ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
23 грудня 2010 р. Справа № Б-23/65
Господарський суд Івано-Франківської області у складі
судді Рочняк О. В.
при секретарі Харук Т.М.
розглянувши матеріали
за заявою ФО-П ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до боржника ФО-П ОСОБА_2 АДРЕСА_2
про банкрутство
За участю представників сторін:
Від заявника: ОСОБА_1. (свідоцтво про ДРФОП №234148 від 14.06.02).
ВСТАНОВИВ: ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.10.10 порушено провадження у справі за заявою ФО-П ОСОБА_2 про банкрутство , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено до розгляду в засіданні на 26.10.10.
Ухвалою від 26.10.10 відкладено підготовче засідання на 18.11.10.
18.11.10 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 19.11.10.
Ухвалою від 19.11.10 відкладено підготовче засідання на 23.12.10.
В підготовчому судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, вимоги суду виконав частково.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.
З матеріалів справи вбачається, що ФО-П ОСОБА_1. звернувся до суду з вимогою про визнання його банкрутом в порядку ст.47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".За таких обставин, справа розглядається за загальними положеннями з врахуванням статей 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до приписів ст.53 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Стаття 47 Закону про банкрутство передбачає загальні положення про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності -громадянина.
Згідно з ч.2 ст.47 Закону про банкрутство заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
Відповідно до ч.4 ст.48 вказаного Закону, якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина -підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Стаття 1 Закону про банкрутство визначає, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Із викладених норм діючого законодавства про банкрутство вбачається, що справа про банкрутство в порядку Закону про банкрутство може бути порушена лише відносно суб'єкта підприємницької діяльності (у тому числі відносно фізичної особи, що має такий статус та зареєстрована в установленому законом порядку). При цьому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство - підстави для порушення справи про банкрутство, - однією із умов порушення та здійснення провадження у справі є наявність у такого боржника, саме як у суб'єкта підприємницької діяльності, в обов'язковому порядку незадоволених протягом визначеного в Законі про банкрутство строку грошових зобов'язань перед кредиторами. Тобто, вимоги кредиторів, що покладаються в основу кредиторських вимог в заяві про порушення справи про банкрутств боржника-фізичної особи, мають бути пов'язані із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
Оскільки застосування процедури банкрутства можливе лише до фізичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність, то вимоги, що випливають з особистих зобов'язань, а також інші вимоги особистого характеру підставами для порушення справи про банкрутство бути не можуть.
Підставою для звернення заявника - ПП ОСОБА_1. до суду про визнання його банкрутом, стало те, що станом на 01.08.10 загальний розмір безспірної заборгованості боржника перевищує триста мінімальних заробітних плат. Зокрема, боржник має заборгованість перед:
-ТзОВ "Укріобанклізинг" -191137 грн 30 коп;
- ПП "Час-Пік"- 47595 грн 70 коп;
- ПП Багриновським С.В. -17599 грн 28 коп;
-Управлінням державної служби охорони при УМВС Івано-Франківської області- 4534 грн 05 коп;
-ВАТ "Укрнафта" НГВУ "Долинанафтогаз" -35793 грн 41 коп.
Заборгованість боржника перед кредиторами підтверджується рішеннями та наказами господарського суду Івано-Франківської області.
Як вбачається з вищевказаних рішень, розмір заборгованості боржника перед кредиторами без врахування штрафних санкцій становить 165183 грн 30 коп.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається, в тому числі, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.
Відповідно до ч.5 ст.7 Закону боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч.7 ст.7 Закону у разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки його неплатоспроможності.
За змістом ч.3 ст.6 та ч.5, ч.7 ст.7 Закону справа про банкрутство за заявою боржника порушується господарським судом лише у разі підтвердження боржником своєї неплатоспроможності документами, які боржник зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, заява боржника - громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд за наявності матеріальних підстав, передбачених ч.3 ст.6, ч.5, ч.7 ст.7, ст.47 Закону та ст.53 ЦК України для порушення провадження у справі про банкрутство, а суд, встановивши факт неспроможності боржника - громадянина-підприємця задовольнити безспірні вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, може визнати боржника - громадянина-підприємця банкрутом.
Даної позиції дотримується Вищий господарський суд в своїй постанові від 02.07.10 у справі 7/103-Б.
Згідно з вимогами ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов"язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного Кодексу України (п.15 Постанови пленуму Верховного суду України від 18.12.09 №15).
В зв"язку з цим, безспірні вимоги кредитора, які дають право на порушення справи про банкрутство складають 165183 грн 30 коп.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" станом на день подання заяви до суду мінімальна заробітна плата становила 907 грн.
Отже, розмір безспірних вимог боржника перед кредиторами менший 300 мінімальних заробітних плат.
Виходячи з системного аналізу правових норм, суд не вбачає достатніх підстав, за яких боржника - ФОП Паталая С.ВМ. слід визнати банкрутом на підставі ст.ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України провадження у справі слід припинити в зв"язку з відсутністю предмету спору.
Керуючись ст.53 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, ч.3 ст.6 та ч.5, ч.7 ст.7, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч.2 ст.4-1, ст.34, п.1-1 ст.ст.80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
провадження у справі про банкрутство Б-23/65 - припинити.
Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою від 08.10.10.
ВДВС Долинського районного управління юстиції скасувати арешт на майно суб"єкта підприємницької діяльності - громадянина ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (ідент.номер НОМЕР_1).
Копію ухвали направити: заявнику, Відділу з питань банкрутства в Івано-Франківській області (м.Івано-Франківськ, вул.С.Стрільців,15), Державному реєстратору (пр-т Незалежності, 5 м.Долина), ВДВС Долинського районного управління юстиції (вул.Обліски,34 м. Долина.
Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.
Суддя Рочняк О. В.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"