ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ_________
Справа №521/15687/25
Пр. №3/521/5499/25
03 грудня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Сегеди О.М.,
при секретарі - Жулего М.І., за участю:
представників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - Гончарова М.С., Стоянова М.М.,
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
22 серпня 2025 року о 00 годин 39 хвилин в м. Одеса, проспект Адміральський 1-А керував транспортним засобом, а саме електросамокатом фірми Jet в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатору приладу Драгер - 0437, результат тесту позитивний, тест 2187, результат 0,47% проміле, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції складено протокол серії ЕПР1 №430322 від 22 серпня 2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні представники ОСОБА_1 адвокати Стоянов М.М. та Гончаров М.С. просили суд закрити провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, раніше через канцелярію суду надали письмові пояснення, клопотання про закриття провадження у справі.
08 жовтня 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Стоянова М.М. надійшли письмові пояснення в обгрунтування яких зазначає, що факт керування електросамокатом на відеозаписах є відсутній, адже ОСОБА_1 не керував ним, а стояв біля нього, поліцейським не зазначено причини зупинки транспортного засобу відповідно до вимог с. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», на відеозаписах відсутні будь-які твердження поліцейських про нібито виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 було повідомлено про права без належного їх роз'яснення, електросамокат потужністю 250 Вт не є транспортним засобом у розумінні Закону, тому він не може виступати як водій транспортного засобу. На підставі обставин зазначених в письмових поясненнях, просив суд закрити провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
28 жовтня 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Гончарова М.С. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в обгрунтування якого зазначив, що працівниками патрульної поліції при складанні вищезгаданого протоколу було допущено грубі порушення конституційних прав ОСОБА_1 як громадянина України. Зокрема, пунктом 11 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України за №1376 від 06.11.2015 (далі - Інструкція), на працівників поліції покладено обов'язок при складанні протоколу роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її права, передбачені статтями 55, 56 , 59 та 63 Конституції України. Тобто ОСОБА_1 не було повідомлено на момент складання протоколу, що він до цього моменту і на час ознайомлення із протоколом, під час надання пояснень має право на професійну правничу допомогу, що він має право на оскарження рішень чи дій посадових осіб шляхом звернення до суду, а також має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Вказував, що взагалі є незрозумілим, як працівники поліції, які мали керуватися приписами ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» за тих обставин, які вказано у протоколі, взагалі виявили порушення в діях ОСОБА_1 , які стали підставою для зупинки транспортного засобу і яким чином вони взагалі встановили, що він керував транспортним засобом вже начебто перебуваючи у стані сп'яніння? Тобто, за даними матеріалів справи від 22 серпня 2025 ОСОБА_1 начебто керував з запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови та порушенням координації рухів.
Як демонструють обидва відеозаписи, то вони починають відтворення подій о 00:40 22 серпня поточного року. І на жодному з них не зафіксовано, що ОСОБА_1 керує будь-яким транспортним засобом і його в цей момент зупиняють!
Окрім того, жодної з перерахованих ознак ми теж не спостерігаємо. ОСОБА_1 спілкується з працівниками поліції адекватно, зайвих непередбачуваних рухів не робить, на питання відповідає логічно та коректно.
Вказував, що як засвідчив перегляд долучених до матеріалів справи відеозаписів працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про наявність в нього конкретних ознак сп'яніння згідно з ознаками такого стану, що свідчило б про наявність у поліцейського підстав вважати, що підзахисний перебуває у стані сп'яніння. Тобто працівниками поліції було допущено як порушення вимог вищезгаданої Інструкції, так і ч. 5 ст. 266 КУпАП.
Крім того, зазначив, що пунктом 1.10 ПДР України визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна.
Зазначає, що у матеріалах справи відсутні детальні ідентифікаційні ознаки електросамоката. Проте вказано, що він начебто моделі JET. Пошук інформації щодо характеристик такої моделі самоката засвідчив, що його мотор потужністю лише 250 Вт або 0,25 кВт. Оскільки електросамокат JET за вищевказаних характеристик двигуна не є транспортним засобом у розумінні закону, то ОСОБА_1 не може виступати як водій транспортного засобу.
Вважає, що при складанні протоколу та викладенні у ньому відомостей, а також зборі відповідних доказів працівниками патрульної поліції було порушено вимоги ст. 256 та 266 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України за №1376 від 06.11.2015 року.
З урахуванням викладеного вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі має бути закрито.
03 листопада 2025 року від ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення згідно яких зазначає, що фактичні обставини не свідчать про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, зокрема подія і склад адміністративного правопорушення відсутні, а протокол складено без належних доказів.
На підставі викладених в письмових поясненнях обставинах, просив суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справ про адміністративне правопорушення судам слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року. Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Тому, розглядаючи дану справу, суд вирішує питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №430322 від 22 серпня 2025 року працівником поліції.
Вимогами статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до виписаних у ст. ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
За змістом ст. 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, обставини та суть адміністративного правопорушення повинні бути чітко викладені в протоколі.
До суду разом з протоколом серії ЕПР1 №430322 від 22 серпня 2025 року було надано відеозаписи з нагрудних бодікамер № 473682, 286752.
Процедура виявлення у водія ознак сп'яніння та проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння передбаченого ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
При дослідженні вказаного відеозапису вбачається, що 22 серпня 2025 року о 00 годині 39 хвилин під час дії комендантської години у м. Одеса по просп. Адміральський, 1-А, водій ОСОБА_1 керував електросамокатом який знаходився з увімкненими світловими ліхтарями та був зупинений екіпажом патрульної поліції. Під час спілкування з водієм працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп'яніння, після чого працівниками поліції було запропоновано водію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу на що водій погодився, за результатами огляду у водія було виявлено стан алкогольного сп'яніння, який відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння становить 0,47%.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція № 1452/735.
Так, відповідно до п. 2 Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Тобто працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу самостійно приходять до висновку про наявність у водія відповідних ознак сп'яніння.
Відеозаписи, які долучені до протоколу серії ЕПР1 №430322 від 22 серпня 2025 року надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення та проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу.
Доводи ОСОБА_1 та його представників адвоката Стоянова М.М. та адвоката Гончарова М.С. викладені в письмових поясненнях, клопотанні про закриття провадження у справі та в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження та не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 1.10. ПДР України, учасник дорожнього руху, це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до п. 1.10 ПДР України, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.
У ПДР України чітко визначено поняття транспортного засобу - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Отже, якщо самокат служить для перевезення осіб, зокрема самого водія, він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Також у вищезгаданому Законі наведено визначення низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Головна зміна полягає у тому, що електоскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.
Їх поділили на дві категорії:
- легкий персональний транспортний колісний засіб, що приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами потужністю в діапазоні до 1000 Вт. Може бути з одним, двома, трьома або чотирма колесами. Максимальна швидкість до 25 км/годину;
- низькошвидкісний приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами. Може також бути з різною кількістю коліс, але максимальна швидкість доходить до 50 км/годину. Споряджена маса не більше 600 кілограмів.
Зазначені зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Вина водія ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №430322 від 22 серпня 2025 року, відеозаписами з нагрудних бодікамер поліцейських №473682, 286752, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 серпня 2025 року.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення та його наслідки, суд вважає за необхідне накласти на правопорушника стягнення у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн., які слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
Постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 307 КУпАП (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 24, 33, ч. 1 130, 221, 283, 284, 307 КУпАП, суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 08 грудня 2025 року.
Суддя: О. М. Сегеда