Справа 729/1606/25
3/729/729/25
08 грудня 2025 р. суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Булига Н. О., за участі секретаря Романченко С. С., розглянувши в приміщенні Бобровицького районного суду адміністративний матеріал, який надійшов з Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 800166 від 14.09.2025, 14 вересня 2025 року о 10 год 39 хв. в с. Кобижча Ніжинського району Чернігівської області по вул. Київська, ОСОБА_1 керував електровелосипедом «MINAKO», з ознаками алкогольного сп"яніння. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився,чим порушив п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою зазначеною у протоколі, а тому суд вважає можливим відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП розглянути справу у його відсутність.
З протоколу про адміністративне правопорушення видно, що ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за викликом у Бобровицькому районному суді.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Розділ 2 Правил дорожнього руху встановлює «Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів». Зокрема, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 1.10 ПДР визначає, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей чи вантажів, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що рухається за допомогою двигуна. Цей термін поширюється, зокрема, на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Тобто, законодавством розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб». Різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згоряння, а також потужності електродвигуна.
Отже, транспортний засіб, зокрема електроскутер чи електровелосипед з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує 3 кВт.
Одночасно з надісланням до суду протоколу про адміністративне правопорушення, належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що електровелосипед «MINAKO», яким, за відомостями, наведеними в протоколі, керував ОСОБА_1 , за своїми технічними показниками належить до категорії механічних транспортниих засобів, обладнаних електродвигуном потужністю понад 3 кВт, суду не надано.
Таким чином, особою, яка склала протокол не доведено, що ОСОБА_1 , керуючи електровелосипедом мав обов'язок проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння та несе адміністративну відповідальність за відмову від проходження такого огляду.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним і самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у протоколі повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.
Частина 2 статті 251 КУпАП закріплює обов'язок осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, збирати докази.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 8 закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1-3 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на презумпцію невинуватості, особа яка притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки інше не буде доведено в установленому законом порядку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував електровелосипедом, який згідно з вимогами Правил дорожнього руху не є механічним транспортним засобом (доказів зворотнього матеріали справи не містять), а тому права та обов'язки водіїв механічних транспортних засобів свою дію на нього не поширюють. Як наслідок, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд.
Суддя: