Справа № 569/20976/25
08 грудня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі судового засідання - Алексейчук Ю.М.
з участю:
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У провадженні Рівненського міського суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно уточненого позову просив скасувати постанову у справі серії ЕНА № 5792065 від 24 вересня 2025 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі винесену інспектором 1 взводу 4 роти УПП батальйону управління патрульної поліції в Закарпатській області лейтенантом Палюх Василем Миколайовичем.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Постановою інспектора 1 взводу 4 роти УПП батальону Управління поліції у Закарпатській області Палюхом Василем Миколайовичем серії ЕНА № 5792065 від 24 вересня 2025 року ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 340 грн. 00 коп. за ст.122 ч.І КУпАП за те, що він 24.09.2025 року в 09:14:58 в населеному пункті с. Неліпино Мукачівського району Закарпатської області дороги М06 754км, керуючи транспортним засобом МЕRCEDES Є220 номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України «Порушення швидкісного режиму в населених пунктах», де я нібито рухався зі швидкістю 82 км/год, чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 32 км/год.
Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною з наступних підстав: Приближаючись до населеного пункту с. Неліпино він знизив швидкість руху до встановленої Правилами дорожнього руху України.
У відповідності з ч.2 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» дорожній знак 5.70 який інформує про приближения до місця фіксації швидкості руху (фото відео спостереження) на даному участку дороги не встановлений. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем ТгuСаm ТС-008374, який працівник поліції тримав в руках (вимірював з руки), а не був стаціонарно вмонтованим способом, що суперечить вимогам ст.40 Закону України «Про національну поліцію» (постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду м. Львів від 21.01.2021 року у справі № 157/703/20п). Даний прилад з руки дає вібрацію і може видати будь-яку похибку а ніж передбачено свідоцтвом про повірку і є великим сумнівом зафіксованої швидкості автомобіля, яким він керував. Автомобіль патрульної поліції стояв на розвилці доріг, нібито «схований», без включених проблискових маячків. При цьому його не було видно, рухаючись по прямій дорозі. Поліцейський, який зупинив його, відрекомендувався як лейтенант поліції Палюх Василь Миколайович, але на його вимогу «службове посвідчення поліцейського» не пред'явив. Таким чином, лейтенантом поліції Палюхом Б.М., була порушена процедура, що робила його дії не правомірними. Його права за ст.268 КУпАП поліцейським були озвучені аби як, не чітко. Він їх зразу не зміг усвідомити, так як підійшов інший поліцейський і втрутився, приєднався до існуючої розмови.
Як вбачається з тексту оскарженої постанови, вона виносилась, без складання адмінпротоколу, без опитування свідків та навіть без отримання його пояснень, тобто без будь яких доказів та з порушенням його права на захист, при цьому він наголошує, що його зауваження, з цього приводу, до уваги просто не приймались. Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позові, просив задовольнити позов, скасувати постанову серії ЕНА №57920625 від 24.09.2025. Додатково пояснив, що інспектор на його ви могу не пред'явив посвідчення, а лише показав йому жетон. Також вказав, що аналогічне правовопрушення було ним допущено в 2021 р. та його позов було задоволено, постанову скасовано. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Згідно поданого до суду відзиву позов не визнали, просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Свою правову позицію обґрунтовують тим, що позивач - ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Е 220 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який рухався зі швидкістю 82 км/ год порушив вимоги пункту 12.4 ПДР України, перевищивши дозволену швидкість на 32 км/год за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» вищевказаний транспортний засіб було зупинено. Інспектор належним чином представився, назвав причину та підставу зупинки та перевірки документів, попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 ПДР України.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог пункту 12.4 ПДР України, водію було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо Позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме - постанови серії ЕНА № 5792065 від 24.09.2025. Згідно пункту 1 розділу І Положення про управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції від 01 грудня 2015 року № 20/1 (у редакції наказу Департаменту патрульної поліції від 03.03.2025 року № 591 - управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції.
Тобто, УПП в Закарпатській області не є юридичною особою та не може бути відповідачем у даній справі, а інспектор УПП в Закарпатській області Палюх В.М. діяв від імені органу.
Принцип роботи лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32851, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 03 грудня 2024 року р. та чинного до 03 грудня 2025 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС 008374, є придатним до застосування. Державним підприємством «Укрметртестстандарт» було видано Лист від 03.09.2021 року № 22-38/42 в якому дано висновок, що лазерний вимірювач TruCAM LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Тобто без триноги. Також, аналогічний Лист було видано ДП «Укрметртестстандарт» від 01.07.2025 № 22-38/30. Згідно даного листа ДП «Укрметртестстандарт»: прилади ТгuСАМ конструктивно створені для утримування в руках під час вимірювань швидкості руху транспортних засобів їхнє основне призначення - це експлуатація в ручному режимі за утримування приладу в руках за безпосередньої участі оператора.
Представником відповідача до відзиву також долучено копії письмових документів, на які відповідач посилається як на докази та які були досліджені судом.
З оглянутої відповіді на відзив, вбачається, що позивач не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити його позов.
Ухвалою суду від 02.10.2025 р. позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви.
30.10.2025 на виконання ухвали суду позивач подав до суду заяву про усунення недоліків та долучив належним чином оформлену позовну заяву.
Ухвалою суду від 31.10.2025 призначено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 з повідомленням (викли ком ) сторін. Заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані сторонами письмові документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою інспектора 1 взводу 4 роти УПП батальону Управління поліції у Закарпатській області Палюхом Василем Миколайовичем серії ЕНА № 5792065 від 24 вересня 2025 року ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 340 грн. 00 коп. за ч. 1 ст.122 ч.1 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 24.09.2025 року в 09:14:58 в населеному пункті с. Неліпино Мукачівського району Закарпатської області дороги М06 754км, водій керуючи транспортним засобом МЕRCEDES Є220 номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України «Порушення швидкісного режиму в населених пунктах», рухався зі швидкістю 82 км/год, чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 32 км/год.
Швидкість вимірювалась приладом TruCam ТС-008374.
Як слідує з оглянутого судом відеозапису з місця адміністративного правопорушення від 24.09.2025 року, вказаний відеозапис відображає відомості вчиненого правопорушення, яке дійсно мало місце в населеному пункті, та містить процесуальну послідовність розгляду адміністпативної справи у якій постановлено оскаржувану постанову. Позивачу було роз'яснено його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у тому числі право на правничу допомогу.
Судом були оглянуті письмові докази надані представником позивача, а саме: фотографії з місця події.
Вказану оскаржувану постанову суд визнає правомірною з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. ст. 122, 126 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Аналогічне положення міститься і в підпунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено інспектором 4 взводу 3 роти 2 батальйону лейтенанта поліції Власюком В.В.
Відповідальність за частиною 1 статті 122 КУпАП настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керуючи транспортним засобом перевищив дозволену швидкість руху автомобіля, чим порушив п. 12.4 ПДР України.
Пункт 12.4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено судом в судовому засіданні в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5792065 від 24.09.2025 року - швидкість руху транспортного засобу вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 ТС008374.
З оглянутого судом фотоматеріалу з приладу TruCAM серійний № ТС008374 (Дата: 24.09.2025, Час: 09:06:45, М06 745 км, Oператор ID: 0165558, Ліміт швидкості: 50 км/год., Швидкість: 82 км/год., Дистанція: 151.1 м, файл 1758704805_s2200_0924_090645.jmx) судом встановлено, що на останньому зафіксовано саме автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 , яким керував позивач.
Вказане підтверджує, що позивачем здійснено перевищення допустимої швидкості в населеному пункті та порушено п. 12.4 Правил дорожнього руху.
У постанові вказано, що швидкість руху вимірювалася TruCAM LTI 20/20 ТС008374.
Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького О. Г. від 04 жовтня 2018 року. Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 26.12.2018 № UA.TR.001 241-18 Rev.0. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 ТгuСАМ», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.
Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для ТгuСАМ визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 №437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 №193.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32328, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 03.12.2024 р. та чинного до 03.12.2025p., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №TC008374, є придатним до застосування.
Можливість використання виробу «TruCAM LTI 20/20», виробництва Laser Technology Inc., також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 № 04/02/03-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES ввідповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Крім того, Державним підприємством «Укрметртестстандарт» було видано Лист від 03.09.2021 року №22-38/42 в якому дано висновок, що лазерний вимірювач ТгuСаm LТІ 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Тобто без триноги.
Згідно листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.07.2025 № 22-38/30, прилади ТгuСАМ конструктивно створені для утримування в руках під час вимірювань швидкості руху транспортних засобів. Їхнє основне призначення - це експлуатація в ручному режимі за утримування приладу в руках за безпосередньої участі оператора.
Вищевказані листи ДП «Укрметртестстандарт» від 03.09.2021 року № 22-38/42 га від 01.07.2025 № 22-38/30 не скасовано та не оскаржено в судовому порядку. Відтак, в даному випадку, порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості ТгиСАМ в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини.
Листом Державного Підприємства «Всеукраїнський державний науково- виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року 22-38/49 роз'яснено, що лазерний вимірювач ТгuСаm відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач ТгuСАМ LТІ 20/20 також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів у автоматичному режимі. Алгоритми обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювань швидкості руху транспортних засобів у межах максимально допустимої похибки, як в ручному, так і в автоматичному режимі + - 2 км/год в діапазоні від 2 до 200 км/год, + - 1% в діапазоні від 201 до 320 км/год .
Отже при здійсненні працівниками поліції контролю режиму швидкості руху за допомогою вимірювача Тru САМ LTI 20/20 експлуатаційні характеристики дозволяють проводити вимірювання шляхом утримування пристрою в руках. Таким чином, твердження позивача, що використання лазерного вимірювача ТгuСаm в ручному режимі впливає на точність вимірювання швидкості руху ТЗ спростовується дослідженими доказами по справі.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі № 308/17801/24 було зроблено висновок, що використання лазерного вимірювача швидкості руху ТгuСаm утримуючи його в руках є провомірним та відповідає вимогам чинного законодавства.
Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України.
Стаття 40 Закон України «Про Національну поліцію» регулює застосування працівниками поліції технічних приладів та технічних засобів.
Відповідно до ст. 40 цього Закону поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
Аналіз вищенаведеної статті, надає суду підстави для висновку, що нормою закону не передбачено, що при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу фото- і відеотехніка, з допомогою якої здійснюється така фіксація, обов'язково повинна бути розміщена стаціонарно вмонтованим способом.
Отже, твердження позивача, що ручне розміщення засобів фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 Закон України «Про Національну поліцію» є помилковим, а тому не може бути безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме порушення п. 12.4Правил дорожнього руху, що свідчить про обґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 5792065 від 24.09.2025 року.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2ст. 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1ст. 77 КАС України).
Відповідачем обґрунтовано визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та правомірно накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., а доводи позивача, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд доходить висновку щодо безпідставності позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9, 19, 20, 77, 139, 241, 244, 245, 246,286, 295, 297 КАС України, суд, -
ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову до Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 25.03.2021 орган що видав 5610.
Відповідач: Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Закарпатській області, місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.. Кошового, буд. 2, код ЄДРПОУ 40108646.
Повний текст рішення виготовлено - 08.12.2025
Суддя: О.В.Панас