ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ_________
Справа №521/17912/25
Пр. №3/521/6153/25
04 грудня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Сегеди О.М.,
при секретарі - Жулего М.І., за участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - Осьмініна С.Д.
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
29 вересня 2025 року о 22 годині 02 хвилин у м. Одесі по просп. Адміральський, 28, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Honda Civic д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці), огляд проведено на місці зупинки у встановленому законом порядку за допомогою Alcotest 7510 ARLM 0378 тест №1175, результат 0,76%, водій з результатом згоден, водій відсторонений від керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції складено протокол серії ЕПР1 №468831 від 29 вересня 2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнала, повідомила, що алкогольних напоїв не вживає, так як займається спортом.
14 листопада 2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Осьмініним С.Д. діючого на підставі ордеру від 24 жовтня 2025 року через канцелярію суду надано заперечення на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №468831 від 29 вересня 2025 року в обгрунтування яких зазначив, що обов'язок поліцейських здійснювати безперервний відеозапис виявлення, фіксації адміністративного правопорушення та проведення процесуальних дій є запорукою дотримання законності при вчиненні поліцейськими указаних дій, об'єктивності цих дій, усунення конфліктних та спірних питань, забезпечення судової справи належними та допустимими доказами, необхідних для розгляду справи.
Вказував, що з відеозапису вбачається, що працівник поліції у категоричній формі повідомив ОСОБА_1 про наявність різкого запаху алкоголю із порожнини рота, на що остання відповіла, що алкоголю не вживала. Крім того, навіть самі поліцейські у подальшому визнали, що у ОСОБА_1 відсутні ознаки алкогольного сп'яніння.
Згідно вимог КУпАП працівники поліції зобов'язані були роз'яснити ОСОБА_1 порядок та спосіб здійснення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому числі подальший порядок дій після проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних приладів (висловити згоду, в разі висловлення незгоди прослідувати до медичного закладу для повторного проведення огляду).
Вказує, що матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 не було повідомлено про те, що вона має право проїхати до медичного закладу, у разі незгоди із результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Більше того, матеріалами справи доводиться те, що працівник поліції у порушення
вимог КУпАП не роз'яснили ОСОБА_1 її прав і обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. За таких обставин ОСОБА_1 була позбавлена можливості реалізувати передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема права на правничу допомогу.
Також вважає за необхідне наголосити на тому, що Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 р. N 1747 "Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями" встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається 1 рік. Тобто, технічні засоби, що використовуються органами національної поліції для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння, проходять технічне обслуговування з інтервалом в 1 рік.
Проте, Інструкцією з експлуатації газоаналізатору "Alcotest 7510", а саме розділом
"Інтервали технічного обслуговування" передбачено інтервали технічного обслуговування приладу - перевірка градуювання, яка має проводитися кожні шість місяців.
Стверджував, що з матеріалів справи не вбачається, даних про проходження газоаналізатором Drager "Alcotest 7510", за допомогою якого проводився огляд водія на стан алкогольного сп'яніння, технічного обслуговування даного приладу, а саме один раз на 6 місяців. В той же час, із відомостей про сервіс, градуювання та державну повірку зазначено про проходження градуювання та повірку вказаного приладу 27 листопада 2024 року, що значно перевищую шести місячний строк передбачений Інструкцією для з
експлуатації газоаналізатору "Alcotest 7510".
Отже вказує, що мають місце порушення вимог технічної документації з експлуатації використання газоаналізатора, який був використаний працівниками поліції при огляді ОСОБА_1 . У зв'язку із цим, відсутні об'єктивні підстави вважати показання приладу достовірними.
Також зазначає, що перед проведенням огляду поліцейський зобов'язаний повідомити водію про порядок застосування приладу Драгер та на вимогу водія надати можливість ознайомитись з сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку. Поліцейський повинен зробити контрольний перевірочний тест драгера (з метою перевірки його точності та чистоти від парів алкоголю). Чого поліцейським зроблено не було. Вмикаючи газоаналізатор Drager "Alcotest 7510" він просто сказав «якщо запищить, значить працює».
Посилаючись на вказані обставини, просив суд провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справ про адміністративне правопорушення судам слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року. Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Тому, розглядаючи дану справу, суд вирішує питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №468831 від 29 вересня 2025 року працівником поліції.
Вимогами статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до виписаних у ст. ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
За змістом ст. 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, обставини та суть адміністративного правопорушення повинні бути чітко викладені в протоколі.
До суду разом з протоколом серії ЕПР1 №468831 від 29 вересня 2025 року було надано відеозаписи з нагрудних бодікамер № 471585.
Процедура виявлення у водія ознак сп'яніння та проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння передбаченого ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
При дослідженні вказаного відеозапису вбачається, що 29 вересня 2025 року о 22 годині 02 хвилин у м. Одеса по просп. Адміральський, 28, водій ОСОБА_1 була зупинений екіпажом патрульної поліції. Під час спілкування з водієм працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп'яніння, після чого працівниками поліції було запропоновано водію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу на що водій погодився, за результатами огляду у водія було виявлено стан алкогольного сп'яніння, який відповідно до акту огляду становить 0,76%, ОСОБА_1 з вказаним результатом приладу ОСОБА_1 погодилась.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція № 1452/735.
Так, відповідно до п. 2 Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Тобто працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу самостійно приходять до висновку про наявність у водія відповідних ознак сп'яніння.
Відеозаписи, які долучені до протоколу серії ЕПР1 №468831 від 29 вересня 2025 року надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення та проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водії на місці зупинки транспортного засобу.
Доводи ОСОБА_1 а її представника адвоката Осьмініна С.Д. викладені в запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення та в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження та не спростовують факту вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вина водія ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №468831 від 29 вересня 2025 року та відеозаписом з нагрудних бодікамер поліцейських №471585, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення та його наслідки, суд вважає за необхідне накласти на правопорушника стягнення у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн., які слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
Постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 307 КУпАП (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 24, 33, ч. 1 130, 221, 283, 284, 307 КУпАП, суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 08 грудня 2025 року.
Суддя: О. М. Сегеда