ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
20 грудня 2010 р. Справа № 21/105
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.
при секретарі судового засідання Чверенчук Р.Р.
За участю:
представника позивача - Андрусишин І.М.
представник - Української Греко - Католицької Церкви Івано-Франківської Єпархії - Путько М.А.
учасник процесу - Гембурич В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Релігійної громади "Благовіщення Пресвятої Богородиці" Української Греко-Католицької Церкви, вул. Церковний провулок, 4, с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області
до відповідача: Прикарпатського благодійного Фонду "Скарб життя", вул. Івасюка,40 кв.69 м. Івано-Франківськ.
про визнання недійсним договору дарування будинку, що знаходиться по вул. Стефаника в с. Підлужжя Тисменицького району, укладеного 22.11.2002 року за реєстровим № 3083 між Церквою Благовіщення Пресвятої Богородиці, яка розташована в с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області в особі пароха ОСОБА_1 та Прикарпатським благодійним Фондом "Скарб життя", повернути позивачу будинок, що знаходиться по вул. Стефаника в с. Підлужжя Тисменицького району, стягнути з відповідача судові витрати державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду господарської справи в розмірі 236, 00 грн.
встановив, що Релігійна громада "Благовіщення Пресвятої Богородиці" Української Греко-Католицької Церкви подала до господарського суду позовну заяву про визнання недійсним договору дарування будинку, що знаходиться по вул. Стефаника в с. Підлужжя Тисменицького району, укладеного 22.11.2002 року за реєстровим № 3083 Церквою Благовіщення Пресвятої Богородиці, яка розташована в с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області в особі ОСОБА_1 та Прикарпатським благодійним Фондом "Скарб життя", повернення позивачу будинку, що знаходиться по вул. Стефаника в с. Підлужжя Тисменицького району та стягнення з відповідача судових витрат.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування зазначив, що спірний договір підписано особою, яка на момент підписання цього договору, тобто 22.11.2002р. не мала таких повноважень, як підписувати договір дарування незакінчений будівництвом адмінбудинок, який знаходиться в с. Підлужжя по вул. Стефаника, Тисменицького р-ну, Івано-Франківської області, оскільки наказом від 20.11.2002.р. правлячий Єпископ Івано-Франківської Єпархії УГКЦ відкликав ОСОБА_1 від обов"язків адміністратора парафії Підлужжя Тисменицького р-ну, Івано-Франківської області, а згідно статуту Парафії Української Греко- Католицької Церкви, правом оформляти договірні угоди наділений парох. Грамотою Правлячого Архієрея Івано-Франківської Єпархії від 22.11.2002р. адміністратором парафії Підлужжя Тисменицького р-ну, Івано-Франківської області, призначено ОСОБА_2.
Спірний договір також укладений з порушенням ст.203, ст. 207, ст. 215 Цивільного кодексу України .
Відповідач в засідання суду не з"явився, ухвали суду від 20.10.2010р., 03.11.2010року, 11.11.2010року повернуті відділенням поштового зв"язку, хоча були направлена відповідачу за фактичною адресою, що вказана в позовній заяві та клопотанні позивача від 27.10.2010року вх.№ 8226. Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Суд також в порядку ст. 30 ГПК України неодноразово викликав ОСОБА_1 для дачі пояснень в порядку ст. 30 ГПК України. Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать про те, що Карпів отримував ухвали суду, якими суд зобов"язував його з"явитись на до господарського суду Івано-Франківської області. Однак ні відповідач ні особа, яку суд викликав в порядку ст. 30 ГПК України жодного разу в судове засідання не з"явились, відповідач письмого відзиву суду також не направив.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд, враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у випадку неподання відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи, заслухав пояснення позивача та вважає, що позовні вимоги позивача слід задоволити, судові витрати стягнути з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
При цьому суд врахував наступне.
25 серпня 1998року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області в особі директора Івано-Франківської філії ЗАТ "Центр продажу об"єктів незавершеного будівництва" Сокольського Василя Павловича та Церквою благовіщення Пресвятої Богородиці в особі пароха ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу державного майна незавершеного будівництвом адмінбудинку на 15 робочих місць в селі Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області, даний договір посвідчений державним нотаріусом Колтун С.В. за реєстровим № Д-661.
22 листопада 2002 року між Церквою благовіщення Пресвятої Богородиці в особі пароха ОСОБА_1 та Прикарпатським благодійним Фондом "Скарб життя" укладено договір дарування незакінченого будівництвом будинку, що знаходиться в селі Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області, даний договір посвідчений приватним нотаріусом Тисменицького районного нотарільного округу Шкіндер Світланою Василівною за реєстровим № 3083.
Відповідно до п. 1 вищезазначеного Договору даритель подарував, а обдарований (відповідач) прийняв в дар, належний дарителю на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.1998р., посвідченого державним нотаріусом Колтун С.В. за реєстровим № Д-661, незакінчений будівництвом адмінбудинок, готовність якого складає 53%, який знаходиться в с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області.
Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 207 ЦК України. правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ч.6 ст. 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" документи, які визначають віросповідну діяльність, вирішують інші, внутрішні питання Релігійної організації не підлягають реєстрації в державних органах.
Статутом Парафії Української Греко-Католицької Церкви села Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області, який діяв на момент укладення спірного договору, встановлено, що на чолі парафії стоїть парох, який призначається грамотою Ординарія. Керівництво фінансовими і адміністративними справами та культовим майном парафії здійснює виконавчий комітет. Головою виконавчого комітету є о. парох. В обов"язки виконавчого комітету входить оформлення договірних угод.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір від 22.11.2002р. підписаний від імені дарителя о. парохом. Р.Карпівим.
Наказом правлячого Єпископа Івано-Франківської Єпархії УГКЦ від 20.11.2002 р.., отець ОСОБА_1 відкликаний від обов'язків адміністратора парафії Підлужжя Тисменицького д-ту та призначений адміністратором с. Угринів Лисецького д-ту.
Грамотою Правлячого Архієрея Івано-Франківської Єпархії від 22.11.2002р. адміністратором парафії Підлужжя Тисменицького деканату призначено отця ОСОБА_2, відповідно, враховуючи вищевикладені обставини, договір дарування від 22.11. 2002р. підписаний неуповноваженою особою.
Статтею.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а ч. 2 ст.203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що одержала на виконання цього правочину.
Згідно приписів Цивільного Кодексу України, право володіння, користування та розпоряджання належить власникові.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати понесені позивачем, у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід стягнути з відповідача в повному розмірі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Релігійної громади "Благовіщення Пресвятої Богородиці" Української Греко-Католицької Церкви до відповідача Прикарпатського благодійного Фонду "Скарб життя" про визнання недійсним договору дарування будинку, що знаходиться по вул. Стефаника в с. Підлужжя Тисменицького району, укладеного 22.11.2002 року за реєстровим № 3083 між Релігійною громадою "Благовіщення Пресвятої Богородиці" Української Греко-Католицької Церкви та Прикарпатським благодійним Фондом "Скарб життя" та повернення позивачу будинку що знаходиться по вул. Стефаника в с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області, стягнення судових витрат - задоволити.
Визнати недійсним договір дарування будинку, що знаходиться по вул. Стефаника в с. Підлужжя Тисменицького району, укладеного 22.11.2002 року за реєстровим № 3083 укладений між Церквою Благовіщення Пресвятої Богородиці, яка розташована в с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області в особі пароха ОСОБА_1 та Прикарпатським благодійним Фондом "Скарб життя".
Прикарпатському благодійному Фонду "Скарб життя" вул. Івасюка,40 кв.69 м. Івано-Франківськ, 76000 (код 25825629 ) - повернути Релігійній громаді "Благовіщення Пресвятої Богородиці" Української Греко-Католицької Церкви вул. Церковний провулок, 4, с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області, 77407 (код 20565655 ) будинок, що знаходиться по вул. Стефаника в с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області.
Стягнути з Прикарпатського благодійного Фонду "Скарб життя", вул. Івасюка,40 кв.69 м. Івано-Франківськ, 76000 (код 25825629 ) на користь Релігійної громади "Благовіщення Пресвятої Богородиці" Української Греко-Католицької Церкви, вул. Церковний провулок, 4, с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області, 77407 (код 20565655 ) - 85, 00 грн. - витрат по сплаті державного мита; 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Скапровська І. М.