Справа № 712/15037/25
Номер провадження 3/711/2917/25
05 грудня 2025 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції (протокол серії ВАД № 286693), про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , непрацюючої, являється особою з інвалідністю ІІ групи, ІПН в матеріалах справи відсутній,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП,-
13.10.2024 у період з 09:00 год. по 13:00 год., а також з 14.10.2025 по 16.10.2025 у період з 09:00 год. по 14:00 год. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 будучи матір'ю гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є учасником освітнього процесу та учнем 5-Б класу, у приміщення ЧСШ І-ІІІ ступенів №17 допустила систематичне здійснення булінгу сином ОСОБА_2 , що полягало у фізичному насильстві, а саме штовханні малолітньої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та психологічного насильства, а саме приниження честі та гідності малолітнього ОСОБА_3 шляхом словесних образ та нецензурних висловлювань, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода фізичному та психологічному здоров'ю ОСОБА_3 , чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала та пояснила, що її син ОСОБА_4 ніколи вдома нічого не розказує, вона дізналася про вказані випадки від вчителя, її викликали з цього приводу до школи. Вдома вона провела бесіду із сином, він пообіцяв такого більше не робити, але діти все одно жаліються, що він їх ображає, штовхає. Син має запальний характер і хоче бути лідером, тому себе так веде. Вона пояснювала, якщо він буде таким чином себе вести, друзів у нього не буде. З однокласниками він не товаришує, має лише друга ОСОБА_5 . Після того, як все сталося вона сказала синові, щоб він вибачився перед ОСОБА_6 . Коли запитала чи вибачився перед однокласником, сказав, що вибачився.
Неповнолітній ОСОБА_2 в судовому засіданні в присутності матері ОСОБА_1 пояснив, що в жовтні 2025 року після уроку фізкультури вони пішли у роздягальню переодягатися. Однокласник ОСОБА_7 взяв краватку, а він подумав, що це його краватка і почав вимагати, щоб ОСОБА_8 повернув її, вони почали сваритися. Кирил ОСОБА_9 сказав, щоб він повернув краватку ОСОБА_8 . Але він був впевнений, що ця річ належить саме йому. Тому, щоб ОСОБА_6 не сперечався і не заважав забирати краватку, штовхнув його. Потім вже вдома побачив, що його краватка знаходиться в рюкзаку. На наступний день грали у футбол, ОСОБА_6 був у протилежній команді і тримав м'яч, а він вибив м'яч ногою, внаслідок чого ОСОБА_6 впав і вдарився об дерев'яний стовпчик, загнавши скалки в руку. Він нецензурними словами не висловлюється, а інші хлопці висловлюються.
Неповнолітній ОСОБА_10 в судовому засіданні в присутності психолога ОСОБА_11 пояснив, що в жовтні цього року після уроку фізкультури ОСОБА_12 у роздягальні забрав його краватку, а ОСОБА_13 вирішив за нього заступитися і сказав, щоб ОСОБА_4 повернув її. Натомість ОСОБА_4 почав штовхатися, ображати його. Потім на наступний день, коли вони грали у футбол, ОСОБА_14 підбіг до ОСОБА_6 , вибив м'яча ногою та штовхнув його, внаслідок чого ОСОБА_6 впав, вдарився ногою і подряпав руку, почав плакати. ОСОБА_4 дуже часто висловлюється нецензурними словами в бік своїх однокласників, ображає.
Неповнолітній ОСОБА_3 в судовому засіданні в присутності психолога ОСОБА_11 пояснив, що в роздягальні після уроку фізкультури ОСОБА_14 почав чіплятися до ОСОБА_15 та забирати його краватку. Він вирішив заступитися та сказав, щоб не зачіпав ОСОБА_8 , а ОСОБА_4 у відповідь почав штовхатися, ображати його. ОСОБА_4 постійно ображає не тільки його, а й інших дітей. Через декілька днів ОСОБА_16 не давав пройти йому в роздягальню. Він не один раз питав ОСОБА_17 чого він постійно до нього чіпляється, а він на це почав неадекватно себе поводити, висловлюватися нецензурними словами, ображати. ОСОБА_4 постійно чіпляється до дівчат, до інших хлопців. З ОСОБА_18 вони не товаришують, у нього є інший товариш ОСОБА_19 . Наступного разу вони грали в футбол і ОСОБА_16 сильно його штовхнув в спину, внаслідок чого він впав, вдарився, була гематома на нозі та скалки на руці. З ОСОБА_18 він намагається взагалі не спілкуватися. ОСОБА_4 навіть не вибачився перед ним.
Психолог ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що рік тому дізналася про те, що ОСОБА_16 погано відноситься до своїх однокласників, ображає їх, висловлюється нецензурною лайкою. Після подій, що сталися, на підставі заяви матері ОСОБА_3 . ОСОБА_20 , було проведено засідання комісії ЧСШ № 17 з розгляду випадків булінгу (цькування), на якому вирішили поставити ОСОБА_17 на внутрішньошкільний облік, проводити класним керівником та психологом школи бесіди і виховні години спрямовані на протидію булінгу. Після цього засідання вона почала працювати з ОСОБА_21 . Коли на уроках ОСОБА_22 стає сумно, він починає чіплятися до дітей. Він емоційний, експресивний, не стриманий, але на зауваження вчителів реагує, контактний. Конфлікти у нього є і з іншими дітьми, він так спілкується з ними, тому що не знає, як треба правильно спілкуватися з іншими дітьми.
Дослідивши письмові матеріали справи та заслухавши ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 , неповнолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , психолога ОСОБА_11 , суддя в суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-4 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Диспозицією частини третьої статті 173-4 КУпАП визначено два альтернативних суб'єкта даного адміністративного правопорушення. Так, булінг (цькування) може бути вчинено учасником освітнього процесу стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або малолітньою чи неповнолітньою особою стосовно учасника освітнього процесу.
При цьому диспозиція визначає і два альтернативних безпосередніх об'єкта посягання: охоронювані права малолітньої чи неповнолітньої особи при умові вчинення булінгу будь-яким з учасників освітнього процесу або охоронювані права учасників процесу від дій малолітньої чи неповнолітньої особи.
В даному випадку, згідно протоколу про адміністративне правопорушення учасник освітнього процесу ОСОБА_2 самостійно вчинив дії щодо булінгу (цькування) іншого малолітнього учасника освітнього процесу ОСОБА_3 .
У відповідності до санкції частини 3 статті 173-4 КУпАП, відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років несуть батьки, або особи, які їх замінюють, тобто в даному випадку ОСОБА_1 .
Чинним Законом України «Про освіту» не передбачено визначення поняття булінгу (цькування) та типових ознак булінгу (цькування).
Згідно Закону України «Про охорону дитинства» булінг (цькування) - це психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов'язків.
Разом з цим, відповідно до пункту 4 Розділу I «Порядку реагування на випадки булінгу (цькування)», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646 до булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.
Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
- умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
- словесні образи, погрози, в тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
- будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
- будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;-інші правопорушення насильницького характеру.
Фізичний булінг це умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень, різного виду знущання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви), фізичні приниження та ін.;
Психологічний булінг це насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість жертви.
Тобто, систематичність (повторюваність) діяння є однією з ознак булінгу, яка в переважній більшості випадків слугує ключовою відмінністю від конфлікту між учасниками освітнього процесу, прояву невихованості чи недисциплінованості.
Згідно пункту 2 цього Порядку кривдником (булером) є учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу; потерпілим (жертвою булінгу) є учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Частиною першою статті 16 Конвенції про права дитини передбачено, що жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 21.10.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_20 від 21.10.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_23 від 22.10.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_10 від 21.10.2025; письмовими поясненням ОСОБА_1 від 28.10.2025; витягом з протоколу № 1 від 23.10.2025 засідання комісії ЧСШ № 17 з розгляду випадків булінгу (цькування); характеристикою на учня 5-Б класу ЧСШ № 17 ОСОБА_3 ; характеристикою на учня 5-Б класу ЧСШ № 17 ОСОБА_2 та відеозаписом, на якому зафіксований факт складання протоколу стосовно ОСОБА_1 .
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, а саме вчинення малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років булінгу (цькування), тобто діяння учасника освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному насильстві, що вчинені стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушниці, яка являється особою з інвалідністю ІІ групи, ступеня її вини, наявності пом'якшуючих та відсутності обтяжуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин, суддя вважає за необхідне накласти на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, яке буде достатнім для її виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як нею самою, так і іншими особами.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються інваліди І і ІІ групи, а ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю ІІ групи, тому від сплати судового збору звільнена, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 173-4, 280,283,284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до положень ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. О. Комплєктова