судове рішення мотивоване тим, що Позивачем обрано спосіб захисту, який суперечить завданню господарського судочинства та недоведеністю позовних вимог доказами.
Так, господарський суд встановив, що у справі № 904/537/24 постановлено «основне» судове рішення ( «кінцеве» рішення по суті справи ). При цьому, ініціювання нового судового процесу за для стягнення 3% річних та інфляційних втрат за інший або новий період обґрунтовуючи наявним судовим рішенням у іншій справі ставить під сумнів принцип верховенства права та порушує принцип змагальності сторін. Якість судового розгляду справи з дотриманням неупередженості полягає саме у дослідженні та оцінці доказів. Суд наголосив на тому, що новий позов у цій справі обґрунтований вже наявним судовим рішенням у справі № 904/537/24 яке набрало законної сили, і суд у цій справі фактично має повторно оцінити докази, яким вже надано оцінку, точніше зробити висновки, які вочевидь мають бути тотожними висновкам суду у іншій справі. Тобто йдеться про очевидну передбачуваність судового рішення на користь позивача, що може викликати впевненість у сторін у «вдаваному судовому розгляді».
Постановою Верховного Суду від 30.10.2025 р. у справі № 904/537/24 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" було задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2025 р. у справі № 904/537/24 було скасувано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.
Предметом спору у цій справі є вимоги Позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» - 3% річних у розмірі 249 006,64 грн та інфляційні втрати в розмірі 440 009,86 грн. на суму боргу, стягнуту у справі № 904/537/24 за наступний період.
Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із стятими 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з частиною першою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Судом встановлено, що зобов'язання Відповідача щодо сплати заборгованості виникло на підставі Договору, що як стверджує Позивач встановлено рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 р. у справі № 904/537/24.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
До того ж у силу вимог частини 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Такий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 р. у справі № 910/4590/19 звернула увагу на те, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 р. у справі № 657/1024/16-ц зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 р. у справі № 916/190/18 вказала, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 ст. 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Суд попередньої інстанції зазначеного не врахував, відповідно, неправильно застосував положення законодавства, яке регулює спірні правовідносини, до встановлених ними ж обставин справи, а отже зазначені судом першої інстанції підстави для відмови у задоволення позову є помилковими і суперечать наведеному.
Разом з тим, як зазначалося раніше - рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 р. у справі № 904/537/24, яке було покладено Позивачем в основу позовних вимог - було скасоване разом з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2025 р. у справі № 904/537/24 - постановою Верховного Суду від 30.10.2025 р. у справі № 904/537/24.
Отже враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог Позивача про стягнення 3% річних, в сумі 97 373, 67 грн. та інфляційних втрат, в сумі 544 816, 62 грн. нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України на суми які було стягнуто рішенням суду від 05.12.2024 р. у справі № 904/537/24.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає наявними правові підстави для зміни мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення та залишенням без змін його резолютивної частини.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини ( ч. 4 ст. 277 ГПК України).
З урахуванням викладеного, оскільки за результатами перевірки судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду першої не відповідають цим обставинам, суд апеляційної інстанції вважає наявними правові підстави для зміни мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення та залишенням без змін його резолютивної частини, відповідно до якої правильно відмовлено в позові.
Отже, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» задоволенню не підлягає, а мотивувальна частина рішення господарського суду підлягає зміні шляхом доповнення.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2025 р. у справі № 904/605/25 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 08.12.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін