Справа № 569/3345/17
04 грудня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі головуючого судді Кучиної Н.Г., розглянувши питання про внесення виправлень у рішенні суду в цивільній справі № 569/3345/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, -
06 квітня 2017 року Рівненським міським судом Рівненської області було винесено рішення по справі № 569/3345/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті померлого сина ОСОБА_3 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 .
10.11.2025 до суду надійшла заява про виправлення описки від 10.11.2025 від представника позивача - адвоката Бевз Т.С., згідно якої зазначає, що при поданні позову в позовній заяві було допущено описку, а саме в частині визнання за ОСОБА_1 підлягало визнання права власності на 1/3 від 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 , оскільки відповідач ОСОБА_2 , 1996 року народження, на момент смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був неповнолітній, тому мав право на обов'язкову частку на спадщину.
Ухвалою суду від 12.11.2025 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бевз Тетяни Сергіївни про виправлення описки в рішенні Рівненського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2017 року прийнято до провадження, призначено розгляд заяви.
04.12.2025 до суду надійшла нова редакція заяви про виправлення описки від представника позивача - адвоката Бевз Т.С. Крім того, в окремо поданій заяві від 04.12.2025 просить розгляд справи провести без участі заявника та її представника. Заяву підтримує в повному обсязі.
02.12.2025 до суду надійшла заява від відповідача - ОСОБА_2 , згідно якої просить розгляд вказаної заяви про виправлення описки проводити без його участі, проти задоволення даної заяви не заперечує.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Положення статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкоба) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі №300/765/15-ц вказано, що «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чй арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності».
В п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Зазначена описка перешкоджає на даний час отримати свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати право власності за всіма спадкоємцями, та в подальшому також розпоряджатися своєю власністю.
Допущена описка в рішенні суду є технічною, що підтверджується матеріалами справи та їх виправлення не впливає на зміст судового рішення, а тому зазначена описка підлягає виправленню.
Керуючись ст. 258 - 261, 269, 353 ЦПК України, суд
Виправити описку, допущену в резолютивній частині рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2017 року у цивільній справі № 569/3345/17, зазначивши в резолютивній частині рішення "Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з 1/3 від 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 ".
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її підписання.
Суддя Н. Г. Кучина