Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6179/24
Провадження № 2/711/304/25
05 грудня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.
при секретарі Дмитренко О.Ю., Півень С.А.,
за участі:
представників позивача Плакущого С.В., Васюхник І.В.
представника відповідача Чечот А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників 10-типоверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка 250 в м. Черкаси «АЛЬФА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, -
Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 10-поверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка, 250 в м. Черкаси «Альфа», в особі голови правління Васюхник І.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСББ 10-поверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка, 250 в м. Черкаси «Альфа» заборгованість з оплати послуг по утриманню будинку та прибудинкової території в загальній сумі 23 129 грн., три відсотки річних в сумі 1 402,10 грн. та інфляційні втрати в сумі 5 166,50 грн. Також в позові заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 3 028 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не здійснював оплати послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, внаслідок чого спричинив позивачу майнову шкоду, що перешкоджає належному виконанню ОСББ передбачених зобов'язань по забезпеченню збереження житлового фонду, утримання будинку та прибудинкової території. Розмір заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги складає 23 129 грн., яку відповідач має сплатити позивачу разом з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.
Відповідач частково заперечив проти позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що має статус особи з інвалідністю 2 групи, а тому має право на пільги при оплаті житлово-комунальних послуг у вигляді зменшення розміру щомісячних платежів. Вказує на неправомірність вимог про стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, оскільки їх нарахування заборонено в період дії режиму воєнного стану, а також на пропуск позивачем строків позовної давності.
09.08.2024 судом відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
03.09.2025 судом ухвалено заочне рішення про часткове задоволення позовних вимог. Натомість за результатом розгляду заяви відповідача про перегляд заочного рішення, 26.11.2024 судом постановлено ухвалу про скасування заочного рішення від 03.09.2024, а справу призначено до судового розгляду.
28.01.2025 судом зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/1513/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСББ «АЛЬФА» про визнання недійсним протоколу правління №1 від 05.02.2020 про обрання головою правління Васюхник І.В. та рішення загальних зборів ОСББ «АЛЬФА», оформленого протоколом №1 від 24.06.2020.
15.10.2025 судом поновлено провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Плакущий С.В., який діє на підставі ордеру серії СА №1099842 від 09.10.2024, - підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що тариф для обчислення розміру внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території був затверджений рішенням загальних зборів співвласників ОСББ, яке є обов'язковим для всіх співвласників, але відповідач не сплачував відповідних внесків належним чином, внаслідок чого має заборгованість перед ОСББ. Зауважив, що наявність у відповідача статусу інваліда 2 групи не звільняє його від обов'язку сплачувати внески у повному розмірі, а є підставою для отримання пільги за рахунок коштів державної соціальної допомоги через органи соціального захисту населення.
В судовому засіданні представник позивача Васюхник І.В. також підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - адвокат Чечот А.А., яка діє на підставі ордеру серії СА №1060228 від 11.09.2024, - в судовому засіданні частково заперечила проти позовних вимог. Зазначила, що відповідач, як особа з інвалідністю 2 групи, яка має право на пільги для ветеранів війни - учасників війни, має право на знижку при оплаті житлово-комунальних послуг, а тому позивач мав розрахувати для відповідача розмір внесків з врахуванням такої знижки. Зауважила на неправомірності вимог про стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, оскільки їх нарахування на заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг заборонено під час дії режиму воєнного стану. Також зазначила, що позовні вимоги заявлені поза межами строків позовної давності, тому просила застосувати наслідки пропуску таких строків.
28.11.2025р. суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками справи докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 .
Управління багатоквартирним будинком здійснюється шляхом самозабезпечення ОСББ «АЛЬФА» (код ЄДРПОУ 33209480).
Рішенням загальних зборів ОСББ «АЛЬФА» - протокол №1 від 24.06.2020 - було прийнято рішення про затвердження розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території з 01.07.2020 у розмірі 3,50грн. за 1кв.м загальної площі квартири /а.с. 27-28/.
У період часу з 01.01.2021 по 31.07.2024 позивач здійснював нарахування розміру щомісячних внесків по квартирі відповідача в розмірі 518 грн. на місяць, але відповідач не здійснював платежів з оплати послуг за управління багатоквартирним будинком. За цей проміжок часу здійснив лише один платіж на користь ОСББ «АЛЬФА» в розмірі 1 150 грн. (19.11.2021) з цільовим призначенням «за ремонт ліфта». Згідно облікових даних позивача по взаєморозрахунків з відповідачем, станом на 02.08.2024 за останнім обчислюється заборгованість з оплати внесків ОСББ «АЛЬФА» в розмірі 23 139 грн. /а.с. 37-38/.
Відповідач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується відповідним посвідченням від 29.12.2015 /а.с. 103/.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не здійснює погашення заборгованості з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, то позивач звернувся до суду з даним позовом та вимагає стягнути суму заборгованості, збільшену на індекс інфляції та три проценти річних за весь час прострочення.
Тож між сторонами існує спір щодо обов'язку відповідача по здійсненню оплати житлово-комунальних послуг, який виник з правовідносин, що регулюються нормами Житлового кодексу України (далі - ЖК), Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189), Закону України від 14.05.2015 №417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон №417) тощо.
Надаючи оцінку обставинам спірних правовідносин суд виходить з наступного.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що власність зобов'язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК, яка передбачає, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 7 Закону №417 передбачено, що співвласники квартир у багатоквартирному будинку зобов'язані, зокрема:
- забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку;
- забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку;
- виконувати рішення зборів співвласників;
- забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин;
- забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом;
- своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону №417 кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 Закону №417 витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (а. 9 ч. 1 ст. 15 Закону №417).
Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону №417 порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання.
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що управління багатоквартирним будинком, в якому відповідач має власну квартиру площею 148кв.м., здійснюється об'єднанням співвласників такого будинку за формою самозабезпечення. Рішенням загальних зборів співвласників від 24.06.2020 був затверджений тариф на утримання будинку та прибудинкової території розмірі 3,50 грн. з 1кв.м. загальної площі квартири. За таких обставин позивач правомірно та обґрунтовано здійснював нарахування щомісячних платежів по квартирі відповідача в розмірі 518 грн. (3,50 грн. * 148 кв.м.) в період часу з 01.01.2021, а відповідач зобов'язаний був здійснювати оплату таких внесків.
Аналіз наданих позивачем відомостей щодо обліку взаєморозрахунків з відповідачем з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території свідчить, що за період з 01.01.2021 по 01.07.2024 (43 місяці) відповідачу було нараховано суму для оплати внесків в загальному розмірі 22 274 грн. Додатково до деяких щомісячних платежів нараховувались суми витрат з оплати додаткових послуг: вересень 2021 року - 65 грн. (встановлення освітлення); листопад 2021 року - 1 150 грн. (капітальний ремонт ліфту); червень 2023 року (ремонт під'їзду) - 800 грн. Отже загальна сума нарахувань для сплати відповідачем внесків за такий період часу складає 24 289 грн. /а.с. 38/.
Згідно з виписки з банківського рахунку позивача, протягом періоду з 01.01.2021 по 02.08.2024 відповідачем була здійснено лише один платіж на користь ОСББ «АЛЬФА» в розмірі 1 150 грн. з призначенням платежу «за ремонт ліфта» /а.с. 37/. Таким чином станом на 02.08.2024 розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 23 139 грн. (24 289 грн. - 1 150 грн.), що відповідає розрахунку, який викладений в акті звірки взаєморозрахунків між сторонами /а.с. 38/.
В цьому контексті суд звертає увагу, що згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13).
Отже слід виснувати, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В контексті обставин даної справи суд зауважує, що відповідачем не надано доказів та будь-яких претензій щодо обґрунтованості обчислення позивачем наявної за відповідачем заборгованості з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території. До того ж сторона відповідача не заперечувала наявність правових підстав здійснення позивачем відповідних щомісячних нарахувань та їх розмір. Заперечуючи проти позовних вимог сторона відповідача посилалась на наявність у відповідача права на пільгу при оплаті житлово-комунальних послуг, внаслідок чого розмір його зобов'язання з оплати внесків на утримання будинку підлягає зменшенню на розмір відповідної пільги.
В цьому контексті слід зауважити, що механізм надання громадянам пільг на оплату житлово-комунальних послуг регулюється Порядком надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 (далі - Порядок №373). За змістом такого Порядку відповідні пільги надаються щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій) структурними підрозділами з питань соціального захисту населення, а з січня 2023 року виключно у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України. Наданню пільги передує реєстрація пільговика в Реєстрі осіб, які мають право на пільги, а також звернення пільговика з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг до відповідного державного органу (до 30 листопада 2022 р. включно - до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (або фактичним місцем проживання - у разі перебування на обліку в Реєстрі за фактичним місцем проживання); починаючи з 1 грудня 2022 р. - до органів Пенсійного фонду України). Відповідні державні органи здійснюють розрахунок розміру пільги, а її виплата у грошовій готівковій формі здійснюється шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок пільговика, відкритий в установі уповноваженого банку, або через відділення організації, що здійснює виплату та доставку пенсій та грошової допомоги, за місцем фактичного проживання одержувача пільг. Фінансування та виплата пільг здійснюється уповноваженими органами у грошовій готівковій формі в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1404 «Деякі питання виплати житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу».
В період з 01.01.2020 до 01.12.2022 Порядком №373 допускалась виплата розрахованої суми пільги у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ «Ощадбанк», який веде у відповідних автоматизованих системах обліку банку персоніфікований облік пільговиків та коштів, які надходять на рахунок для виплати пільг, в розрізі кожного пільговика, та здійснює переказ коштів на рахунки управителів, об'єднань, виконавців комунальних послуг на підставі договорів, що укладаються між АТ «Ощадбанк» (його установами) та управителями, об'єднаннями, виконавцями комунальних послуг.
Відповідно до п. 7 Порядку №373 пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов'язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитих житлово-комунальних послуг з урахуванням суми пільги, виплаченої таким пільговикам готівкою.
Отже аналіз змісту положень Порядку №373 свідчить, що право громадян на пільгу при оплаті житлово-комунальних послуг реалізується шляхом компенсації державою витрат пільговиків на оплату житлово-комунальних послуг, а не шляхом зменшення розміру тарифу.
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що відповідач має право на пільги, передбачені ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В той же час всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України стороною відповідача не надано суду доказів того, що відповідач вживав заходів з реалізації свого права на отримання пільг на оплату послуг з управління будинком у порядку, передбаченому Порядком №373, а кошти на покриття витрат з оплати внесків на утримання будинку за розпорядженням відповідача перераховувались на рахунок ОСББ «АЛЬФА». За таких обставин доводи відповідача про неправомірність дій позивача з нарахування йому до сплати внесків на утримання будинку в повному розмірі є необґрунтованими.
Натомість несплата відповідачем щомісячних внесків вочевидь суперечить змісту рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом №1 від 24.06.2020, положенням а. 9 ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 21 Закону №417 та п. 7 Порядку №373, а відтак позивач має право вимагати стягнення заборгованості зі сплати нарахованих внесків в повному обсязі.
В аспекті висловлених стороною відповідача заперечень проти позовних вимог, то суд вважає за необхідне зауважити, що статтею 13 Закону №417 передбачено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна ОСББ або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Відповідно до а. 3 ч. 19 ст. 10 Закону №417 до компетенції правління ОСББ відноситься здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством.
Пунктом 4.7 Статуту ОСББ «АЛЬФА» визначено, що голова правління ОСББ забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об'єднання та рішень правління, діє без доручення від імені об'єднання, укладає в межах своєї компетенції угоди, розпоряджається коштами об'єднання відповідно до затвердженого кошторису.
Аналіз вищенаведених положень нормативно-правового регулювання діяльності ОСББ свідчить, що голова правління є належною уповноваженою особою, яка має право діяти від імені ОСББ в порядку самопредставництва юридичної особи, в тому числі і укладати договір про надання правової допомоги та звертатись до суду в інтересах ОСББ.
Беручи до уваги вищевикладене, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної суми заборгованості з оплати внесків є правомірними. За таких обставин обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків за період надання послуг з управління будинком з 01.01.2021 по 31.07.2024 в сумі 23 129 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК, - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК, - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 має перед позивачем невиконане грошове зобов'язання з оплати внесків членів ОСББ на утримання будинку, що виникла за період з січня 2021 року по липень 2024 року включно в загальному розмірі 23 139 грн., яку відповідач не сплатив до даного часу, тому до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає заборгованість послуг з управління багатоквартирним будинком в загальній сумі 23 129 грн.
Разом з тим, заперечуючи проти позовних вимог відповідач просив застосувати строки позовної давності до позовних вимог.
Згідно ст. 256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
Натомість суд зауважує, що статтею 263 ЦК унормовані положення щодо зупинення перебігу позовної давності. За змістом частини другої та третьої цієї статті перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, а від дня припинення таких обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257 (загальна позовна давність), 258 (спеціальна позовна давність) ЦК, продовжуються на строк дії такого карантину.
Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК також передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259 ЦК, продовжуються на строк його дії.
Відповідно до постанов КМУ №211 від 11.03.2020 та №651 від 27.06.2023 на всій території України в період часу з 11.03.2020 до 30.06.2023 було встановлено карантин для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 і по теперішній час діє режим воєнного стану.
Таким чином враховуючи положення ст.ст. 257, 260, 263, п.12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, доводи відповідача про необхідність обліку строків позовної давності від дня надходження позову до суду є необґрунтованими, оскільки трирічний строк позовної давності, що передує моменту звернення до суду, слід обчислювати з 11.03.2020 (початок зупинення дії строків позовної давності у зв'язку з карантином).
Враховуючи, що предметом спору між сторонами є розмір заборгованості, що утворилась та обчислена за період надання послуг з 01.01.2021, то строки позовної давності по таким вимогам не пропущені.
Крім того, за загальним правилом, передбаченим ст. 599 ЦК, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві інфляційні нарахування та три відсотки річних нараховані на суму заборгованості.
Разом з тим, Постановою КМУ №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», в редакції яка була чинною протягом періоду часу з 06.03.2022 до 29.12.2023, передбачалося, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. З 30.12.2023 відповідні положення були викладені в редакції, яка передбачена постановою КМУ №1405 від 29.12.2023, і передбачають запровадження заборони нарахування штрафних санкцій лише щодо населення в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015р. № 285).
Таким чином обґрунтованими є доводи відповідача про неправомірність вимог позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, що нараховані стосовно внесків за період лютий 2022 року - грудень 2023 року.
В обґрунтування своїх вимог про стягнення компенсаційних нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, позивачем наданий суду відповідний розрахунок /а.с. 38/. Згідно наданого позивачем розрахунку інфляційних витрат та трьох відсотків річних за період з 01.01.2021 року по 01.08.2024 року їх розмір складає 5 166,50 грн. та 1 402,10 грн., відповідно.
Аналіз змісту наданого розрахунку свідчить, що він здійснений не зовсім вірно, оскільки відповідні нарахування обчислені позивачем помісячно на загальний залишок суми боргу, що існував на кінець кожного окремого місяця.
В цьому контексті суд зауважує, що зобов'язання відповідача щодо здійснення платежів з внесків ОСББ має періодичний характер, оскільки обов'язок із здійснення оплати таких платежів виникав щодо кожного місяця періоду надання послуги з управління будинком. За таких обставин прострочення виконання зобов'язання відповідача з оплати послуг ОСББ має обчислюватись щодо кожного місяця окремо, а період прострочення починається з першого числа місяця, який є наступним щодо того, в якому має вноситись плата за попередній місяць (тобто платіж за січень 2021 року має бути здійснений до кінця лютого 2021 року, а отже прострочення починається з 01.03.2021 і т.д.).
Обчислення розміру інфляційних втрат має здійснюватись за формулою, за якою загальна сума інфляційних нарахувань дорівнює сумі інфляційних нарахувань за кожен окремий місяць, яка обчислюється шляхом помноження розміру щомісячного платежу на сукупний індекс інфляції за період прострочення.
Використовуючи для обчислення інфляційних втрат показник індексу споживчих цін, що опублікований на веб-ресурсах за посиланням https://ukrstat.gov.ua та https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/, які є загальнодоступними ресурсами, Розрахунок здійснюється за формулою:
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ), де
ІІС - сукупний індекс інфляції за весь період прострочення, ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Для платежу за січень 2021 року в сумі 518 грн. сукупний індекс інфляції необхідно обчислювати шляхом множення щомісячних індексів інфляції, починаючи з лютого 2021 року:
ІІС = (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) x (100,00 : 100) = 1,509383354
Інфляційне збільшення:
518 x 1,509383354 - 518 = 263,86 грн.
Аналогічним методом слід обчислювати й інфляційне збільшення по іншим місяцям, внаслідок чого за період надання послуг позивачем з січня 2021 року по липень 2024 року включно, за виключенням платежів за період з лютого 2022 року по грудень 2023 року, інфляційне збільшення суми боргу по щомісячним платежам складає 3044,72грн.
Подібним чином (щодо кожного простроченого щомісячного платежу) має обчислюватись і сума трьох відсотків річних за наступною формулою: Сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100, де «С» - сума заборгованості, «Д» - кількість днів прострочення. Так, за січень 2021 року розмір плати за послуги ОСББ складав 518 грн. і відповідна плата мала бути внесена протягом лютого 2021року, а отже прострочення починається з 01.03.2021 і за заявлений позивачем період, тобто до 01.07.2024, складає 1217 днів, а відтак сума 3% річних за прострочений у січні 2021року платіж складає 51,81 грн. (518грн * 3 * 1217 : 365 : 100). Аналогічним чином необхідно обчислювати і 3% річних щодо платежів за інші місяці, але період прострочення за кожен місяць буде зменшуватись на кількість днів у попередньому місяці, а отже і сума 3% річних буде зменшуватись.
Здійснивши обчислення розміру трьох відсотків річних за наведеним вище алгоритмом та підсумувавши відповідні суми за заявлений позивачем період прострочення, за виключенням платежів за період з лютого 2022 року по грудень 2023 року, виходить сума в розмірі 590,18 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.
Арифметичне відображення здійснюваних судом обчислень нарахувань інфляційних втрат та трьох відсотків річних щодо кожного щомісячного платежу відображений судом у відповідній математичній таблиці /а.с. 86/.
За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 26 763,90 грн., яка складається з наступних сум: заборгованість з оплати внесків, що підлягали оплаті за період з 01.01.2021 до 01.08.2024 у сумі 23 129 грн.; інфляційні нарахування - 3 044,72 грн., три відсотки річних - 590,18 грн.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Відповідні судові витрати по справі складаються із витрат, понесених позивачем з оплати судового збору в розмірі 3 028 грн. та оплати правової допомоги.
Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 26 763,90 грн., що складає 90,12% від загальної ціни позову (29 697,60 грн.), а отже на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України позивачу має бути відшкодовано за рахунок відповідача 2 728,83 грн. судового збору (3028 грн. * 90,12% / 100%). Натомість, оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як особа з інвалідністю ІІ групи, то відповідна сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
В той же час питання про відшкодування витрат позивача на правову допомогу судом не розглядається, оскільки представником позивача заявлене клопотання про подання доказів таких витрат після закінчення розгляду справи по суті.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 81, 89, 131, 137, 141, 263-266, 273 Цивільного процесуального кодексу України суд, -
вирішив:
Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 10-поверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка, 250 в м. Черкаси «Альфа» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Об'єднання співвласників 10-типоверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка 250 в м. Черкаси «АЛЬФА» (код ЄДРПОУ 33209480; адреса місцезнаходження: бул. Шевченка, буд.250, м. Черкаси) заборгованість з оплати внесків по утриманню будинку та прибудинкової території в розмірі 23 129 грн., нараховані на суму заборгованості інфляційні нарахування в розмірі 3 044 грн. 72 коп. та три відсотки річних в розмірі 590 грн. 18 коп., тобто усього стягнути суму коштів в розмірі - 26 763 грн. 90 коп.
Компенсувати (повернути) Об'єднанню співвласників 10-типоверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка 250 в м. Черкаси «АЛЬФА» (код ЄДРПОУ 33209480) за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, через Казначейство України, витрати з оплати судового збору в сумі 2 728 грн. 83 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: В.М. Скляренко