Справа № 569/18841/25
(ЗАОЧНЕ)
03 грудня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Балацької О.Р.,
з участю секретаря судового засідання Бугайчук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий зміст позовних вимог.
До Рівненського міського суду Рівненської надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2023370987 від 30.03.2019 р. у розмірі 6 555 грн. 40 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн. 50 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 30.03.2019 між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2023370987. Відповідно до умов Договору ОСОБА_1 надано кредит у загальному розмірі 8 762 грн. 50 коп. У зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань утворилася заборгованість у розмірі 6 555 грн. 40 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4 500 грн. 00 коп., заборгованості по відсотках у розмірі 2 055 грн. 40 коп. Посилаючись на те, що відповідач порушила умови договору по поверненню коштів та ст. 509, 526, 1054 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, а також витрати на правову допомогу.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
08 вересня 2025 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшли матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно з відповіддю Єдиного державного демографічного реєстру № 1754877 від 09.09.2025 щодо реєстрації місця проживання відповідача, ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2025 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 55-56)
Позивач в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином. У відповідності до ст. 128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації.
Відзиву із запереченнями на позовну заяву відповідач не надала.
Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.
Відтак суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.
За таких обставин у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, в порядку визначеному ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ІІІ. Фактичні обставини справи та докази.
Суд встановив, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
30 березня 2019 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2023370987. За умовами вказаного договору Банк надав відповідачу споживчий кредит, а відповідач зобов'язалася повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором. Відповідно до законодавства України про споживче кредитування, перед укладенням кредитного договору кредитодавцем була надана позичальнику переддоговірна інформація, у тому числі паспорт споживчого кредиту, розміщена на офіційному веб-сайті Банку, що відповідає вимогам статей 6, 9, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Укладення договору відбулося шляхом приєднання позичальника до публічних умов, що відповідає статті 639 ЦК України. (а.с. 30-36)
18 серпня 2021 року між АТ «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 18/08/21, за яким первісний кредитор передав новому кредитору права грошової вимоги за кредитним договором № 2023370987 у повному обсязі, разом з усіма додатками та змінами до нього. Відповідно до умов договору факторингу та статей 512-516 Цивільного кодексу України, до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» перейшли всі права первісного кредитора щодо стягнення заборгованості з відповідача. Первісним кредитором відповідачу було направлено письмове повідомлення про відступлення права вимоги, що відповідає вимогам ст. 1082 ЦК України. (а.с. 17-21)
Згідно з документами, доданими до позовної заяви, станом на дату звернення до суду (08.09.2025) загальний розмір заборгованості відповідача перед новим кредитором становить 6555,40 грн, з яких: 4500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2055,40 грн - заборгованість за процентами. (а.с. 11-13)
Позивач також зазначив, що здійснив досудове врегулювання спору шляхом направлення відповідачу вимоги про погашення кредитної заборгованості відповідно до статей 530, 512, 516 ЦК України. Лист було направлено за адресою відповідача, зазначеною в кредитному договорі, що відповідає правовим позиціям Верховного Суду щодо належного повідомлення сторони шляхом надсилання кореспонденції за підтвердженою адресою. (а.с. 29)
З'ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
ІV. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що передбачено пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як стверджується з матеріалами справи, відповідачем було укладений Договір № 2023370987 від 30.03.2019 за умовами яких відповідач отримала кошти шляхом їх перерахування на її банківський картковий рахунок. Відповідач належним чином не виконувала свої грошові зобов'язання за кредитним договором, унаслідок чого виникла заборгованість.
При цьому, суд зазначає, що враховуючи умови надання кредитних коштів, саме боржник має доступ до своїх рахунків, і він мав можливість представити суду виписку з своїх рахунків на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору, однак доказів на спростування заявлених позовних вимог в частині укладення договору та отримання кредитних коштів, суду не надав.
Отже, з урахуванням умов договору, заборгованість за кредитним договором № 2023370987 від 30.03.2019 становить 6555,40 грн, з яких: 4500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2055,40 грн - заборгованість за процентами.
За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», «так і строк (термін) виконання зобов'язання» (ст. 530 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов'язань та спростування суми заборгованості перед позивачем. Суд встановив, що 30.03.2019 між сторонами виникли договірні відносини внаслідок отримання відповідачем кредиту в АТ «ОТП БАНК». Відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, тому розрахунок заборгованості, який надав позивач суд приймає як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку в повному обсязі відповідач не повернув банку. Отже, відповідач ОСОБА_1 не виконала обов'язок з повернення кредитних коштів і банк вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.
Враховуючи викладене, суд робить висновок, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № 2023370987 від 30.03.2019 у розмірі 6555,40 грн, з яких: 4500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2055,40 грн - заборгованість за процентами. є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки позов підлягає задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 422 грн. 00 коп.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.
Частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Заявлені позивачем до стягнення витрати на правову допомогу у зв'язку з розглядом вищезазначеної справи становлять 3 000 грн. 00 коп.
При вирішенні заявлених вимог позивача в частині відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі про стягнення заборгованості за кредитним договором суд також приймає до уваги позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 07.11.2019 (справа № 905/1795/18) та від 08.04.2020 (справа № 922/2685/19), відповідно до яких судне зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Суд також має враховувати чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у праві, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги, та інші обставини.
Суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не є співмірною із складністю справи та іншими істотними обставинами, а тому, вартість такої послуги в даному випадку є необґрунтованою та явно завищеною. Враховуючи зазначене суд вважає, що співмірним розміром відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу є сума 1 500 грн. 00 коп., яка є доведеною, документально обґрунтованою та такою, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг юриста із складністю справи та виконаних юридичних робіт (наданих послуг); часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих послуг та виконаних робіт, за умови часткового задоволення позовних вимог, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн. 00 коп., що співмірно із ціною позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 2023370987 від 30.03.2019 в розмірі 6 555 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 40 копійок, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок, заборгованості по відсотках у розмірі 2 055 (дві тисячі п'ятдесят п'ять) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» витрати на правову допомогу в сумі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, , м. Київ, 04112, ЄДРПОУ 43453613);
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складене 03.12.2025.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА