Справа № 729/1681/25
2/729/849/25
02 грудня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Кузюри В.О.
при секретарі Ященко Л.В.
розглянувши в відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В обґрунтування своїх вимог, позивач у позовній заяві посилався на те, що 26.05.2023р. між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3000010357 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». АТ «ОТП Банк» надав відповідачу кредит у розмірі 16900 грн. на принципах поворотності, платності, строковості з використанням річної процентної ставки у розмірі 40 %. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не здійснива своєчасних платежів у повному обсязі у зв'язку з чим, станом на дату складання позовної заяви, заборгованість за кредитним договором №3000010357 від 26.05.2023р. становить 26525, 14 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 7733,43 грн. , прострочене тіло кредиту 8231, 8 грн. та заборгованість по відсотках 10559,91 грн у зв'язку з чим, просить стягнути з відповідача вказану суму, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн.
Представник позивача АТ «ОТП Банк» надав клопотання, в якому просив задовольнити позов у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, розгляд справи проводити без участі представника.
В підготовче засідання відповідач не з'явився, про дату та час слухання повідомлений належним чином , надав письмову заяву про розгляд в його відсутність , вимоги визнав.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно до ч.2ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
26.05.2023р. між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3000010357, який підписано електронним підписом та відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 16900 грн. Строк кредитування 38 місяців, фіксована процентна ставка у розмірі 40 % ( а.с. 7-13)
Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів (п. 1.2. договору).
Крім того, відповідачем підписано електронним підписом графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, який є Додатком № 1 до кредитного договору № 3000010357 від 26.05.2023р, в яких зазначені дати платежу, суму платежу, розмір процентів за користування кредитом, загальну вартість кредиту (а.с.12)
Відповідно до меморіального ордеру № 36585362 від 26.05.2023 р. ОСОБА_1 було перераховано 16900 грн. (а.с. 17).
14.07.2025 р. на адресу відповідача була направлена письмова вимога про повернення суми кредиту (а.с.15).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України ).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015р., який набрав чинності 30.09.2015р., на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 ст.11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 3000010357 від 26.05.2023р. у розмірі 26525, 14 грн.
Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості (а.с. 14), який долучений до позовної заяви. Відповідність розрахунку не була спростована відповідачем, ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, в письмовій заяві поданій до суду вимоги визнав , а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.
Факт користування відповідачем кредитними коштами з використання платіжного засобу, не спростовано відповідачем .
Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсним.
При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності)сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).
Також у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боргу боржником або з його згоди іншою особою основної суми боргу чи суми санкцій є дією, що свідчить про визнання ним боргу.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Підсумовуючи викладене, враховуючи, що відповідач зобов'язання по погашенню боргу не виконав, чим порушив вимоги ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, тому позовні вимоги АТ «ОТП Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору № 3000010357 від 26.05.2023 р. у розмірі 26525, 14 грн. підлягають задоволенню.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. (а.с. 1)
На підставі викладеного, керуючись ст.12,13,76,78,81,141,259,263-265,353 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги акціонерного товариства«ОТП Банк'до Приємницького Сергія Сергійовича про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість по кредитному договору № 3000010357 від 26.05.2023 р. у розмірі 26525 ( двадцять шість тисяч п'ятьсот двадцять п'ять ) грн. 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) грн. 40 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: акціонерне товариство «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43.
Відповідач: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: В.О.Кузюра