Справа № 569/15090/25
04 грудня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
22.07.2025 ТОВ «Факторинг партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань за кредитними договорами.
В обгрунтування позовних вимог вказує на те, що 22.03.2021 між ТОВ "МАНІФОЮ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 1952992.
12.03.2021 між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 555142183668.
23.03.2021 між ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 2108237380224.
11.08.2021 було укладено договір №11-08/2021, відповідно до якого ТОВ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1952992.
23.05.2024 було укладено договір №23/05/24, відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1952992.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №1952992.
18.12.2023 було укладено договір №18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №555142183668.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №555142183668.
01.12.2021 було укладено договір №1-12, відповідно до якого ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2108237380224.
10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2108237380224.
18.02.2025 було укладено договір №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2108237380224.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2108237380224.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №1952992 від 22.03.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 5574,60 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 1800,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3774,60 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №555142183668 від 12.03.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 5118,00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2000,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3118,00 грн.
Загальний розмір заборгованості за Договором №2108237380224 від 23.03.2021, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 78293,84 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4600,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 73693,84 грн.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 60652,84 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4600,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 56052,84 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 71345,44 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 8400,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 62945,44 грн.
Просить суд стягнути вказану заборгованість за кредитними договорами.
01.08.2025 до суду надійшов відзив, в якому відповідач позовні вимоги не визнає повністю, просить відмовити в стягненні заборгованості, з огляду на таке.
Первісні кредитори коштів по договору не переказували, а тому у них не виникли права кредиторів і не перейшли від нього до позивача.
Кредитні договори з додатками, надані позивачем суду у копіях, не були укладені ні в якій формі: ні в паперовій ні в електронній, тому що не були підписані відповідачем жодним способом. Їх оригіналів не існує, у тому числі відсутні вони у позивача і первісних кредиторів. Не підписані відповідачем умови кредитування, якій йому надавались, не можуть бути застосовані до правовідносин сторін.
Розрахунки не підтверджені доказами руху коштів, суперечать наданим текстам копій кредитних договорів та вимогам спеціального законодавства і правовим висновкам Верховного Суду про заборону нарахування процентів після закінчення строку кредитування та односторонню зміну кредитором цих умов, ще й під час карантину та прострочння кредиторів по ст. 613 ЦК України.
25000 грн., які позивач вимагає як компенсацію витрат на правничу допомогу є витратами на ведення ним основної статутної господарської діяльності і не відповідають Закону України "Про споживче кредитування", а також визначеним ЦПК України та ЄСПЛ критеріям фактичності, неминучості та необхідності. Позивач здійснює самопредставництво юридичної особи її директором, а заявлена сума витрат є виключно додатковим способом збагачення з формальних підстав.
Має місце недоведеність позовних вимог з точки зору процесуального права, а всі сумніви мають тлумачитись на захист прав споживача кредитних послуг.
Крім того, зазначає, що він є ветераном війни і має на утриманні матір з інвалідністю другої групи та малолітню дитину.
У відповіді на відзив від 11.08.2025 представник позивача Сердійчук Я.Я. просить позовні вимоги ТОВ «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.
Зазначає, що Договори було укладено згідно з п.3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Договори підписано Позичальником електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС повідомлення на телефонний номер, зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавців.
Доказів того, що персональні дані відповідача (дані паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариством або іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем до суду не надані.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався, як і не оскаржував правомірність укладених договорів.
Виходячи з викладеного, вбачається, що відповідачем не надано жодного доказу того, що ним оспорювалися зазначені вище кредитні договори раніше.
Крім того, отримавши позовну заяву відповідач зустрічного позову щодо оспорення зазначених кредитних договорів щодо їх не укладення, не подав.
Таким чином вбачається, що укладені між сторонами кредитні договори не оспорювалися та не визнавалися судом недійсними тому є чинними оскільки відповідають формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.
В тому числі, відповідач не був позбавлений можливості відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення кредитора в письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержаних згідно з цим договором та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. Проте, у вказаний строк відповідач від договору не відмовлявся, жодних заперечень щодо його змісту не висловлював, що свідчить про його згоду з умовами укладеного договору. Доказів звернення до Кредитодавця відповідач до суду також не надав.
Відтак вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 липня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2025 року клопотання представника позивача - Сердійчук Ярослави Ярославівни про витребування доказів у Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» задоволено.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2025 року клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів у ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ТОВ «МАНІФОЮ», ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» задоволено.
Представник позивача Морозова В.В. в судове засідання не з'явилася. У поданому клопотанні від 04.12.2025 просить розгляд справи, призначений на 04.12.2025 о 15:00 год. проводити за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. У відзиві на позовну заяву просить розглянути всі подані ним клопотання по справі без його особистої участі у зв'язку з воєнним станом, у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 12.03.2021 між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 555142183668.
23.03.2021 між ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 2108237380224.
11.08.2021 було укладено договір №11-08/2021, відповідно до якого ТОВ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1952992.
Щодо умов та порядку укладання Договору № 1952992 від 22.03.2021.
Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), який був надісланий на номер моб.телефону Відповідача.
Згідно п. 2.1. Договору позики за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору.
Відповідно до п. 2.2. Договору позики, позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні.
Пунктом 2.3. Договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; сума позики: 1800.00 грн.
Згідно п. 2.4.2. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1,194 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Відповідно до п 2.4.3. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Згідно п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99 % від суми позики за кожен день користування позикою.
Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.
Згідно п. 2.6. Договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору
Пунктами 3.1. та 3.2. Договору позики визначені проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 3.1.1. Договору позики, проценти за користування позикою нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування Позикою з дня надання позики до дня повного погашення заборгованості включно.
Згідно п. 3.1.3. Договору позики у період прострочення Позики проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою на позику, визначеною п. 2.4.4.
Відповідно до п. 3.2.1. Договору позики проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором у розмірі, визначеному п. 2.5 Договору, за кожен день прострочення.
Згідно п. 3.6. Договору позики у випадку укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором, проценти за користування позикою в період дії такої додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою (формула розрахунку якої визначена Додатком № 1) на підставі фіксованого базового середньоденного розміру процентів за користування позикою (п.2.4.3); графік нарахувань визначається відповідною додатковою угодою.
Відповідно до п. 3.7. Договору позики зобов'язання позичальника за договором вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця.
Згідно п. 3.10. Договору позики, керуючись ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право нараховувати проценти відповідно до умов цього договору до дня повернення позики.
Правилами, розміщеними на сайті товариства (https://money4you.ua/pronas/normatyvna-dokumentatsiya/), зокрема передбачено, що договір позики з фізичною особою укладається в інформаційно-телекомунікаційні системі товариства дистанційно, в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Підписанням Договору відповідач також підтвердив, що він вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ» (далі - Правила), які є невід'ємною частиною договору; вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики (п.п. 8.3.5 та 8.3.6 договору позики).
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №1952992 від 22.03.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 5574,60 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 1800,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3774,60 грн.
Щодо умов та порядку укладання Договору № 555142183668 від 12.03.2021.
Згідно з п. 1.1. Договору, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 2000.00 грн. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до п.п. 1.1.1. Договору, сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить вiд фактичного виконання Позичальником умов договору та становить:
1.1.1.1 Знижена процентна ставка, фіксована 365 % річних від суми Позики у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення заборгованостi або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днiв, що слідують за датою закінчення такого строку.
Також, п.п. 1.1.1.2. Договору передбачена стандартна процента ставка, фіксована 950 % річних від суми Позики застосовується: - у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.п. 1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та - у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днiв поспiль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивiльного кодексу України.
Відповідно до пункту 2.1. Договору позики позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта - позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.com.ua.
Пунктом 2.2. Договору позики встановлено, що датою надання позики є дата списання грошових коштів з поточного рахунку позикодавця на банківський картковий рахунок позичальника, передбачений у п.2.1. цього договору.
Згідно з п. 4.3. Договору, закінчення строку, на який було надано позику, не звільняє Сторони від відповідальності за невиконання (порушення) зобов'язань за цим договором.
Звертаємо особливу увагу шановного суду, що відповідно до п. 6.3. Строк, на який було надано позику (вказаний в п. 1.1 цього договору), не обмежує дії зобов'язань, які виникли з цього договору та/або з факту його порушення. Усі зазначені зобов'язання припиняються лише належним (повним) їх виконанням, з моменту такого виконання.
Відповідно до п.п. 6.7.7. Договору, Позичальник розуміє у повному обсязі всі умови цього договору, свої права і обов'язки за цим договором і погоджується з ними.
Також, п.п. 6.7.9 Договору, Позичальник засвідчує, що умови цього договору є розумними, справедливими, добросовісними та вигідними.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №555142183668 від 12.03.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 5118,00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2000,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3118,00 грн.
Щодо умов та порядку укладання Договору № 2108237380224 від 23.03.2021.
Згідно п. 1.1. Договору за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4600.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.
Згідно п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:
а) 1,4% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;
б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,24% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);
в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);
г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в).
д) тип процентної ставки - фіксована.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 4600.00 грн.
Дана обставина підтверджується листом ТОВ Фінансова компанія «Вей фор пей», згідно якого на підставі укладеного між товариством і ТОВ ФК «Вей фор пей» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «Вей фор пей» 23.03.2021 здійснено 1 переказ грошових коштів на карту, яка належить позичальнику, у сумі 4600.00 грн.
Згідно п.п. 1.5., 1.6. Договору у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб'єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п. 4.3. Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Згідно п. 4.4. Договору підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п. 4. 3. цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст. 639 та ст. 1055 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Згідно умов договору позичальник несе певну відповідальність, а саме п. 3.3. договору передбачено, шо у разі порушення позичальником своїх зобов'язань щодо погашення/оплати суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1% (один відсоток) від неповернутої частини суми кредиту та/або процентів за користування ним за кожний день прострочення повернення (перевищення строку повернення) заборгованості з урахуванням наступних обмежень:
3.3.1. у разі, якщо сума, одержана за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору - сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов'язань не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за договором;
3.3.2. у разі, якщо сума, одержана за договором, перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору - пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань позичальником на підставі договору не може перевищувати половини суми, одержаної позичальником за цим договором.
Відповідно до п. 3.8. договору сторони дійшли згоди, що строки позовної давності щодо стягнення неустойки закінчуються разом зі строками позовної давності за основним зобов'язанням з урахуванням умов п. 4.10 цього договору.
Згідно п. 4.12. договору підписуючи цей договір сторони підтверджують свою домовленість та згоду на встановлення договірної позовної давності по всім своїм взаємовідносинам за цим договором строком у 10 років. Підписуючи цей договір сторони підтверджують, що цей договір є договором про збільшення позовної давності та укладений у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Загальний розмір заборгованості за Договором №2108237380224 від 23.03.2021, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 78293,84 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4600,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 73693,84 грн.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 60652,84 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4600,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 56052,84 грн.
Щодо перерахування коштів
На виконання умов укладеного договору №1952992 від 22.03.2021 року позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 3 500,00 грн.
Враховуючи, що ТОВ «Маніфою» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ «Універсальні платіжні рішення», дана обставина підтверджується інформаційними довідками, відповідно до яких 22.03.2021 року здійснено переказ грошових коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 , який належить позичальнику, у сумі 1 800,00 грн.
Крім того зазначено, що оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. При укладанні договору саме Позичальником зазначено номер карткового рахунку для переказу коштів відповідно до погоджених умов.
Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції та довідки до Договору №555142183668 вбачається, що на картку № НОМЕР_2 був здійснений переказ грошових коштів у розмірі 2 000,00 грн. від 12.03.2021 року.
На виконання умов укладеного договору №2108237380224 від 23.03.2021 року позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 4 600,00 грн. Дана обставина підтверджується довідкою ТОВ «Вей фор пей», відповідно до якої 23.03.2021 року здійснено переказ грошових коштів на картковий рахунок НОМЕР_3 , який належить позичальнику у сумі 4 600,00 грн.
Щодо виконання зобов'язання
Відповідно до ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Змістом ст. 1046, 1049 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Щодо електронної природи Договорів
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, згідно з якою вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована або прямою нормою закону (нікчемний правочин), або рішенням суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин). У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Згідно з положеннями Законів України «Про електронні довірчі електронну комерцію» послуги» та «Про електронну комерцію» різниця між одноразовим ідентифікатором та електронним цифровим підписом полягає в способі ідентифікації підписувача та ступені захисту такого підпису. Тобто, юридично вони мають однакову силу.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з заявою на виконання вимог ухвали суду ТОВ "Факторинг партнерс" надано електронні примірники договорів у форматі .pdf на диску DVD-R.
Електронні документи відповідають вимогам статей 7 та 9 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та мають юридичну силу, підтверджену одноразовими ідентифікаторами, згідно із Законом України "Про електронну комерцію".
Висновки суду
Згідно з відповіді АТ КБ "Приватбанк" на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ) та підтверджено надходження на вказаний рахунок грошових коштів 12.03.2021 року в сумі 2000,00 грн. за Договором позики № 555142183668 від 12.03.2021 року, 22.03.2021 року в сумі 1800,00 грн. за Договором позики № 1952992 від 22.03.2021 року та 23.03.2021 року в сумі 4600,00 грн. за Договором про надання фінансових послуг № 2108237380224 від 23.03.2021 року.
Позивачем надані належні та достатні докази, які беззаперечно підтверджують, що відповідач ідентифікував себе в інформаційно телекомунікаційній системі кредитодавця; надав відповідні дані для заповнення формуляра заяви-анкети (ПІП, РНОКПП, місце проживання, телефон, дані паспорту, номер платіжної картки та ін.) та шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором погодився з запропонованими умовами договору та підписав їх.
Відповідач не виконував умови Договору належним чином, не сплачував платежі, у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає обгрунтованим та доведеними вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитними договорами з відповідача.
Разом з тим, суд зазначає наступне.
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_6 від 22.03.2024, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 пред'явник посвідчення має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Суд вважає за необхідне застосувати правовідносини, що передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" стосовно відповідача ОСОБА_1 .
Зокрема, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на 15.12.2020), - військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, їх застосування жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.
При цьому, за наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом)».
Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 642/548/21.
Окремо слід відмітити, що положення п. 15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов'язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь - яких зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.
Частиною 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні ЗУ "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17 дійшла висновку, що навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов'язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію" з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався і діє на час розгляду справи.
Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і також є особливим періодом.
Таким чином, з огляду на те, що відповідач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, він має право на визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пільги, гарантії та компенсації, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", зокрема на звільнення від обов'язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за невиконання зобов'язань за кредитним договором.
Враховуючи вищенаведене, вимога позивача про стягнення заборгованості зі сплати відсотків за кредитним договором № 1952992 від 22.03.2021 у розмірі 3774,60 грн., укладеним між ТОВ «МАНІФОЮ» і ОСОБА_1 , за кредитним договором № 555142183668 від 12.03.2021 у розмірі 3118,00 грн., укладеним між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» і ОСОБА_1 , за кредитним договором № 2108237380224 від 23.03.2021 у розмірі 56052,84 грн., укладеним між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» і ОСОБА_1 , на загальну суму 62 945,44 грн. суперечить п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
За таких обставин, суд вважає за необхідне задоволити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту по вказаних кредитних договорах у розмірі 8400,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
11.08.2021 було укладено договір №11-08/2021, відповідно до якого ТОВ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1952992.
23.05.2024 було укладено договір №23/05/24, відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1952992.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №1952992.
18.12.2023 було укладено договір №18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №555142183668.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №555142183668.
01.12.2021 було укладено договір №1-12, відповідно до якого ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2108237380224.
10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2108237380224.
18.02.2025 було укладено договір №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2108237380224.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2108237380224.
За таких обставин, суд вважає доведеним перехід права грошової вимоги до позивача.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення частково, таким чином, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви до суду в розмірі 285,21 грн. (2 422,40 грн. * 8 400 грн. / 71345,44 грн.)
Крім того, позивач у прохальній частині позовної заяви просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» витрати на професійну правову допомогу в розмірі 25000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як зазначено у ч. 4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Також суд зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (ст. 1 вищевказаного Закону).
За приписами ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Пунктом 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Крім того, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 «Щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції»).
За приписами вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, на підтвердження своїх витрат на правову допомогу позивачем долучено до матеріалів справи: Договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, прайс-лист АО "Лігал Ассістанс", Витяг з Акту № 13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025, з якого вбачається загальний розмір наданих послуг всього 25000 грн.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 грудня 2025 року по даній справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволено частково, а відтак судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню пропорційно до задоволених вимог.
З огляду на це, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню пропорційно сумі, стягнутої за рішенням суду суми заборгованості за таким розрахунком: 25000 грн. * 8400 грн. / 71345,44 грн. = 2 943,43 грн.
Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення у даній справі.
Керуючись ст. 3, 4, 10 - 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" заборгованість за тілом кредиту за Договорами № 1952992 від 22.03.2021, № 555142183668 від 12.03.2021, № 2108237380224 від 23.03.2021 у розмірі 8 400,00 грн. (вісім тисяч чотириста гривень)
Стягнути з ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 285,21 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2 943,43 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс", код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 6, оф. 521.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Повний текст рішення виготовлено 08.12.2025.
Суддя Н. Г. Кучина